23 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1694/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Любчич Л.В.
суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного вищого навчального закладу "Харківський інститут соціального прогресу" на постанову, суддя Мельников Р.В. , Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі № 820/1694/17
за позовом Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова
до Приватного вищого навчального закладу "Харківський інститут соціального прогресу"
про стягнення заборгованості,
Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі - позивач, Київське ОУПФУ м. Харкова) звернулось до суду з позовом, в якому просило прийняти рішення про стягнення з Приватного вищого навчального закладу “Харківський інститут соціального прогресу” (далі - відповідач) суми заборгованості по відшкодуванню різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за період з січня 2017 року по березень 2017 року у сумі 475,89 грн. на користь ОУПФУ м. Харкова.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що Приватний вищий навчальний заклад "Харківський інститут соціального прогресу" не має діючої ліцензії на здійснення діяльності у сфері вищої освіти, а тому вважає, що у відповідача відсутній обов'язок відшкодування різниці між пенсією, призначеною особам згідно із Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність” та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки відсутні підстави вважати його вищим навчальним закладом.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду погоджується з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Приватний вищий навчальний заклад "Харківський інститут соціального прогресу" зареєстрований 17.04.1995 у відповідності до норм, діючого на момент такої реєстрації законодавства, у формі юридичної особи.
Київським ОУПФУ м. Харкова на адресу відповідача сформовані відповідні повідомлення, які отримані представником відповідача, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Загальна сума пенсії, яка виплачена колишнім працівникам Приватного вищого навчального закладу "Харківський інститут соціального прогресу", а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6Й, ОСОБА_7 за період з січня по березень 2017 року, складає 40844,01 грн.
На адресу відповідача управлінням складено та направлено повідомлення № 241, № 258, № 263, № 284 про необхідність відшкодування різниці пенсії, які містили відповідні розрахунки.
Зазначені повідомлення відповідачем отримані, проте не оскаржені.
Сума заборгованості з відшкодування різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за січень-березень 2017 року склала 475,89 грн.
До теперішнього часу заборгованість не погашена.
Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", пенсійне забезпечення наукових (науково-педагогічних) працівників здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з "Перехідними положеннями" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується: - для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету; - для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної згідно з цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ - IV рівнів акредитації визначається Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ і організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №372 (далі - Порядок).
Відповідно до п.9 Порядку, різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку.
Згідно п.5 Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Відповідно до п.8 цього Порядку, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.
З урахуванням наведеного, враховуючи встановлені обставини у справі, колегія суддів прийшла до висновку про наявність у відповідача суми заборгованості з відшкодування різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за січень-березень 2017 року у розмірі 475,89 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Посилання апелянта на відсутність обов'язку щодо відшкодування різниці між пенсією, призначеною відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та сумою пенсії обчисленої відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки відповідач не має статусу вищого навчального закладу колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про освіту», навчальний заклад набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Згідно ч. 5 зазначеної статті діяльність навчального закладу розпочинається за наявності ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг для одержання освіти і підготовкою фахівців різних рівнів кваліфікації. Ліцензія видається в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно п. 4 Порядку у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.
Відповідачем до суду не надано доказів виключення його з відповідного державного реєстру як юридичної особи чи зміни власника.
Враховуючи вищенаведене, відсутність відповідної ліцензії, на яку посилається апелянт, не впливає на обов'язок відповідача, як вищого навчального закладу, відшкодовувати відповідну різницю в пенсії, призначеної його працівникам.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Харківський інститут соціального прогресу" залишити без задоволення .
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року по справі № 820/1694/17 за позовом Київського об'єднаного управліня Пенсійного фонду України м. Харкова до Приватного вищого навчального закладу "Харківський інститут соціального прогресуУ про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників за період з січня 2017 року по березень 2017 року у сумі 475 (чотириста сімдесят п'ять) грн 89 коп. на користь Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя ОСОБА_8
Судді ОСОБА_9 ОСОБА_10
Повний текст постанови складено 27.04.2018