Справа № 11-cc/796/1952/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
05 квітня 2018 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13 березня 2018 року, -
з участю:
прокурора- ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13.03.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погоджене із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 52017000000000015 від 04.01.2017 року.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13.03.2018 року та постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 52017000000000015 від 04.01.2017 року задовольнити та накласти арешт у вигляді тимчасового позбавлення права на відчуження та розпорядженням майном на нерухоме та рухоме майно, право власності на яке зареєстровано на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , а саме:
- транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 200, VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
- машиномісце № НОМЕР_4 у підземному паркінгу за адресою: місто Київ, вулиця Гришка Михайла (Дарницький р-н), будинок 9, гараж НОМЕР_4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585951180000);
- машиномісце № НОМЕР_5 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585948880000).
Обґрунтовуючи викладені у апеляційній скарзі вимоги, прокурор зазначає, що відмовляючи у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя не прийняв до уваги тих обставин, що органом досудового розслідування було доведено всі передбачені ст. ст. 170, 173 КПК України обставини, а матеріали судового провадження містять достатньо доказів на підтвердження необхідності накладення арешту на майно та наявність передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України ризиків.
Також, прокурор зазначає, що арешт майна у зазначеному кримінальному провадженні ініційовано на підставі ч.ч. 4, 5 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації цього майна, право власності на яке ОСОБА_8 зареєструвала на третю особу, а також можливої конфіскації майна, як виду покарання у випадку визнання вироком суду ОСОБА_9 винуватої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України.
Крім того, прокурор зазначає, що за положеннями ч. 1 ст. 74 СК України, майно на яке просив накласти арешт детектив, вважається спільною сумісною власністю ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000015 за ст. 366-1 КК України щодо подання Головою Державної аудиторської служби ОСОБА_9 завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також за ч. 2 ст. 368-2 КК України щодо набуття Головою Державної аудиторської служби ОСОБА_9 у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а також передачі нею таких активів іншим особам.
07.10.2006 року ОСОБА_9 уклала шлюб із ОСОБА_8 , який 05.01.2016 року був розірваний.
04.07.2016 ОСОБА_8 придбав автомобіль TOYOTALAND CRUISER200, 2016 рову випуску, та 21.10.2016 придбав два машиномісця № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 у підземному паркінгу по вул. Гришка Михайла, 9, в місті Києві.
23.01.2018 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 366-1, ст. 368-2 КК України.
03.03.2018 року детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 52017000000000015 від 04.01.2017 року, а саме: транспортного засобу TOYOTALAND CRUISER200, VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; машиномісця № НОМЕР_4 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_2 , гараж НОМЕР_4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585951180000) та машиномісця № НОМЕР_5 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585948880000), необхідність накладення якого мотивував метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна, як виду покарання.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13.03.2018 року у задоволенні клопотання детектива було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні даного клопотання детектива, слідчий суддя дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, оскільки неправомірність права власності ОСОБА_8 на автомобіль TOYOTALAND CRUISER200,2016 року випуску, та два машиномісця № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 у підземному паркінгу по вул. Гришка Михайла, 9, в місті Києві прямо із закону не випливає та незаконність набуття ним права власності судом не встановлена, ОСОБА_8 не є у кримінальному провадженні ні підозрюваним, ні обвинуваченим, ні засудженим, а факт придбання майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя, оскільки відсутні будь-які відомості щодо коштів, за які таке майно було набуте (джерело набуття).
З такими висновками слідчого судді, колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, обов'язковою окремою вимогою щодо клопотання про арешт майна, виконання якої покладається на суб'єкта звернення з відповідним клопотанням є зазначення, серед іншого, документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, транспортний засіб марки TOYOTA LAND CRUISER 200, VIN: НОМЕР_2 , 2016 року виготовлення, вартістю з ПДВ у 2 218 645 грн., був набутий у власність ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу № ST-000027 від 04.07.2016 року.
Машиномісце № НОМЕР_4 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585951180000), вартістю 126 500 грн. та машиномісце № НОМЕР_5 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585948880000), вартістю 149 600 грн. набуто ОСОБА_8 на підставі договорів купівлі-продажу машиномісця від 21.10.2016 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 .
Клопотання детектива та додані до нього документи містять відомості та відповідні докази того, що після розірвання з ОСОБА_9 шлюбу, ОСОБА_9 продовжив вести з нею спільний побут та користуватися спільно набутим майном.
Вказане свідчить про те, що мотивуючи клопотання, детектив в розумінні вимог ст. 132 КПК України надав достатні і належні доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а тому слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання детектива з підстав недоведеності набуття такого майна за кошти , які є спільною сумісною власністю подружжя.
З урахуванням того, що згідно наявного у матеріалах судового провадження повідомлення про підозру від 23.01.2018 року, ОСОБА_9 , зокрема, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України (незаконне збагачення), тобто набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі, за яке законом передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, а також враховуючи, що транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 200, VIN: НОМЕР_2 та машиномісця № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 у підземному паркінгу за адресою: місто Київ, вулиця Гришка Михайла (Дарницький р-н), будинок 9 можливо були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги прокурора та наявність передбачених законом підстав для накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 52017000000000015 від 04.01.2017 року, з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна, як виду покарання.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 - частковому задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про часткове задоволення клопотання детектива та накладення арешту у вигляді тимчасового позбавлення права відчуження майном, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_8 , а саме: транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 200, VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ; машиномісце № НОМЕР_4 у підземному паркінгу за адресою: місто Київ, вулиця Гришка Михайла (Дарницький р-н), будинок 9, гараж НОМЕР_4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585951180000); машиномісце № НОМЕР_5 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585948880000).
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 13 березня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погоджене із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 52017000000000015 від 04.01.2017 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погоджене із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 52017000000000015 від 04.01.2017 року, - задовольнити частково.
Накласти арешт у вигляді тимчасового позбавлення права на відчуження майна, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , а саме:
- транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 200, VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
- машиномісце № НОМЕР_4 у підземному паркінгу за адресою: місто Київ, вулиця Гришка Михайла (Дарницький р-н), будинок 9, гараж НОМЕР_4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585951180000);
- машиномісце № НОМЕР_5 у підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585948880000).
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3