26 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 539/2181/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Жигилія С.П.
суддів: Перцової Т.С. , Гуцала М.І.
за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30.01.2018р. (суддя Гудков С. В.; м. Лубни; повний текст рішення складено 30.01.2018) по справі № 539/2181/17
за позовом ОСОБА_1
до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі по тексту - відповідач, Лубенське ОУПФУ Полтавської області), в якому просить суд:
- визнати дії Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області неправомірними щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність";
- скасувати рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 1 від 24.04.2017 року;
- зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" з 04.04.2017 року.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30.01.2018 року по справі № 539/2181/17 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30.01.2018 року по справі № 539/2181/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги та у судовому засіданні зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 55, ч.2 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", ст. ст.2, 7, 8, 184-187, 198 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав та обставин викладених у апеляційній скарзі.
Представник відповідача, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні, з викладених підстав, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зокрема, зазначає, що ОСОБА_1 на момент звернення за пенсією відповідно до ст. 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" не досяг відповідного віку, з якого може бути призначена наукова пенсія.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 народився 15 березня 1959 року, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та інвалідом 2-ї групи згідно з посвідченням серії Б № 504833 від 22 квітня 2008 року, отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
03.04.2017 року позивач був звільнений з посади директора науково-дослідної природоохоронної установи Хорольський ботанічний сад. Має вчений ступінь кандидата біологічних наук та вчене звання старшого наукового співробітника.
04.04.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Хорольського відділу з питань призначення та перерахунку пенсій Лубенського об'єднаного УПФ України із заявою про призначення пенсії згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", посилаючись на те, що має стаж наукової роботи понад 20 років, страховий стаж - 35 років та є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та має право на зменшення пенсійного віку на 10 років.
Рішенням Лубенського об'єднаного УПФУ в Полтавській області № 1 від 24.04.2017 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні наукової пенсії, оскільки на момент звернення, 04.04.2017 року, вік заявника становив 58 років, а згідно з п.2 ст.37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26.11.2015 року № 848-VIII, пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 62 років за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років.(а.с.9-10).
Відповідно до листа ГУ ПФУ України в Полтавській області № 262/К-02 від 22.05.2017 року та листа Міністерства соціальної політики України № 924/о/51-17/211 від 07.08.2017 року, ст. 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" не передбачено зниження пенсійного віку, а Лубенським об'єднаним УПФУ в Полтавській області правомірно відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку.(а.с.11-16).
Позивач, не погодившись з вказаною відмовою у призначенні пенсії, звернувся до суду з даним позовом про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці.
Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 62 років за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років. До досягнення віку, встановленого цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки - наукові (науково-педагогічні) працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:
60 років - які народилися до 31 грудня 1952 року включно;
60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року до 31 грудня 1953 року включно;
61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року до 31 грудня 1954 року включно;
61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року до 31 грудня 1955 року включно.
Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:- які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років.
Статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент звернення позивача за призначенням пенсії) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_2 і старші після досягнення ними такого віку:
55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;
55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Так, судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії - 04.04.2017 року.
Станом на 04.04.2017 року діяла редакція статті 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», відповідно до якої пенсійний вік позивача, становить 62 роки, а, отже, на момент звернення ОСОБА_1, не набув відповідного пенсійного віку, а відтак і права на дострокове призначення пенсії відповідно до вищезазначеного Закону.
Колегія суддів зауважує, що Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» не передбачено зниження пенсійного віку для призначення пенсії учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Також слід звернути увагу, що згідно з ч. 2ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54цього Закону.
Таким чином, колегія суддів вважає рішення Лубенського об'єднаного УПФУ в Полтавській області № 1 від 24.04.2017 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 37 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", правомірним, прийнятим у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений законодавством та Конституцією України.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення .
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30.01.2018 по справі № 539/2181/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4
Повний текст постанови складено 27.04.2018.