26 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 905/484/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Міщенко І.С., Мачульський Г.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Харківської області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2017 (головуючий: Будко Н.В., судді: Мартюхіна Н.О., Сгара Е.В.)
за позовом Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про зобов'язання повернути земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,2500 га та нормативно-грошовою оцінкою 1 753 025,00 грн,
28.02.2017 до Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про зобов'язання повернути земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,2500 га та нормативно-грошовою оцінкою 1 753 025,00 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.04.2017 позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі №905/484/17 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволено, рішення Господарського суду Донецької області від 12.04.2017 у справі № 905/484/17 скасовано, у задоволенні позову відмовлено, визнано поновленим договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером № НОМЕР_1, від 01.07.2004 р., укладений між Маріупольською міською радою та приватним підприємцем приватним підприємцем ОСОБА_4, з урахуванням внесених змін до нього, на той самий строк і на тих самих умовах.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2017 виправлено описку в резолютивній частині постанови Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі № 905/484/17 та виключено абзац четвертий з резолютивної частини постанови Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2017 р. у справі № 905/484/17.
13.11.2017 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Заступником прокурора Харківської області подано касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2017 до Вищого господарського суду України.
На підставі пункту 5 статті 31, підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) та за розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 38-р від 15.12.2017 вказану касаційну скаргу разом зі справою № 905/484/17 передано до Касаційного господарського суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2018 року у справі № 905/484/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Міщенко І.С.
15.03.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою та призначення до розгляду на 26.04.2018, повідомив учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, до Касаційного господарського суду до 30.03.2018.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані тим, що Маріупольська міська рада, незважаючи на тривале (з 19.05.2014 р. по теперішній час) порушення інтересів держави в особі територіальної громади м. Маріуполя як власника земельної ділянки, не звернулась до суду, у зв'язку з чим порушується встановлений ст.ст. 123, 124 ЗК України, Законом України "Про оренду землі" порядок передачі земельних ділянок комунальної власності в оренду (користування) громадянам та юридичним особам, який має відбуватися, зокрема, шляхом прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про поновлення договору оренди землі та укладення з орендарем додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, що свідчить про бездіяльність суб'єкта владних повноважень та є підставою для здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки з припиненням договору оренди відповідач втратив статус орендаря, є обґрунтованими позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу спірну земельну ділянку.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів надсилання орендодавцем орендарю листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі протягом місця, після спливу строку вказаного договору. При цьому, сторонами не заперечується та доведено матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_4 продовжив користуватися земельною ділянкою площею 0,2500 га, на якій знаходиться автостоянка після закінчення строку дії договору. На підтвердження виконання такого обов'язку за договором оренди земельної ділянки від 01.07.2004 р., з урахуванням договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2004 р. № 497, як сплата орендної плати ФОП ОСОБА_4 на стадії апеляційного провадження надано до матеріалів справи копії платіжних доручень з періодом здійснення оплат згідно з призначенням платежу - з грудня 2013 року по березень 2017 року, податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015, 2016, 2017 роки. Отже, відповідач належним чином виконує умови договору оренди землі, сплачуючи орендну плату за користування спірною земельною ділянкою. Також, відповідачем до матеріалів справи надано лист Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради № 29.2-13213-29.1 від 14.06.2017 р. про те, що відповідно до журналу алфавітного обліку суб'єктів звернень до Центру адміністративних послуг "Діалог" 19.02.2014 р. гр. ОСОБА_4 звертався до Центру з заявою про надання адміністративної послуги "Підготування проектів договорів оренди земельної ділянки", усі матеріали звернення (оригінал заяви та супутні документи, необхідні для надання послуги) передано до Управління земельних відносин Маріупольської міської ради. Матеріали справи не містять повідомлення відповідачем орендодавця - Маріупольську міську раду про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк з урахуванням умов договору оренди земельної ділянки та ст. 33 Закону України "Про оренду землі", тому вказаний лист Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради № 29.2-13213-29.1 від 14.06.2017 р. не є належним доказом на підтвердження факту здійснення такого повідомлення у розумінні приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі", проте свідчить про намагання ФОП ОСОБА_4 здійснювати користування спірною земельною ділянкою на законних підставах.
Судова колегія апеляційного суду дійшла висновку, що в даному випадку наявні підстави для поновлення договору оренди землі за приписами частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
У касаційній скарзі прокурор не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про застосування до спірних правовідносин ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренди землі", оскільки, на думку скаржника, судом не прийнято до уваги відсутність укладеної додаткової угоди у місячний термін після закінчення договору оренди та доказів звернення ФОП ОСОБА_4 до Маріупольської міської ради із пропозицією продовжити договір на той самий строк і на тих самих умовах.
Разом з тим, під час розгляду матеріалів касаційної скарги встановлено, що у зв'язку з необхідністю з'ясування наявності підстав для відступлення, чи навпаки, від висновків раніше висловлених під час розгляду справ на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", враховуючи предмет та підстави позову, суб'єктний склад, фактичні обставини, які формують зміст спірних земельних правовідносин, в тому числі щодо поновлення договорів оренди землі,
передано на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 920/739/17 разом із касаційною скаргою у подібних правовідносинах.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Враховуючи викладене, Суд з власної ініціативи дійшов висновку про наявність підстав зупинити провадження за касаційною скаргою, поданою у справі №905/484/17 до вирішення палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 920/739/17.
Керуючись статтями 228, 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Суд
Провадження за касаційною скаргою у справі №905/484/17 зупинити до вирішення палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 920/739/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кушнір
Судді І. Міщенко
Г. Мачульський