№ 22-ц/796/3161/2018 Головуючий у 1-й інстанції - Гуменюк А.І.
761/37895/15-ц Доповідач: Чобіток А.О.
Іменем України
19 квітня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:
головуючого - Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В. , Соколової В.В.
при секретарі - Казанник М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію, -
У грудні 2015 року позивач пред'явила вказаний позов до відповідачів та просила визнати договір поруки, укладений 22 січня 2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 на забезпечення кредитного договору № 16/РП/39/2008-840 між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2, таким що припинив свою дію від 08 липня 2009 року та стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 22 січня 2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 16/РП/39/2008-840, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 52 000 доларів США, строком до 10 січня 2020 року, зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 14,49% річних. Зазначала, що того ж дня, 22 січня 2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки б/н (далі - Договір поруки № 2), між нею та ВАТ «Комерційний банк «Надра» було укладено Договір поруки б/н (далі - Договір поруки № 2) у якості забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, за умовами якого вона та ОСОБА_3 поручилися перед ОСОБА_2 за виконання боржником обов'язків, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому. Крім того, у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1. 31 липня 2013 року між ПАТ «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договори про внесення змін до договору поруки № 1 та договору іпотеки, згідно з якими у договорі іпотеки сторони домовилися про заміну сторони зобов'язання шляхом введення ОСОБА_3, а також у договорі поруки №1 змінено кінцевий термін повернення кредиту та збільшено відсоткову ставку до 15,69% річних, про що позивачу не було відомо. Крім того, позивач зазначала, що передбачений законом, умовами кредитного договору та договором поруки № 2, строк виконання поручителем свого зобов'язання закінчився 08 липня 2009 року, однак у травні 2015 року ПАТ «Комерційний банк «Надра» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в тому числі до неї, як до поручителя, тобто після закінчення шестимісячного строку від моменту прострочення позичальника за кредитним договором. З цих підстав, вважає Договір поруки № 2 таким, що припинив свою дію.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25.05.2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнувши з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати. Вважає, що суд першої інстанції, встановивши всі обставини справи, що мають значення для справи, допустив невідповідність висновків обставинам справи. Зазначає, що заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 16.05.2016 р. у справі № 755/9668/15-ц за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги було задоволено в повному обсязі. Жодного відношення до кредитних коштів вона не має, оскільки за кредитні кошти ОСОБА_4 було придбано квартиру, яка є предметом договору іпотеки та належить на праві власності йому та його матері - ОСОБА_3 На час відкриття провадження по вищевказаній справі позивач вже не перебувала в шлюбних відносинах з ОСОБА_2. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 11.04.2017 р. заочне рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 16/РП/39/2008-840 та стягнення з неї судових витрат - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову, встановивши факт, що має юридичне значення про те, що порука ОСОБА_1 є припиненою. Проте резолютивна частина вказаного рішення суду апеляційної інстанції не містить положення щодо припинення поруки, внаслідок чого, на її думку, саме існування цього факту цілком достатньо для задоволення даного позову, на що суд першої інстанції уваги не звернув. При цьому на даний час ОСОБА_2 подано заяву про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16.05.2016 р., а банком оскаржене в касаційному порядку рішення Апеляційного суду міста Києва від 25.05.2017 р., яким скасовано заочне рішення в частині задоволення позовних вимог до неї, тобто якими будуть рішення судів у випадку скасування вказаних судових рішень їй невідомо.
Відмовляючи в задоволенні позову в даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що відсутній предмет спору, оскільки рішенням Апеляційного суду м. Києва зобов'язання поруки перед ПАТ «КБ «Надра» вже було припинено. Однак, позивач з такою позицією суду першої інстанції не погоджується, оскільки предметом спору у справі № 755/9668/15-ц є стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі і з ОСОБА_1 в солідарному порядку. Тому резолютивна частина рішення Апеляційного суду не містить положення щодо припинення договору поруки.
Також позивач зазначає, що після винесення Апеляційним судом рішення ОСОБА_5 подав до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення, оскільки на час розгляду справи його було засуджено в рамках кримінального провадження до позбавлення волі, а пізніше було відкрито касаційне провадження по цій справі на підставі касаційної скарги ПАТ «КБ «Надра».
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначав , що ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції зазначив, що на момент розгляду справи існує рішення колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року у цивільній справі №755/9668/15-ц за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким скасоване заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором та судових витрат. До такого висновку суд апеляційної інстанції прийшов з тих підстав, що внесення змін до Кредитного договору, забезпеченого порукою, без згоди поручителя, а саме: укладання між банком та позичальником додаткового договору про внесення змін та доповнень № 1 від 31 липня 2013 року, призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя ОСОБА_1 та, як наслідок, припинення поруки. Саме ці підстави для визнання договору поруки припиненим зазначала ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом.
Тобто, на момент ухвалення рішення Шевченківським районним судом м. Києва існувало рішення, яке набрало законної сили, між тими ж сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав, а отже, суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов, в цілому, - таким, що не підлягає задоволенню оскільки відсутній спір.
При розгляді даної справи судом першої інстанції встановлено, що 22 січня 2008 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ( з кожною окремо) та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», яке в подальшому було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», було укладено Договори поруки б/н, за умовами якого позивач та ОСОБА_3 поручалися за виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, в тому числі: повернути до 10 січня 2020 року кредит в сумі 52 000 доларів США; сплатити відсотки за користування кредитним коштами із розрахунку 14,49 % річних (із розрахунку фактичної кількості днів у періоді (28-29-30-31/360)); сплатити інші платежі, передбачені Кредитним договором; сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня).
31 липня 2013 року між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 було укладено Додатковий договір про внесення змін та доповнень № 1 до Кредитного договору, заяким збільшено процентну ставку до 15,69 % річних, продовжено кінцевий термін повернення кредиту - 10 січня 2025 року (а.с. 80-83).
Відповідно до пунктів 1.2., 1.4. Договору поруки від 22 січня 2008 року, укладеного позивачемта ПАТ«Комерційний банк «Надра», Поручитель відповідає перед Кредитором у повному обсязі. Позичальник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, щоозначає нічим не обумовлене і абсолютне право Кредитора вимагати виконання Зобов'язань, вказаних у пункті 1.1. цього Договору повністю (чи у будь-якій його частині) як від Позичальника, так і Поручителя разом, так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань у повному об'ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами (а.с. 6-7).
Утравні 2015 року ПАТ «Комерційний банк «Надра» звернулосьдо Дніпровського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року, яке набрало законної сили з моменту його проголошення, в цивільній справі № 755/9668/15-ц, заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором та стягнення з неї судових витрат на користь держави скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що внесення змін до Кредитного договору, забезпеченою порукою, без згоди поручителя, а саме: укладення між банком та позичальником додаткового договору про внесення змін та доповнень № 1 від 31 липня 2013 року, призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя ОСОБА_1, як наслідок, до припинення поруки.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України в редакції 2004 року , законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов, в цілому, - таким, що не підлягає задоволенню, оскільки рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року у справі №755/9668/15-ц зобов'язання поруки між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Надра» припинено. Спір відсутній, у зв'язку з чим підстав для задоволення позову не вбачається.
Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивача та відповідача ОСОБА_2, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, Апеляційний суд міста Києва , який діє відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ч. 4 ст. 147 та п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у складі колегії суддів вважає таке рішення суду законним та обґрунтованим, відповідним встановленим обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, висновків якого аргументи апеляційної скарги не спростовують з наступних підстав.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України в редакції 2004 року, що діяла на час пред»явлення позову та ухвалення рішення в даній справі, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України ( ст. 4 ЦПК України в редакції 2004 року).
Системний та логічний аналіз вказаних норм права вказує на те, що головною формою захисту цивільних прав та інтересів є судова форма, а одним із способів захисту права є припинення правовідношення судом відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 16 ЦК України.
Встановлено та не оспорюється сторонами, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року, яке набрало законної сили з моменту його проголошення, в цивільній справі № 755/9668/15-ц, заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором та стягнення з неї судових витрат на користь держави скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що внесення змін до Кредитного договору, забезпеченою порукою, без згоди поручителя, а саме: укладення між банком та позичальником додаткового договору про внесення змін та доповнень № 1 від 31 липня 2013 року, призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя ОСОБА_1, як наслідок, до припинення поруки.
Тобто, вказаним судовим рішенням захищено право ОСОБА_1 шляхом встановлення обставини про припинення договору поруки, укладеного останньою з ПАТ «Комерційний банк «Надра» на виконання зобов'язань ОСОБА_2, внаслідок чого відмовлено в задоволенні позову ПАТ «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про солідарне стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, який був укладений ОСОБА_2 з банком.
На підставі викладеного, відсутні правові підстави вважати, що на даний час право ОСОБА_1 є порушеним.
Та обставина, що на даний час заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року не розглянута, а сама справа була витребувана Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ України, в зв'язку з поданням ПАТ «Комерційний банк «Надра» касаційної скарги на рішення Апеляційного суду міста Києва від 11 квітня 2017 року, яким заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року в частині солідарного стягнення з позивача суми заборгованості скасовано та у вказаній частині позову в задоволенні вимог до ОСОБА_1 відмовлено, на висновок суду першої інстанції в даній справі не впливає, оскільки вказані судові рішення на сьогодні є чинними.
Будь-яких інших порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які б призвели до безумовного скасування рішення суду, що ухвалене судом першої інстанції за нормами ЦПК у редакції 2004 року, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-384, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 25 травня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий : Судді: