Справа № 1-2/10
Провадження № 1о/201/2/2018
26 квітня 2018 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.11.2010 р.,
ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.11.2010 р., яким заявника визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 94 КК України (в ред. 1960 р.) та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на дванадцять років.
Ухвалою судді від 17.04.2018 вказану заяву залишено без руху оскільки в заяві відсутні обставини, які можливо було б ідентифікувати як нововиявлені, а ті обставини на які посилається заявник могли бути йому відомі ще за шість років до подання заяви, однак заявник не ставить питання про поновлення строку.
24.04.2018 на адресу суду від заявника надійшло дві заяви в яких останній звертає увагу на ту обставину, що ухвалою суду від 10.11.2016 вже відкрито провадження за ново виявленими обставинами і воно надійшло до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська виключно з метою здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами цим судом, що позбавляє суд можливості приймати рішення про відповідність заяви вимогам ст.. 462 КПК України і, відповідно, приймати рішення про залишення заяви без руху.
Також заявник звернув увагу суду на неточності, які були допущенні при формуванні додатків, а саме, надав додатково лист Державної судової адміністрації України від 17.01.2018 за № С28-18-100/18, яким встановлена, що ухвала від 29.08.2011 зареєстрована а Реєстрі 18.12.2011 та оприлюднена 19.12.2011.
Крім того, заявник заявив клопотання про залишення його в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань № 4 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 537, п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України до закінчення провадження за нововиявленими обставинами.
25.04.2018 на адресу суду надійшла ще одна заява від ОСОБА_2 в якій останній звертає увагу суду на ту обставину, що суд не вправі давати оцінку доводам заявника без відкриття провадження за нововиявленими обставинами. Також в своїй заяві ОСОБА_2 фактично повторно в скороченому вигляді вказав обставини, які він вважає нововиявленими та навів обґрунтування наявності цих обставин та їх невідомості суду і йому, які по суті повторюють обґрунтування викладені в його первісній заяві. Цією ж заявою ОСОБА_2 повідомив, що виклав заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами в новій редакції від 25.04.2018, яка додана до заяви. Зі змісту нової редакції заяви вбачається, що заявник фактично виклав свої обґрунтування в новій редакції, однак при цьому нових обставин не зазначив і на нововиявлені обставини не вказав.
В цей же день, 25.04.2018 на адресу суду надійшла заява від захисника ОСОБА_3 в якій останній також вказує на очевидну, на його думку, нововиявлену обставину - реєстрацію дати смерті потерпілого ОСОБА_4 03.04.2000 а також на те, що питання відкриття кримінального провадження за ново виявленими обставинами вже вирішено, а тому суд не вправі давати оцінку заяві на відповідність її вимогам ст.. 462 КПК України.
Дослідивши заяви, суд приходить до наступних висновків.
Як вже зазначалось в попередній ухвалі суду від 17.04.2018 статтею 459 КПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частина 2 ст. 459 КПК України до нововиявлених обставин відносить: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Частина 3 ст. 459 КПК України відносить до виключних обставин встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення, які мають бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а у разі неможливості ухвалення вироку можуть бути підтверджені постановою або ухвалою про закриття кримінального провадження, ухвалою про застосування примусових заходів медичного характеру.
Статтею 462 КПК України передбачені вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами в якій має міститись, крім іншого, обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.
Отже нововиявлені обставини це викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності. Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: 1) об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи; 2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка брала участь у справі і звертається з заявою. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
З заяви ж ОСОБА_2 вбачається, що жодних нововиявлених обставин не існує. Всі обставини, зазначені ним в заяві повинні були бути відомі як суду так і заявникові, оскільки всі вони знаходяться в матеріалах кримінальної справи про що зазначено самим ОСОБА_2 в його заяві.
Що стосується посилань ОСОБА_2 як на нововиявлену обставину на довідку ДСА України від 2018 року про те, що ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.08.2011 зареєстрована в Реєстрі лише 18.12.2011 та оприлюднена 19.12.2011, то це очевидно не є обставиною, яка впливає на правильність вироку суду першої інстанції.
Що стосується посилань ОСОБА_2 на те, що про реєстрацію дати смерті потерпілого 03.04.2000 заявникові стало відомо тільки в 2016 році, то це також не є нововиявленою обставиною, оскільки з заяви заявника вбачається, що в кримінальній справі мається декілька судово-медичних експертиз, які були відомі як заявникові так і суду на момент розгляду справи, в яких встановлено різні дати смерті потерпілого, так і можлива дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З самої суті заяви ОСОБА_2 вбачається, що вона направлена на перегляд вироку, який набрав законної сили, способом, який передбачений для перевірки вироку вищими інстанціями і в разі відкриття провадження за нововиявленими обставинами, за відсутності таких обставин, судом буде поставлено під сумнів прогнозованість і стабільність судових рішень, ухвалених за відповідною процедурою, що з огляду на принцип правової визначеності є неприпустимим і призведе до порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. (Рішення у справі «Желтяков проти України» від 9 червня 2011 року, заява № 4994/04.)
Європейський суд з прав людини вже висловлював свою думку у рішенні «Матвєєв проти Росії» від 3 липня 2008 року про те, що вирок скасований не на підставі «нових або нововиявлених обставин», а внаслідок переоцінки доказу, використаного при розгляді кримінальної справи проти заявника не відповідає умовам застосовності статті 3 Протоколу № 7 до Конвенції.
Враховуючи те, що недоліки заяви, яку було залишено без руху, ОСОБА_2 не усунув, суд приходить до висновку, що заява засудженого про перегляд вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.11.2010 р. за нововиявленими обставинами підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України.
Що стосується посилань заявника і адвоката на те, що суд на стадії перевірки заяви на відповідність вимогам ст.. 462 КПК України не має права давати оцінку тому чи є зазначені обставини нововиявленими, то з цими доводами суд не погоджується оскільки ч. 3 ст. 464 КПК України надає на розсуд суду оцінку змісту заяви на стадії прийняття рішення про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами, а в сукупності з нормами що містяться в ст. 462 КПК України, які регламентують, що в заяві мають бути зазначені обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, слід прийти до висновку, що саме на стадії прийняття рішення про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами суд може надавати оцінку обставинам зазначеним заявником в заяві з точки зору того чи були відомі (могли бути відомі) суду та заявникові обставини на які посилається заявник, що власне і робить ці обставини нововиявленими. Як зазначено вище, обставини вказані заявником, очевидно могли бути йому відомі як учаснику кримінальної справи та відомі суду, так як всі вони знаходяться в кримінальній справі.
Що стосується доводів заявника про те, що провадження за нововиявленими обставинами вже відкрито, а тому суд не мав право залишати його заяву без розгляду, то слід звернути увагу на наступне.
З ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10.11.2016 вбачається, що дійсно кримінальне провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_2 відкрито та призначено судове засідання, однак в подальшому було задоволено відвід головуючого судді, після цього справа передавалась різним суддям, а в подальшому внаслідок відводів суддів була передана на розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Глава 34 КПК України не врегульовує яким чином має вчиняти суд до якого потрапила заява про перегляд вироку за ново виявленими обставинами, провадження по якій вже відкрито іншим складом суду.
Стаття 9 КПК України передбачає, що під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, зокрема і засаду законності.
Стаття 34 КПК України врегульовує направлення кримінального провадження з одного суду до іншого і частина шоста цієї статті передбачає, що суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.
Тобто, в незалежності від стадії судового провадження, суд зобов'язаний розпочати судове провадження з його первісної стадії - підготовчого судового засідання.
Оскільки глава 34 КПК України взагалі не передбачає порядку дій суду у разі надходження заяви за ново виявленими обставинами провадження по якій відкрито, то суд вважає, що в даному випадку підлягає застосуванню аналогія права і суд, при отриманні такої заяви, повинен діяти згідно вимог ч. 2 ст. 464 КПК України - первісних дій при отриманні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а тому доводи заявника та захисника в цій частині є нікчемними.
Що стосується клопотання ОСОБА_2 про залишення в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань № 4 до закінчення провадження за нововиявленими обставинами, то в цій частині клопотання належить відмовити, так як кримінальне провадження за нововиявленими обставинами не відкрито.
Керуючись статтями 429, 464 КПК України, -
Заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.11.2010 разом з усіма доданими до неї матеріалами повернутиОСОБА_2 .
В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залишення його в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань № 4 відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом семи діб з дня проголошення ухвали суду.
Суддя: ОСОБА_1