03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Справа № 757/51664/17-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/3939/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Батрин О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
26 квітня 2018 року Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Семенюк Т.А
Суддів - Саліхова В.В., Прокопчук Н.О.,
при секретарі - Сербін Т.І.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Аркада» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Аркада», третя особа: Управління Державної казначейської служби України в Печерському районі міста Києва про визнання дій неправомірними щодо нарахування та утримання податків, здійснення перерахунку податків ,
У вересні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій неправомірними щодо нарахування та утримання податків, здійснення перерахунку податків, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що сторонами 4 грудня 2000 року укладено договір пенсійного вкладу № 1449, відповідно до пункту 3.1 якого вкладник передає, а банк зобов'язується прийняти кошти вкладника та відкрити пенсійний рахунок вкладника, банк приймає на себе зобов'язання нараховувати проценти на вклад та виплачувати вкладникові пенсійні виплати на умовах договору.
Зазначив, що у виконання договору в період з 4 грудня 2000 року по 18 липня 2008 року він поповнював свій пенсійний рахунок внесками за рахунок власних коштів.
31 липня 2008 року АКБ «Аркада» прийнято рішення про призначення позивачу згідно з договором пенсійного вкладу від 4 грудня 2000 року № 1449, з липня 2008 року, строкових пенсійних виплат протягом 5 років.
6 лютого 2017 року позивач подав до ПАТ АКБ «Аркада» заяву про розірвання 7 лютого 2017 року договору пенсійного вкладу від 4 грудня 2000 року № 1449 відповідно до пункту 9.1. зазначеного договору, та дострокове повернення залишку коштів з пенсійного рахунку.
Також зазначив, що станом на 7 лютого 2017 року на пенсійному рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ АКБ «Аркада» обліковувались кошти в сумі 137 939,88 грн., проте, йому було видано кошти в сумі 98 211,29 грн., а кошти в сумі 39 728,59 грн. банком утримано як прибутковий податок на підставі пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Утримані кошти банком було перераховано 07.02.2017 року до Управління Державної казначейської служби України в Печерському районі міста Києва.
Вважає, що утримання податків з пенсійного вкладу повинно здійснюватись в меншому розмірі, за ставками, які діяли в період нарахування процентів та з часу введення в дію положень законодавства про оподаткування банківських вкладів та процентів на них. У зв'язку із чим просив суд визнати неправомірними дії ПАТ АКБ «Аркада», які полягають в нарахуванні і утриманні з його пенсійного вкладу, розміщених на пенсійному рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ АКБ «Аркада», податків на загальну суму 39 728,59 грн. та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок податків на суми процентів, нарахованих на зазначений пенсійний вклад, відповідно до норм чинного законодавства.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Аркада» щодо нарахування та утримання з пенсійного вкладу ОСОБА_3, розміщених на пенсійному рахунку № НОМЕР_1 у Публічному акціонерному товаристві Акціонерний комерційний банк «Аркада», податків на загальну суму 39 728 грн. 59 коп.
Зобов'язано Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Аркада» здійснити перерахунок податків (податку з доходів фізичних осіб та військового збору) на суми процентів, нарахованих на пенсійний вклад ОСОБА_3, розміщених на пенсійному рахунку № НОМЕР_1у Публічному акціонерному товаристві Акціонерний комерційний банк «Аркада» відповідно до п. 9.2.2 та п. 9.2.3 умов договору пенсійного вкладу № 1449 від 4 грудня 2000 року.
Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник Банку подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, 4 грудня 2000 року між ОСОБА_3 та ПАТ АКБ банк «Аркада» укладено договір пенсійного вкладу № 1449 на умовах, визначених Законом України «Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» № 1674 - III від 20 квітня 2000 року.
Відповідно до вказаного Закону, вкладник здійснює внески на пенсійний вклад в уповноваженому банку, банк нараховує проценти на вклад та виплачує вкладнику пенсійні виплати за умови досягнення вкладниками пенсійного віку або повної втрати вкладником працездатності у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з п. 3.1 договору вкладник передає, а банк зобов'язується прийняти кошти вкладника та відкрити пенсійний рахунок вкладника; банк приймає за себе зобов'язання нараховувати проценти на вклад та виплачувати вкладникові пенсійні виплати на умовах договору.
У виконання договору в період з 4 грудня 2000 року по 18 липня 2008 року ОСОБА_3 поповнював свій пенсійний рахунок внесками за рахунок власних коштів.
Згідно з п. 12.2 договору, договір набув чинності з дня внесення вкладу і діє довічно або до моменту його розірвання за ініціативою вкладника, здійсненого на умовах розділу 9 цього договору.
31 липня 2008 АКБ «Аркада» прийнято рішення про призначення позивачу згідно з договором пенсійного вкладу від 4 грудня 2000 року № 1449, з липня 2008 року, строкових пенсійних виплат протягом 5 років на підставі заяви ОСОБА_3
Порядок призначення пенсійних виплат визначено у п.7.1 договору, яким передбачено два види виплат: довічні та строкові, вид яких вкладник самостійно обирає при настанні умов, передбачених п.6.1 Договору.
Пунктом 7.1.3 договору передбачено, що у разі обрання вкладником строкових пенсійних виплат, після закінчення таких виплат банк щомісяця нараховує та виплачує довічні пенсійні виплати.
Призначені банком строкові пенсійні виплати ОСОБА_3 отримано в повному обсязі. У зв'язку з тим, що у липні 2013 року закінчився обраний п'ятирічний період строкових пенсійних виплат, банк на умовах договору пенсійного вкладу з серпня 2013 року продовжував нарахування ОСОБА_3 довічних пенсійних виплат.
Також з матеріалів справи вбачається, що 6 лютого 2017 року позивач подав до ПАТ АКБ «Аркада» заяву про розірвання 7 лютого 2007 року договору пенсійного вкладу від 4 грудня 2000 року № 1449 відповідно до пункту 9.1. зазначеного договору, та дострокове повернення залишку коштів з пенсійного рахунку.
Станом на 7 лютого 2017 року на пенсійному рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ АКБ «Аркада» обліковувались кошти в сумі 137 939,88 грн., позивачу видано кошти в сумі 98 211,29 грн., а суму 39 728,59 Банком утримано як прибутковий податок на підставі пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та військовий збір, котрі перераховані до Управління Державної казначейської служби України в Печерському районі міста Києва.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 15 грудня 2005 року № 3201-ІV укладення пенсійних договорів було припинено.
Статтею 8 Закону визначено, що стосовно договорів пенсійних вкладів діє Закон України «Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» в редакції від 20 квітня 2000 року. Укладення нових договорів пенсійних вкладів припиняється.
Відповідно до ст. 6 Закону «Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» в редакції від 20 квітня 2000 року кошти, зняті вкладником з пенсійного вкладу з порушенням умов, зазначених у договорах пенсійних вкладів, включаються до сукупного оподатковуваного доходу таких вкладників у податковому періоді, в якому ці кошти знімаються з пенсійного вкладу.
Оподаткування доходів вкладників за договорами пенсійних вкладів, укладеними в період проведення експерименту на підставі Закону України «Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд», регулюється положеннями п. 4 підрозділу 1 перехідних положень Податкового кодексу України, а при достроковому розірванні зазначених договорів - відповідно до абз. в) пп. 170.8.2 п. 170.8.2 ст. 170 ПКУ.
Протягом дії договору пенсійного вкладу, внески, внесені фізичною особою на власний пенсійний рахунок, а також відсотки, нараховані на пенсійний вклад, та пенсійні виплати не оподатковуються. При достроковому розірванні договору пенсійного вкладу кошти, зняті вкладником з пенсійного вкладу з порушенням умов, зазначених у договорах пенсійних вкладів, підлягають оподаткуванню згідно чинного законодавства України.
Відповідно до пп. 170.8.1 п. 170.8 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ податковим агентом платника податку - вкладника за договором пенсійного вкладу або учасника фонду банківського управління є банк, який здійснює виплати за договором пенсійного вкладу або рахунком учасника фонду банківського управління.
Згідно з пп. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Податкового кодексу України податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставками, визначеними у п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, з суми коштів, з якої не було утримано (сплачено) податок та яка виплачується вкладнику з його пенсійного вкладу або рахунка учасника фонду банківського управління у зв'язку з достроковим розірванням договору пенсійного вкладу, договору довірчого управління, договору недержавного пенсійного забезпечення.
Порушенням умов договору пенсійного вкладу є розірвання договору та дострокове зняття коштів вкладником, про що позивачу було відомо при підписанні договору (розділ 2 договору).
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 року, оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (пункт 161 підрозділ 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього ПКУ (підпункт 1.1 пункт 161 підрозділу 10 ПКУ), а саме: податковий агент.
Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПКУ передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок.
Умовами договору пенсійного вкладу № 1449 від 4 грудня 2000 року, а саме п. 9.2.2 та п. 9.2.3 передбачено порядок нарахування та утримання податків на вклад при розірванні договору.
Так, згідно з вказаними положеннями договору вкладник подає заяву на ім'я керівника банку про намір зняття коштів вкладу зі свого пенсійного рахунку. Після розгляду заяви банк направляє до органів державної податкової служби за місцем проживання вкладника письмові повідомлення про суму вкладу, яку вкладник має намір зняти зі свого пенсійного рахунку в зв'язку з розірванням договору. І лише після одержання повідомлення від органів державної податкової про суму податку, що підлягає утриманню з вкладника, банк утримує суму податку з вкладу та перераховує її до бюджету. Залишок вкладу після утримання податку банк повертає вкладнику та закриває його пенсійний рахунок.
Проте, судом встановлено, що банк свого обов'язку щодо направлення письмового повідомлення про суму вкладу до органів державної податкової служби за місцем проживання вкладника з метою одержання повідомлення про суму податку, що підлягає утриманню з вкладника не виконав, самостійно визначивши суму податку, який підлягає утриманню з позивача.
Відповідно до ст. 6, 626 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Банк свого обов'язку щодо направлення письмового повідомлення про суму вкладу до органів державної податкової служби за місцем проживання вкладника з метою одержання повідомлення про суму податку, що підлягає утриманню з вкладника не виконав, самостійно визначивши суму податку, який підлягає утриманню з позивача.
Доводи апеляційної скарги, що направлення органу державної податкової служби повідомлення про суму Вкладу не призведе до зміни суми нарахованих податків та зборів з позивача, обов'язку органу ДФС адмініструвати податок з доходів фізичних осіб та військовий збір, оскільки цей обов'язок покладено на податкового агента не можуть бути прийнятими до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки сторонами визначено порядок нарахування та утримання податків на вклад при розірванні договору, як встановлено судом, договір в цій частині сторонами не змінювався, положення договору не оспорювалися, доказів щодо правильності нарахування Банком суми податку з суми вкладу позивача апелянтом не надано.
Також колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що з 2013 року позивач намагається у порушення вимог чинного законодавства змусити банк достроково видати кошти без утримання будь-яких податків та зборів, позивачем не правильно обраний спосіб захисту, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки такі доводи апелянта не відповідають обставинам справи та є припущеннями відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України (в редакції, чинній на час постановлення рішення суду), суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції допущено порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 374, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Аркада» залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлений 27 квітня 2018 року.
Головуючий:
Судді: