26 квітня 2018 року
Київ
справа №808/2888/17
провадження №К/9901/48185/18
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про визнання протиправними дій та скасування рішень,
17 квітня 2018 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Всупереч вимогам статті 330 КАС України касаційну скаргу подано без сплати судового збору, разом з тим позивачем заявлено клопотання про звільнення від такої сплати.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору мотивовано скрутним матеріальним становищем, втім відповідних доказів такої обставини суду не надано.
За таких обставин підстави для задоволення клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою та заявив у 2017 році дві позовні вимоги немайнового характеру.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 цього ж Закону обумовлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 гривень.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2560,00 гривень (200% від 1600,00х0,4х2).
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору: УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача: 31213207700007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 820019; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)».
Керуючись статтями 3, 169, 332 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про визнання протиправними дій та скасування рішень залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута особі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М. І. Смокович