Єдиний унікальний номер №440/121/18
Провадження № 2/440/650/2018
19 квітня 2018 року
Буський районний суд Львівської області
в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.
при секретарі Гута О.С.
за участю представника Радехівської прокуратури Коченаш В.Т.
представника ДКСУ Прийма Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську справу за позовом ОСОБА_4 до Буського відділення поліції ГУНП у Львівській області, Радехівської місцевої прокуратури, Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції у Львівській області, Прокуратури Львівської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Буського відділення поліції ГУНП у Львівській області, Радехівської місцевої прокуратури, Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області, Головного управління національної поліції у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Просить стягнути з відповідачів в його користь 50000,00 гривень матеріальної та 50000,00 гривень моральної шкоди. В подальшому змінив позовні вимоги, додавши ще відповідача Прокуратуру Львівської області. Просить сягнути з відповідачів (з кожного) в його користь по 100000,00 гривень моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 20.07.2007 року незаконними діями службових осіб Буського РВ йому завдано тілесних ушкоджень. Згідно довідки Цілодобового травматологічного пункту 21.07.2007 року, в позивача зафіксовано забої тканин обличчя, забої грудної клітки. З акту судово - медичного дослідження № 2105 від 24.07.2007 р. у ОСОБА_4 виявлено синці на голові, в ділянці грудини, на грудях зліва, садна на спині, на правій руці. Постановою слідчого прокуратури Буського району Львівської області від 20.06.2009 року, відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо дій ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ст. ст. 121, 122, 123, 124, 126 ч.2, 129, 342, 345 КК України на підставі ст. 6 п.2 КПК України, відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо дій працівників ВКР Буського РВ ГУМВС України у Львівській області. Бездіяльністю правоохоронних органів щодо притягнення своїх працівників до відповідальності, йому завдано моральної шкоди. Таку і просить стягнути з відповідачів.
Позивач в судове засідання не з»явився, судом належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.
Представник позивача, ОСОБА_6 подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник за довіреністю Прокуратури Львівської області та Радехівської місцевої прокуратури, Коченаш В.Т. проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні такого.
Представник згідно довіреності Державної казначейської служби України Прийма Ю.В. проти позову заперечила, подала відзив на такий, просить відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю.
Представник Буського відділення поліції ГУНП у Львівській області, Головного управління національної поліції у Львівській області в судове засідання не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.
Суд, заслухавши пояснення сторін, та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1ст.2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, за правилом ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів зокрема можуть бути: відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Так, 30.01.2018 р. ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Буського відділення поліції ГУНП у Львівській області, Радехівської місцевої прокуратури, Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області, Головного управління національної поліції у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
На виконання ухвали судді Буського районного суду 01.02.2018 року, частково змінив позовні вимоги, просить стягнути з Буського відділення поліції ГУНП у Львівській області, Радехівської місцевої прокуратури, Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області, Головного управління національної поліції у Львівській області, Прокуратури Львівської області в його користь по 100000,00 гривень моральної шкоди.
Ухвалою Буського районного суду від 27.03.2018 року, за клопотанням представника, неналежного відповідача Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області замішено на належного Державну казначейську службу України.
Судом встановлено, що згідно постанови слідчого прокуратури Буського району Львівської області від 20.06.2009 року, відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту нанесення тілесних ушкоджень, що мав місце 20 липня 2007 року. Відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо дій ОСОБА_4 у зв»язку з відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ст. ст. 121, 122, 123, 124, 126 ч.2, 129, 342, 345 КК України, відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо дій працівників ВКР Буського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у зв»язку з відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст. ст. 121, 122, 123, 124, 126 ч.2, 129, 342, 345 КК України, відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо дій працівників Буського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 у зв»язку з відсутністю в їх діях складу будь - якого злочину, передбаченого КК України на підставі ст. 6 п.2 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, як на підставу позову позивач вказав, що його права були порушені тим, що працівниками міліції Буського РВ 20.07.2007 року йому нанесено тілесні ушкодження.
Позивач подав суду копії довідки від 21.07.2007 року Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та акту судово - медичного дослідження № 2105 Львівського обласного бюро судово - медичної експертизи про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, а саме синці на голові, в ділянці грудини, на грудях зліва, садна на спині, на правій руці, які утворилися від дії твердих предметів та могли виникнути 20 липня 2007 року.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах, на що посилається позивач як на підставу заподіяння йому моральної шкоди, регулюється ч. 1 ст. 1167 ЦК України, ч. 6 ст. 1176 ЦК України.
Стаття 1176 ЦК України встановлює особливий режим відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином, обов'язковою умовою застосування даної норми закону є заподіяння посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування шкоди при здійсненні нею своїх повноважень.
Для настання відповідальності за вказаними нормами, необхідно, щоб дії або бездіяльності правоохоронних органів були незаконними.
Незаконними ж діяннями вважають діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.
Статтями 1 та 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», передбачено вичерпний перелік підстав та умов при яких особа набуває права на відшкодування моральної шкоди.
Проте, ОСОБА_4 не подав жодних доказів про наявність таких підстав - рішень судів, постанов слідчих чи інших процесуальних документів.
Поряд з цим, п. 6 ст.1176, передбачено що, шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 Постанови 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з наступними змінами та доповненнями) обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
В матеріалів позовної заяви відсутні будь які докази того, що дії чи бездіяльність органів досудового слідства та прокуратури визнано в судовому порядку протиправними чи такими, що завдали шкоди позивачу, а отже відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 81 ЦПК України).
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Позивачем не надано жодних належних доказів, які б підтверджували наявність моральної шкоди, наявність незаконної дії чи бездіяльності відповідачів, в чому саме полягають незаконні дії кожного з відповідачів, не підтверджується факт заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі (в позовній заяві по друкованому тексті до суми, від руки, дописані нулі) чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідачів і шкодою.
ОСОБА_4 обмежується лише стандартними фразами, зазначаючи що завдана йому моральна шкода полягає у виникненні душевної тривоги, неспокою та не підтверджується жодними доказами.
Таким чином, позивачем не доведено обґрунтування підставності позовних вимог, не надано доказів на підтвердження вказаних ним обставин, не доведено протиправність бездяльності заподіювача шкоди, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, у зв'язку з чим вимоги позивача суд вважає необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. 23, 1167, 1176 ЦК України, суд -
у задоволенні позову ОСОБА_4 до Буського відділення поліції ГУНП у Львівській області, Радехівської місцевої прокуратури, Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції у Львівській області, Прокуратури Львівської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання, через Буський районний суд Львівської області.
Суддя: Б. М. Журибіда
Повний текст рішення виготовлено 27.04.2018 року