26 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 914/1621/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційні скарги Львівської міської ради, Заступника прокурора Львівської області та Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 (головуючий суддя: Плотніцький Б.Д., судді: Давид Л.Л., Малех І.Б.)
за позовом Керівника Львівської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Львівської міської ради
до Приватного акціонерного товариства "К.Р.О.К.-7",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради,
про витребування з чужого незаконного володіння нежитлового приміщення та скасування запису про державну реєстрацію права власності,
Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 зупинено апеляційне провадження у справі №914/1621/17 до завершення розгляду Сихівським районним судом м. Львова кримінальної справи № 464/6451/17.
23.02.2018 (згідно реєстраційним штампом ЛАГС) Львівською міською радою подано касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 у справі № 914/1621/17 до Касаційного господарського суду.
02.03.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Заступником прокурора Львівської області подано касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 у справі № 914/1621/17 до Касаційного господарського суду.
01.03.2018 (згідно реєстраційним штампом ЛАГС) Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради подано касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 у справі № 914/1621/17 до Касаційного господарського суду.
У касаційних скаргах скаржники просять скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 у справі № 914/1621/17 та направити справу для продовження розгляду до Львівського апеляційного господарського суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2018 та протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.03.2018 у справі № 914/1621/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.
Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
29.03.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за вказаними касаційними скаргами та розгляд касаційних скарг у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення сторін.
Львівська міська рада (позивач, скаржник-1) мотивує свою касаційну скаргу тим, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач вказує, що підставою позову у справі №914/1621/17 є вибуття з комунальної власності поза волею власника майна - Львівської міської ради - об'єкта нерухомого майна по АДРЕСА_1. Відтак, обставинами, які належить встановити є: належність приміщення до власності територіальної громади м. Львова, вибуття приміщення з комунальної власності поза волею власника, фактична наявність об'єкта у володінні особи, від якої він витребовується. Разом з тим, скаржник вважає, що в процесі розгляду Сихівським районним судом м. Львова кримінальної справи №464/6451/17 буде лише встановлена винуватість чи невинуватість обвинувачених осіб у вчиненні суспільно-небезпечних караних діянь, а не підстави заявлених вимог у справі про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права власності, та не будуть вирішені жодні умови, від яких залежить розгляд справи №914/1621/17.
Скаржник-1 вважає, що в матеріалах справи №914/1621/17 міститься достатньо доказів, які дозволяють встановити та оцінити обставини, що є предметом судового розгляду. Так, підставою для первинної реєстрації права власності за ПП фірма "Грот" було розпорядження Галицької районної адміністрації №201 від 12.03.2001 та реєстраційне посвідчення ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 14.05.2001 №148, в матеріалах справи знаходяться копії розпорядження Галицької районної адміністрації від 12.03.2001 та копія розпорядження №201 від 23.02.2001, проте вони не стосуються передачі в приватну власність приміщення по АДРЕСА_1. Крім того, в судовому засіданні апеляційний суд оглядав оригінали розпоряджень Галицької районної адміністрації та книги обліку розпоряджень за 2001 рік, які на виконання ухвали суду надані Галицькою районною адміністрацією, з яких вбачається, що розпорядження №201 від 12.03.2001 Галицькою районною адміністрацією не приймалося. Також в матеріалах справи міститься лист ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 10.05.2017 №1718, з якого вбачається, що в матеріалах інвентаризаційної справи відсутня інформація щодо видачі 14.05.2001 Львівським МБТІ реєстраційного посвідчення №148 на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1.
На думку позивача, безпідставним є посилання суду апеляційної інстанції на ту обставину, що у випадку встановлення факту неправомірності будь-яких дій щодо реєстрації права власності на спірне майно за його попереднім власником-ПП фірма "ГРОТ" на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації, доведеного у встановленому законом порядку, не виникає й право на вчинення наступної реєстраційної дії.
З урахуванням зазначеного скаржник-1 вважає, що зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи є недоцільним.
Крім того, на думку позивача, суд апеляційної інстанції порушив норми п.30 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яким передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сесії вирішуються питання відчуження об'єктів комунальної власності, оскільки Галицька районна адміністрація не є органом, до компетенції якого належить передача у власність майна територіальної громади м. Львова, оскільки це виключна компетенція сесії Львівської міської ради, тому право власності не може бути набуте на підставі рішення органу, до компетенції якого не належить передача у власність об'єктів комунальної власності.
Касаційні скарги Заступника прокурора Львівської області (прокурор, скаржник-2) та Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (третя особа, скаржник-3) мотивовані аналогічними підставами та обставинами, що були викладені у касаційній скарзі Львівської міської ради (позивач, скаржник-1).
Скаржник-2 та скаржник-3 вважають, що наявні в матеріалах справи №914/1621/17 докази, в тому числі лист Галицької районної адміністрації від 11.05.2017 №31-2649, в якому адміністрація повідомляє, що не приймала і не видавала розпорядження №201 від 12.03.2001 про право власності ПП "Фірма "Грот" на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом розгляду у даній справі, а тому суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду вказаної господарської справи до вирішення кримінальної справи №464/6451/17.
Крім того, Заступник прокурора Львівської області зазначає, що відповідач у клопотанні просить зупинити провадження у справі №914/1621/17 на підставі п.5. ч.1 ст. 205 ЦПК України та посилається на норму ст. 205 ГПК України, яка не має відношення до такої процесуальної дії, як зупинення провадження у справі.
Також прокурор вказує, що з ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 вбачається, що скаржником подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії технічного паспорта на спірне нежитлове приміщення, придбане ним, однак всупереч вимогам ч.9 ст. 80 ГПК України відповідач не надіслав копію поданого до суду документу ні прокурору, ні позивачу у справі, про що наголошувалось у судовому засіданні прокурором.
Відзивів на касаційні скарги відповідач не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, доходить висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ч.ч.1,3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017 (далі ГПК України), ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених п.п.2 і 3 ч.1 ст.287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, чинній на момент винесення судом апеляційної інстанції ухвали про зупинення апеляційного провадження, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
При цьому, вищевказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 09.10.2017 позов Львівської місцевої прокуратури №2 задоволено. Скасовано запис про державну реєстрацію права власності Приватного підприємства "K.P.O.K.-7" на нежитлове приміщення у м. Львові на АДРЕСА_1, загальною площею 175, 7 м.кв, здійснену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н.І. 19.11.2016 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1, номер запису про право власності 17519861). Витребувано у Приватного підприємства "K.P.O.K.-7" на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 у м. Львові, загальною площею 175, 7 м.кв. Позивачу відшкодовано понесені судові витрати.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, ПП "K.P.O.K.-7" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неповного з'ясування та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу ПП "К.Р.О.К.-7" на рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2017 у справі №914/1621/17 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 29.11.2017.
Ухвалою суду від 29.11.2017 у зв'язку з неявкою скаржника у судове засідання та неподання ним витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 13.12.2017.
Скаржника повторно зобов'язано подати суду для огляду оригінал та належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу № 893 від 17.11.2016 року, на підставі якого ПП "К.Р.О.К.-7" набуто право власності на нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 у м. Львові, загальною площею 175, 7 м. кв.; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію підприємства; оригінал та належним чином засвідчену копію статуту ПП "К.Р.О.К.-7". В порядку вимог ст. 65 ГПК України Галицьку районну адміністрацію зобов'язано забезпечити у судовому засіданні участь уповноваженої особи з метою надання пояснень по суті спору та подати суду для огляду оригінали розпоряджень Галицької районної адміністрації за №201, прийнятих у 2001 році, та розпоряджень, датованих 12.03.2001 р., а також відповідні реєстраційні документи (порядок денний, витяги з журналів обліку, протоколи засідань тощо), де відображена інформація про дані розпорядження. Уповноважену особу Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" зобов'язано з'явитись у судове засідання та надати суду для огляду оригінали матеріалів інвентаризаційної справи будинку АДРЕСА_1, м. Львова.
11 грудня 2017 року на розгляд суду надійшло клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи письмових доказів, зокрема, копії договору купівлі-продажу № 893 від 17.11.2016 року на підставі якого ПП "К.Р.О.К.-7" набуто право власності на нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 у м. Львові, загальною площею 175, 7 м кв., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 893.
З вказаного договору купівлі продажу вбачається, що відчужувач спірного майна володіє нерухомістю, розташованою у м. Львові по АДРЕСА_1, на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації № 201 від 12.03.2001 та реєстраційного посвідчення № 148 від 14.05.2001, виданого ОКП ЛОР "БТІ та ЕО".
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 розгляд справи відкладено на 10.01.2018. Зокрема, вказаною ухвалою суду приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Загвойську Наталію Ігорівну зобов'язано надати суду матеріали реєстраційної справи № 893 щодо оформлення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 17.11.2016 між ПП фірмою "Грот" та ПП "К.Р.О.К.-7".
Як зазначено в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2018, ухвала суду приватним нотаріусом не виконана.
12 лютого 2018 року скаржником подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії технічного паспорта на придбане ним майно.
Також під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції 12.02.2018 відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Сихівським районним судом міста Львова кримінальної справи №464/6451/17, порушеної за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 190 (шахрайство), ч. 4 ст. 358 (використання завідомо підроблених документів) КК України.
Зупиняючи апеляційне провадження у даній справі суд апеляційної інстанції вказав, що у позовній заяві прокурор також зазначає про те, що за фактом незаконного вибуття з комунальної власності об'єктів нерухомого майна на території м. Львова, зокрема і будівлі по АДРЕСА_1, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.08.2016 за №420161141040000088 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365-2, 356, ч. 4 ст. 190 КК України.
Враховуючи те, що підставою для звернення до суду з позовом у даній справі слугувало, зокрема, внесення 13.11.2016 приватним нотаріусом до Державного реєстру прав на нерухоме майно відомостей про право приватної власності ПП фірма "Грот" на нежитлове приміщення за адресою м. Львів, АДРЕСА_1, площею 175,7 м. кв, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1, і такі відомості були внесені з врахуванням розпорядження Галицької районної адміністрації від 12.03.2001 № 201 та реєстраційного посвідчення ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 14.05.2001 № 148, які, як стверджує прокурор, не приймались та не видавалась, судова колегія апеляційного суду дійшла висновку про доцільність зупинення провадження у даній справі до вирішення справи, порушеної за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365-2, 356, ч. 4 ст. 190 КК України.
При цьому, судовою колегією враховано, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав чи нотаріусові заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені Порядком державної реєстрації прав. У даному випадку це розпорядження Галицької районної адміністрації від 12.03.2001 № 201 та реєстраційне посвідчення ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 14.05.2001 № 148. Як було зазначено вище, приватним нотаріусом не надано суду матеріали реєстраційної справи № 893 щодо оформлення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 17.11.2016 між ПП фірмою "Грот" та ПП "К.Р.О.К.-7".
Також апеляційний суд зазначив, що важливим є те, що попередній факт є підставою для виникнення наступного. Тобто, у випадку встановлення факту неправомірності будь-яких дій, зокрема, щодо реєстрації права власності на спірне майно за його попереднім власником - ПП фірма "Грот", доведеного у встановленому законом порядку, не виникає право й на вчинення наступної дії в ланцюгу реєстраційних дій.
Розглядаючи доводи касаційних скарг колегія суддів касаційного суду доходить наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи №914/1621/17, прокурор просить витребувати у Приватного підприємства "K.P.O.K.-7" на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 у м. Львові, загальною площею 175, 7 м кв., скасувати запис про державну реєстрацію права власності Приватного підприємства "K.P.O.K.-7" на нежитлове приміщення у м. Львові на АДРЕСА_1, загальною площею 175, 7 м кв., здійснену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н.І. 19.11.2016 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1, номер запису про право власності 17519861).
Позовні вимоги прокурора обґрунтовуються тим, що 13.11.2016 до Державного реєстру прав на нерухоме майно на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації від 12.03.2001 № 201 та реєстраційного посвідчення ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 14.05.2001 № 148 приватним нотаріусом було внесено відомості про право приватної власності ПП фірма "Грот" на нежитлове приміщення за адресою м. Львів, АДРЕСА_1, площею 175,7 м кв., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1 (надалі майно). В подальшому, 19.11.2016 на підставі договору купівлі-продажу від 17.11.2016 № 893 право власності на майно перейшло до відповідача у справі. Як стверджує прокурор та позивач, розпорядження Галицької районної адміністрації від 12.03.2001 № 201 не приймалось, а також згідно інформації ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" реєстраційне посвідчення від 14.05.2001 № 148 на підставі вищевказаного розпорядження не видавалось. За фактом незаконного вибуття з комунальної власності об'єктів нерухомого майна на території м. Львова, зокрема будівлі по АДРЕСА_1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.08.2016 за № 420161141040000088 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365-2, 356, ч. 4 ст. 190 КК України.
Оскільки спірне майно вибуло з володіння власника (позивача) поза його волею, що є підставою, відповідно до статті 388 ЦК України, для витребування майна у набувача, у зв'язку з чим заявлено позовні вимоги про витребування майна з незаконного володіння ПП "K.P.O.K.-7" на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради та скасування запису про державну реєстрацію права власності за відповідачем.
Як вбачається з клопотання про зупинення провадження у справі, відповідач вважає, що існують об'єктивні обставини для зупинення апеляційного провадження з причини здійснення судового розгляду Сихівським районним судом міста Львова (справа №464/6451/17) про обвинувачення ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12017140000000720 від 12.09.2017 за ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 209 КК України, так як із змісту обвинувального акту вбачається, що дане обвинувачення за ч. 4 ст.190 КК України стосується об'єкта нерухомості, розташованого по АДРЕСА_1 в м. Львові, яке є предметом спору.
Тому відповідач вважає, що факти, встановлені судовим рішенням в зазначеному кримінальному провадженні можуть вплинути на перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2017, зокрема, чи існують об'єктивні реальності розпорядження Галицької районної адміністрації №201 від 12.03.2001 та реєстраційні посвідчення №893, №148 від 14.05.2001, на підставі яких первинно було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1, в м. Львові, чи зазначені документи у встановленому порядку буде визнано недійсними, оскільки, на думку відповідача, наявні матеріали господарської справи не дозволяють встановити наявність чи відсутність таких первинних документів, їхню достовірність, технічні характеристики такого об'єкта, та чи тотожний об'єкт нерухомого майна, на котре заявляє право власності позивач, первинним правовстановлюючим документам. Відповідач зазначає, що спірний об'єкт перебував у власності ОСОБА_5, а тому рішення по його обвинуваченню має значення для вирішення спору.
До клопотання додані копії ухвали підготовчого судового засідання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Сихівського районного суду м. Львова від 02.10.2017 у справі №464/6451/17 та обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12017140000000720 від 12.09.2017 за ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 209 КК України від 12.09.2017 ОСОБА_5.
Як вбачається з обвинувального акту, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 з корисливих мотивів, шляхом обману, із використанням підроблених документів, заволодів нежитловими приміщеннями у м. Львові, які перебували у комунальній власності Львівської міської ради, на загальну суму 33841163 грн., що завдало шкоди територіальній громаді м. Львова та, в подальшому, з метою власного збагачення продав ці приміщення. У переліку вказаних приміщень містяться нежитлові приміщення, які складаються з житлового будинку загальною площею 175,7 кв. м, у тому числі житлова площа 92,5 кв. м, які розташовані в будинку АДРЕСА_1 у м. Львові.
При цьому ОСОБА_5 діяв як керівник ПП "Фірма "Грот".
З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції доходить наступних висновків.
Оскаржувана ухвала апеляційного суду, якою визнано доцільність зупинення провадження у справі не містить аргументованих та переконливих мотивів та доводів:
- як щодо саме об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення вищевказаної кримінальної справи;
- так і щодо того, що зібрані по справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду,
що суперечить вимогам вищевказаного п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України
"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду."
Згідно з ч.6 ст.310 зазначеного Кодексу:
"Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі."
Відповідно до ч.4 ст.304 наведеного Кодексу:
"У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції."
За таких обставин, колегія суддів вважає доводи касаційних скарг правомірними та обґрунтованими, а оскаржувану у справі ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 такою, що винесена з порушенням норм п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, тому вказане судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У зв'язку зі скасуванням попереднього судового рішення і передачею справи для продовження розгляду розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись ч.13 ст.8, ст.ст. 300, 301, 304, 308, 310, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційні скарги Львівської міської ради, Заступника прокурора Львівської області та Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 у справі №914/1621/17 задовольнити повністю.
2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 у справі №914/1621/17 скасувати повністю, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кушнір
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський