18 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 908/6036/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін:
скаржника - адвокат ОСОБА_4
боржника - ліквідатор Кириченко Є.О.
кредитора (ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України") - Орендівський В.І.
учасники справи:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство "Ай.Ті.Джі-Інвест",
боржник - приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників",
ліквідатор - арбітражний керуючий Кириченко Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_7
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 28.09.2017
у складі колегії суддів: Будко Н.В. (головуючого), Склярук О.І., Сгара Е.В.
та на ухвалу Господарського суду Запорізької області
від 19.07.2017
у складі судді: Кричмаржевського В.А.
у справі № 908/6036/14
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест"
до приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників"
про банкрутство,-
1. Постановою господарського суду Запорізької області від 24.11.2016 Приватне акціонерне товариство «Завод напівпровідників» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.07.2017 за результатами розгляду кредиторських вимог, зокрема, задоволено частково заяву ОСОБА_7 та визнано її кредиторські вимоги до боржника у розмірі - 8 521,29 грн. з шостою чергою задоволення в ліквідаційній процедурі, як такі, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання.
3. Не погоджуючись з винесеною ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.07.2017, ОСОБА_7 звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині визнання її кредиторських вимог у розмірі 8 521,29 грн. з віднесенням їх до шостої черги задоволення та відхилення інших кредиторських вимог ОСОБА_7, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_7 у повному обсязі, а саме: визнати її кредиторські вимоги у справі № 908/6036/14 про банкрутство ПрАТ «Завод напівпровідників» у загальному розмірі 102 191,66 грн.
4. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.07.2017 у справі № 908/6036/14 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.07.2017 у справі № 908/6036/14 скасовано в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_7 до Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» у розмірі 8 521,29 грн. з шостою чергою задоволення в ліквідаційній процедурі, як такі, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання. У задоволенні заяви б/н від 03.03.2017 про визнання кредиторських вимог ОСОБА_7 відмовлено у повному обсязі.
5. На підтвердження зазначеної позиції, суд апеляційної інстанції зазначив наступне.
5.1 В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_7 посилається на пункт 7 статті 1, частини 1 статті 38, пункт 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтю 43 Конституції України, статтею 94 Кодексу законів про працю України, частину 1 статті 115 Закону України "Про оплату праці". Також вважає, що вимоги заявлені вчасно - на підставі пункту 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
5.2 З матеріалів справи вбачається, що наказом № 01-к від 04.01.2016 (т. 85, а.с. 100) ОСОБА_7 прийнято на роботу до ПрАТ "Завод напівпровідників" за сумісництвом з 04.01.2016 на посаду заступника генерального директора по корпоративним питанням, на 0,5 посадового окладу.
5.3 30.04.2016 за заявою ОСОБА_7 на підставі статті 38 КЗпПУ за власним бажанням звільнена з вказаної посади відповідно до наказу № 199-к від 27.04.2016 (т. 85, а.с.101).
5.4 01.05.2016 між ПрАТ "Завод напівпровідників", в особі генерального директора ОСОБА_10, як замовником та ОСОБА_7 як виконавцем укладена трудова угода № 34 (т. 85, а.с. 95-96), за умовами якої замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати наступні завдання:
1) забезпечення взаємодії генерального директора з акціонерами та членами наглядової ради товариства;
2) допомога генеральному директору в реалізації рішень загальних зборів акціонерів та наглядової ради товариства;
3) забезпечення взаємодії з органами влади, ЗМІ, громадськими організаціями, розробка та реалізація інформаційної політики товариства;
4) консультування працівників товариства відносно корпоративних правил та процедур, встановлених на товаристві;
5) консультування по питанням організації та розвитку бізнесу.
5.5 Пунктом 2.1. трудової угоди № 34 від 01.05.2016 сторонами визначено, що строк виконання робіт (послуг) становить: з 01.05.2016 по 31.12.2016.
5.6 Розділом 4 трудової угоди № 34 від 01.05.2016 сторонами погоджено розмір та порядок оплати робіт (послуг):
- пункт 4.1. - за виконані роботи (послуги) виконавцю нараховується грошова винагорода в розмірі 16 000 грн. щомісячно;
- пункт 4.2.- оплата виконаних робіт (послуг) здійснюється шляхом перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця після підписання акту здачі-прийомки виконаних робіт. Сторонами може бути встановлений інший порядок розрахунків, про що складається письмова додаткова угода;
- пункт 4.3. - утримання прибуткового податку, а також інших обов'язкових зборів та платежів здійснюється замовником в день видачі виконавцю винагороди.
5.7 Умовами пункту 7.2. трудової угоди № 34 від 01.05.2016 встановлено, що виконавець зобов'язаний дотримуватися Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПрАТ "Завод напівпровідників".
5.8 В матеріалах справи міститься акт прийому-здачі робіт від 18.05.2016 (т. 85, а.с. 94), відповідно до якого громадянкою ОСОБА_7 виконані роботи (послуги) згідно з трудовою угодою № 34 від 01.05.2016 по забезпеченню взаємодії генерального директора з акціонерами та членами наглядової ради, виконані у встановлений строк та в повному об'ємі, згідно встановленим вимогам за травень 2016 Е 16 000,00 грн.
5.9 Даний акт затверджено підписом генерального директора ПрАТ "Завод напівпровідників" ОСОБА_10, який скріплено печаткою товариства, а також підписом виконавця.
5.10 18.05.2016 ухвалою господарського суду Запорізької області у справі № 908/6036/14 введена процедура санації ПрАТ "Завод напівпровідників" та призначено керуючим санації Кириченко Є.О., про що було повідомлено керівництво боржника.
5.11 Наказом № 244 від 20.05.2016 (т. 85, а.с.102) на підставі пункту 4 статті 28 Закону про банкрутство Кириченко Є.О. приступив до виконання обов'язків керуючого санацією ПрАТ "Завод напівпровідників", а повноваження генерального директора ПрАТ "Завод напівпровідників" ОСОБА_10 припинено.
5.12 В матеріалах справи наявна засвідчена належним чином копія платіжного доручення № 49653409 від 17.06.2016 на суму 7 478,71 грн. (т. 85, а.с. 104) з призначенням платежу: перерахування винагороди за травень 2016 ОСОБА_7 згідно договору ГПХ № 334 від 01.05.2016, а також довідка ПрАТ "Завод напівпровідників" б/н, б/д (т. 85, а.с. 103) за підписом головного бухгалтера товариства, який скріплено печаткою ПрАТ "Завод напівпровідників", про те, що ОСОБА_7 працювала в ПрАТ "Завод напівпровідників" з 04.01.2016 по 30.04.2016 на посаді заступника генерального директора з корпоративних питань; заборгованість з заробітної плати станом на 10.07.2017 відсутня.
5.13 Матеріали справи не містять актів здачі-прийомки виконаних робіт за період червень-грудень 2016.
5.14 Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.2017 зобов'язано ОСОБА_7 надати до матеріалів справи засвідчену належним чином копію її трудової книжки, та ухвалами суду апеляційної інстанції від 28.08.2017, від 18.09.2017 - акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за червень-грудень 2016 року, довідки з Пенсійного фонду України, податкової установи та інші докази в обґрунтування того, що за період праці ОСОБА_7 згідно трудової угоди № 34 від 01.05.2016 р. підприємство боржника сплачувало за неї податки та збори, або вносило вказані обставини у звіт.
5.15 Зазначені ухвали Донецького апеляційного господарського суду ОСОБА_7 не виконані, відповідні докази до матеріалів справи не надані.
5.16 Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту перебування ОСОБА_7 у трудових відносинах з підприємством боржника за період з травня по грудень 2016, та не підтверджено виконання робіт (надання послуг) за трудовою угодою № 34 від 01.05.2016 за період червень-грудень 2016.
5.17 Відсутність трудових відносин між ОСОБА_7 та ПрАТ "Завод напівпровідників" також підтверджено представленими ліквідатором виписками з журналу реєстрації наказів за 2016р., з журналу реєстрації трудових книжок та з табеля обліку робочого часу, в яких відсутні записи щодо ОСОБА_7 після 01.05.2016 (т. 85, а.с.110-126).
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
6. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_7 подано касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2017 в частині скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.07.2017 в частині відмови в повному обсязі у задоволенні заяви б/н від 03.03.2017 про визнання кредиторських вимог ОСОБА_7, стягнення з ОСОБА_7 на користь Державного бюджету України судового збору за заявою б/н від 03.03.2017 в сумі 3 200,00 грн та за апеляційною скаргою в сумі 3 520,00 грн, та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.07.2017, в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_7 до приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" у розмірі 8 521,29 грн з шостою чергою задоволення в ліквідаційній процедурі, як такі, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, у справі № 908/6036/14.
7. У вказаній скарзі скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та направити справу № 908/6036/14 на новий розгляд, в частині розгляду кредиторських вимог скаржника, до суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
8. 10.04.2018 ліквідатор ПрАТ «Завод напівпровідників» Кириченко Є.О. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Позиція Верховного Суду
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/6036/14 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 07.02.2018.
10. Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2018 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відкрито касаційне провадження у справі № 908/6036/14 Господарського суду Запорізької області за касаційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2017 в частині скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.07.2017 в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_7 до приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" у розмірі 8 521,29 грн з шостою чергою задоволення в ліквідаційній процедурі, як такі, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, відмови в повному обсязі у задоволенні заяви б/н від 03.03.2017 про визнання кредиторських вимог ОСОБА_7, стягнення з ОСОБА_7 на користь Державного бюджету України судового збору за заявою б/н від 03.03.2017 в сумі 3 200,00 грн та за апеляційною скаргою в сумі 3 520,00 грн, та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.07.2017, в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_7 до приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" у розмірі 8 521,29 грн з шостою чергою задоволення в ліквідаційній процедурі, як такі, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання.; призначено розгляд касаційної скарги на 18.04.2018.
11. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
12. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
13. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
14. Колегія суддів перевіривши доводи скаржника зазначає наступне.
15. Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
16. Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
17. Стаття 901 Цивільного кодексу України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
18. Цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
19. За трудовим же договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантуються заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
20. При цьому за підрядним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.
21. Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від підрядних, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу.
22. В листі № 64/06/187-12 від 20.04.2012 Міністерства соціальної політики України зазначено, що виконання робіт, надання послуг особою може здійснюватися як на підставі трудового договору (стаття 21 КЗпП України) так і, зокрема, на підставі цивільно-правових договорів, що відомі на практиці як "трудові угоди".
23. 16. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
24. Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
25. Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
26. Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
27. Згідно статті 36 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
28. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
29. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що твердження ОСОБА_7 про те, що трудова угода № 34 від 01.05.2016 є трудовим договором в розумінні статті 21 КЗпП України, на підставі якої вона перебувала з товариством у трудових відносинах є помилковими, оскільки вказані обставини не доведені наявними в матеріалах справи доказами, натомість, з аналізу змісту трудової угоди № 34 від 01.05.2016 та вищевказаних доказів вбачається, що за своєю природою дана угода є цивільно-правовою.
30. З огляду на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду не приймає до уваги доводи скаржника про те, що трудова угода укладена із дотриманням усіх вимог, що ставляться до трудового договору у статті КЗпП України.
31. Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що текст акту б/н від 18.05.2016 виконаний машинодрукованим способом, а запис "за май 2016 г Е 16 000,00 грн" вписано рукописним способом, без зазначення особи, якою внесено таке виправлення, її посадового становища, без засвідчувального підпису керівника. На стадії апеляційного провадження ОСОБА_7 протилежного не доведено, доказів на підтвердження правомірності доповнення тексту згаданого акту не надано, тому таке виправлення не є підставою для оплати виконаних робіт (наданих послуг) ОСОБА_7 за весь календарний місяць.
32. З огляду на викладене, акт прийому-здачі робіт б/н від 18.05.2016 судом апеляційної інстанції правомірно не прийнято у якості належного доказу на підтвердження виконання/надання ОСОБА_7 робіт/послуг за травень 2016.
33. Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що ліквідатором обґрунтовано здійснено розрахунок з ОСОБА_7 пропорційно 18 днів травня 2016 від встановленої пунктом 4.1. трудової угоди № 34 від 01.05.2016 вартості послуг за повний календарний місяць - 16 000 грн. З урахуванням податків вартість фактично виконаних робіт (наданих послуг) ОСОБА_7 за 18 днів травня 2016 склала 9 290,32 грн., тому, беручи до уваги положення пункту 4.3. трудової угоди № 34 від 01.05.2016, за платіжним дорученням № 49653409 від 17.06.2016. ОСОБА_7 перераховано суму у розмірі 7 478,71 грн., тобто, заборгованість підприємства боржника перед ОСОБА_7 є відсутньою.
34. Також, судом апеляційної інстанції вірно встановив, що з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, дослідження питання пропуску строку, встановленого для подання кредиторських вимог ОСОБА_7 є недоцільним.
35. Враховуючи зазначене, що вимоги ОСОБА_7, викладені у заяві про визнання грошових вимог б/н від 03.03.2017 у загальному розмірі 102 191,66 грн., з яких 101 321,26 грн. - заборгованість по заробітній платі, 870,40 грн. - інфляційні витрати, та включення їх у повному розмірі до реєстру вимог кредиторів у справі № 908/6036/14 про банкрутство ПрАТ "Завод напівпровідників" з віднесенням заборгованості по заробітній платі у розмірі 101 321,26 грн. до першої черги задоволення, інфляційних витрат у розмірі 870,40 грн. до четвертої черги задоволення, судом апеляційної інстанції правомірно відхилено у повному обсязі за недоведеністю та необґрунтованістю, внаслідок чого оскаржувана ухвала суду першої інстанції скасована в частині задоволення заяви ОСОБА_7 та визнання її кредиторських вимог у розмірі 8 521,29 грн. з шостою чергою задоволення в ліквідаційній процедурі, як такі, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_7 у повному обсязі.
36. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не приймає до уваги доводи скаржника про те, що сама назва угоди (трудова угода) свідчить про те, що між сторонами склалися саме трудові відносини з огляду на наступне.
37. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
38. Частиною 1 статті 626 вказаного Кодексу передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
39. З наведеного вбачається, що суди, при дослідженні договору в якості доказу у справі, повинні виходити саме зі змісту а не з назви такого правочину.
40. Інші доводи скаржника, які викладені у касаційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення і спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
41. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
42. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
43. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
44. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.
45. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
46. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови були дотримані.
47. За таких обставин постанова апеляційного господарського суду постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її скасування немає.
48. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
49. Судова колегія також звертає увагу на те, що ОСОБА_7 не сплачувався судовий збір за подання касаційної скарги, оскільки заявник помилково вважала свої вимоги заборгованістю по заробітній платі, тому з ОСОБА_7 на користь Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у сумі 3 840 грн. за подання касаційної скарги у справі № 908/6036/14.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2017, в частині скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.07.2017 в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_7 до приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" у розмірі 8 521,29 грн з шостою чергою задоволення в ліквідаційній процедурі, як такі, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання; відмови в повному обсязі у задоволенні заяви б/н від 03.03.2017 про визнання кредиторських вимог ОСОБА_7; стягнення з ОСОБА_7 на користь Державного бюджету України судового збору за заявою б/н від 03.03.2017 в сумі 3 200,00 грн та за апеляційною скаргою в сумі 3 520,00 грн, та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.07.2017 у справі № 908/6036/14, в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_7 до приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" у розмірі 8 521,29 грн з шостою чергою задоволення в ліквідаційній процедурі, як такі, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі № 908/6036/14 в частині скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.07.2017 в частині визнання кредиторських вимог ОСОБА_7 до приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" у розмірі 8 521,29 грн з шостою чергою задоволення в ліквідаційній процедурі, як такі, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання; відмови в повному обсязі у задоволенні заяви б/н від 03.03.2017 про визнання кредиторських вимог ОСОБА_7; стягнення з ОСОБА_7 на користь Державного бюджету України судового збору за заявою б/н від 03.03.2017 в сумі 3 200,00 грн та за апеляційною скаргою в сумі 3 520,00 грн залишити без змін.
3. Стягнути з ОСОБА_7 (69050, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України 3 840,00 грн судового збору за подання касаційної скарги у справі № 908/6036/14.
4. Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.
5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді С.В. Жуков
Н.Г. Ткаченко