Дата документу Справа № 333/1621/18
Провадження № 11-сс/778/413/18 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 333/1621/18 Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 квітня 2018 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні, матеріали кримінального провадження №12018080040000562, за апеляційною скаргою прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року, якою
відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, реєстрації місця проживання не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
встановила:
ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року, відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, з перебуванням за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . заборонено підозрюваному залишати кожен день з 20-00 год. до 08-00 год. своє місце мешкання. Покладено на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що слідчим та прокурором у судовому засіданні не було в повній мірі обґрунтовано та доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам і що жоден інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. Слідчий суддя погодився з існуванням лише одного із заявлених у клопотанні ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, саме вчинення іншого кримінального правопорушення. Слідчим суддею враховано особу підозрюваного ОСОБА_7 , тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також ту обставину, що останній добровільно з'являється до органу досудового розслідування. З урахуванням вказаних обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, яким є домашній арешт.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 посилається помилковість висновків суду. Судом не враховано, що підозрюваний не працевлаштований, раніше притягувався до кримінальної відповідальності та реально відбував покарання у вигляді позбавлення волі, на шлях виправлення не став та вчинив тяжкий злочин через короткий проміжок часу після відбуття покарання у вигляді позбавлення волі. Прокурор вважає, що відомості, які враховані судом, ніяким чином не заважали вчиненню кримінального правопорушення так і не завадять вчиненню нових злочинів.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення; прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу процесуального прокурора; підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги процесуального прокурора; перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_9 задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.
Відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України враховано наявність обґрунтованої підозри, перевірені обставини щодо існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також оцінено сукупність обставин, які враховуються при обранні обмежувальних свободу заходів, зокрема, можливість переховуватись від органів досудового розслідування, а в подальшому від суду з метою уникнення кримінального покарання; знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілих чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання, поставлене слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя врахував вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, погодився із обґрунтованістю підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, а також із існуванням лише одного із заявлених у клопотанні ризиків, передбачених ст.177 КПК України. При цьому на переконання слідчого судді, слідчим і прокурором під час розгляду клопотання не було доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Доводи прокурора в апеляційній скарзі, фактично дублюють доводи клопотання, слідчого. Слідчим суддею були встановлені і враховані ті ризики, про які зазначалося у клопотанні і на які повторно вказує прокурор в апеляційній скарзі. Разом з тим, апелянт, так само як і під час розгляду клопотання, не надав доказів того, що менш суворий запобіжний захід (цілодобовий домашній арешт), не зможе запобігти заявленим ризикам.
Зважаючи на обставини, встановлені у судовому засіданні, зокрема, вагомість наявних доказів що вказують на обґрунтовану підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкості покарання, даних про його особу, міцності соціальних зв'язків підозрюваного, наявності постійного місця проживання, вік та стан здоров'я, сімейний та майновий стан, обставин досудового розслідування, беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу менш суворого, ніж утримання під вартою (про який клопотав слідчий), у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, що може в достатній мірі гарантувати усунення або ж суттєве зменшення встановлених ризиків.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчий суддя прийшов до висновків, які колегія суддів вважає обґрунтованими і такими, що узгоджуються з вимогами кримінального процесуального закону, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та відповідають практиці Європейського суду з прав людини.
Таким чином, залишаючи без задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя, з дотриманням вимог ст.ст.177, 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінив всі обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення.
З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.
При цьому, слід зауважити, що підозрюваний після застосування запобіжного заходу з'являвся на виклики слідчого, умов вказаного запобіжного заходу не порушував і дотримувався покладених на нього обов'язків. Прибув в судове засідання під час апеляційного перегляду провадження.
Вказані обставини додатково свідчать про правильність прийнятого слідчим суддею рішення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
апеляційну скаргу прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, з перебуванням за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 . заборонено підозрюваному залишати кожен день з 20-00 год. до 08-00 год. своє місце мешкання. Покладено на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4