17 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/6716/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Одесагаз»,
представник - Сідєльніков А.В.,
відповідач - Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»,
представник - Мицько Р.М.,
розглянув касаційні скарги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Публічного акціонерного товариства «Одесагаз»
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017
у складі колегії суддів: Пашкіної С.А. (головуючий), Смірнової Л.Г., Чорногуза М.Г.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2017
у складі судді Усатенко І.В.
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Одесагаз»
до Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 507 015, 26 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції
1. 20.12.2010 між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», продавець) та Публічним акціонерним товариством «Одесагаз» (далі - ПАТ «Одесагаз», покупець) було укладено договір № 06/10-1992 на закупівлю газу за державні кошти, на виконання якого продавцем на користь покупця було поставлено газ.
2. 22.10.2012 рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 5017/2643/2012, яке набрало законної чинності, позов ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» задоволено частково та на її користь стягнуто з ПАТ «Одесагаз» 32 163 892, 93 грн основного боргу, 1 938 473, 77 грн - 3% річних, 3 731 380, 04 грн інфляційних втрат, 700 000 грн пені та 24 929, 81 грн судового збору; у решті позовних вимог відмовлено; у задоволенні зустрічного позову по визнання договору недійсним відмовлено.
3. 10.06.2014 рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/1146/14 за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Одесагаз» про стягнення 1 501 667,83 грн вирішено стягнути на користь позивача 3% річних в сумі 1 276 520, 58 грн, інфляційні нарахування в сумі 224 202, 86 грн, судовий збір в сумі 30 014, 47 грн.
4. Зазначена заборгованість ґрунтувалася на наявній заборгованості відповідача, що виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором № 06/10-1992 на закупівлю газу за державні кошти від 20.12.2010 за період 04.09.2012-31.12.2013. Це рішення суду першої інстанції не оскаржувалося в апеляційному порядку.
5. 09.10.2014 органом Державної виконавчої служби було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45028842 по виконанню наказу Господарського суду Одеської області від 27.06.2014 № 916/1146/14.
6. 29.08.2015 між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (іпотекодержатель) та ПАТ «Одесагаз» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В., зареєстрований в реєстрі за № 530. Цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливає з договору від 20.12.2010 № 06/10-1992 про закупівлю природного газу за державні кошти (з додатковими угодами), надалі - договір купівлі-продажу, за умовами якого іпотекодержатель постачає газ, а іпотекодавець зобов'язується сплатити заборгованість за поставлений газ на умовах, визначених договором купівлі-продажу (п. 1.1 договору іпотеки).
7. Згідно п.п. 1.2, 1.3 договору іпотеки (з урахуванням договору про внесення змін і доповнень до договору іпотеки від 02.09.2015) іпотекодавець зобов'язаний у строки, визначені договором купівлі-продажу, сплатити іпотекодержателю заборгованість у вигляді основного боргу у розмірі 28 248 892, 93 грн, штрафних санкцій та зборів у розмірі 7 925 521, 53 грн, що складає у цілому суму заборгованості у розмірі 36 174 414, 46 грн, відповідно до умов договору купівлі-продажу, яка утворилась станом на 26.08.2015, а також суму заборгованості, яка буде підтверджена актами звірки взаємних розрахунків між іпотекодавцем та іпотекодержателем станом на дату звернення стягнення на предмет іпотеки або його частину. Предметом іпотеки за цим договором є квартири (50 штук) всі разом або у певній кількості (предмет іпотеки) у житловому будинку за адресою: Україна, Полтавська область, місто Комсомольськ, вулиця Молодіжна, будинок 1.
8. У відповідності до висновку про ринкову вартість предмету іпотеки, складеного ПП «Аргумент», загальна ринкова вартість предмету іпотеки становить 34 922 782 грн, яка складається з ринкової вартості кожної квартири в складі предмета іпотеки. За домовленістю сторін станом на дату укладення цього договору вартість предмета іпотеки складає 34 922 782 грн. На строк дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні) іпотекодавця (п.п. 1.4, 1.5 договору іпотеки (з урахуванням договору про внесення змін і доповнень до договору іпотеки від 02.09.2015)).
9. 09.09.2015 В.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Одеській області затверджено Розпорядження № 44651695/В-3, яким встановлено, у яких частках грошові кошти, що надходять на рахунки позивача як боржника у зведеному виконавчому провадженні, мають розподілятися поміж стягувачами.
10. Зазначеним Розпорядженням, зокрема, встановлено, що у межах ВП № 45028842 має бути сплачено стягувачеві 499 030, 77 грн, які фактично були сплачені на користь відповідача.
11. 08.10.2015 ДК «Газ України» подала на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Одеській області клопотання про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з відсутністю заборгованості за виконавчим документом.
12. 25.12.2015 органом Державної виконавчої служби було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Одеської області від 27.06.2014 № 916/1146/14.
13. У період з 14.01.2016 по 21.01.2016 згідно з Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки (50 квартир).
Обґрунтування позову
14. 24.04.2017 до Господарського суду міста Києва звернулось з позовом ПАТ «Одесагаз» до ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 507 015, 26 грн.
15. Позовні вимоги мотивовані тим, що сума боргу за договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 № 06/10-1992 у розмірі 499 030, 77 грн була перерахована державним виконавцем на рахунок відповідача на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2014 у справі № 916/1146/14. Договором іпотеки від 29.08.2015 забезпечено вимогу відповідача (іпотекодержателя), що випливає з договору від 20.12.2010 № 06/10-1992. Відповідач задовольнив свої вимоги за договором від 20.12.2010 № 06/10-1992 за рахунок предмета іпотеки та оформив право власності на 50 квартир. Позивач вважає, що сума боргу, стягнута рішенням суду, була погашена шляхом набуття права власності відповідачем на предмет іпотеки, а тому кошти, перераховані державним виконавцем на рахунок відповідача, є безпідставно набутими та підлягають стягненню на користь позивача. Крім того, позивач нарахував 3% річних у розмірі 2 994, 18 грн та втрати від інфляції у розмірі 4 990, 31 грн, оскільки вважає, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання на суму 499 030, 77 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
16. 22.06.2017 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017, позивачеві у позові відмовлено.
17. При цьому судами зазначено, що, уклавши договір іпотеки в забезпечення зобов'язань за договором від 20.12.2010 № 06/10-1992 на суму 34 922 782 грн, яка (за твердженням сторін у справі) присуджена до стягнення за рішеннями Господарського суду Одеської області від 10.06.2014 № 916/1146/14, від 22.10.2012 №5017/2643/2012, сторони в позасудовому не процесуальному порядку змінили спосіб виконання рішення суду (змінивши стягнення на визнання права власності на нерухоме майно чи без затвердження мирової угоди судом тощо).
У зв'язку з вищевикладеним суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на підставі статті 1212 ЦК України грошових коштів у розмірі 499 030, 77 грн, оскільки вони не є безпідставно набутими.
А. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
18. 16.11.2017 Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017.
Скаржник посилається на той факт, що оплата у розмірі 499 030, 77 грн була здійснена 09.09.2015, тобто до погашення вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (14.01.2016 по 21.01.2016), тож така оплата мала ознаки звичайного належного виконання договірних зобов'язань позивача перед відповідачем, що випливали з поставки газу.
За таких обставин скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції у частині невірно встановлених фактичних обставин щодо погашення заборгованості позивача перед відповідачем за договором від 20.12.2010 № 06/10-1992 саме на суму 34 922 782 грн за рахунок предмета іпотеки за договором іпотеки від 29.08.2015 № 530.
19. Звертаючись з касаційною скаргою, ПАТ «Одесагаз» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення вимог з мотивів неправильного застосування статті 1212 ЦК України.
Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)
Стаття 43. Оцінка доказів
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом…
Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)
Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази…
Цивільний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Стаття 1212. Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави
1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
20. Щодо доводів ПАТ «Одесагаз» про неправильне застосування положень статті 1212 ЦК України судова колегія їх визнає безпідставними з огляду на таке.
21. Аналіз положень частини першої статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
22. Оскільки судами встановлено, що грошові кошти в сумі 499 030, 77 грн, отримані відповідачем на виконання рішення суду про стягнення штрафних санкції за договором від 20.12.2010 № 06/10-1992, були перераховані за наявності правової підстави у вигляді договору та судового рішення, то такі кошти не є безпідставно набутими у розумінні статті 1212 ЦК України.
23. Разом з тим, колегія суддів констатує, що судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що судом першої інстанції встановлено, що заборгованість позивача перед відповідачем за договором від 20.12.2010 № 06/10-1992 погашена саме на суму 34 922 782 грн за рахунок предмета іпотеки за договором іпотеки від 29.08.2015 № 530. Однак, судом апеляційної інстанції не зазначено доказів, які слугують для подібного висновку.
24. У зв'язку з цим суд касаційної інстанції вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції посилання на встановлення факту, викладеного вище.
25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
26. Тому судова колегія відхиляє доводи касаційних скарг стосовно неповноти з'ясування обставин справи, оскільки це призведе до встановлення нових обставин справи та переоцінки доказів, тобто до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
27. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційних скарг ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Одесагаз» і про необхідність виключити з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 посилання на встановлення факту, що заборгованість позивача перед відповідачем за договором від 20.12.2010 № 06/10-1992 у розмірі 34 922 782 грн була погашена за рахунок предмета іпотеки за договором іпотеки від 29.08.2015 № 530. У решті рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» задовольнити частково.
2. Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задовольнити частково.
3. Виключити з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 посилання на встановлення факту, що заборгованість позивача перед відповідачем за договором від 20.12.2010 № 06/10-1992 у розмірі 34 922 782 грн була погашена за рахунок предмета іпотеки за договором іпотеки від 29.08.2015 № 530.
4. У решті рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 залишити без змін.
5. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді В.В. Білоус
Л.Й. Катеринчук