Справа № 822/1129/18
іменем України
25 квітня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд головуючого-судді Гнап Д.Д.
за участі:секретаря судового засідання Троян О.А. позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - Ратушної Т.С.
розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд з позовом до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, в якому просив :
- скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від12.12.2017 №21, яким ОСОБА_1 відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи за списком №2;
- зобов'язати Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зарахувати періоди перебування у щорічних оплачуваних відпустках, а саме 23 дні з 05.08.1991 по 03.09.1991; 21 день з 27.07.1992 по 21.08.1992; 12 днів з 07.04.1997 по 12.05.1997; 27 днів з 07.03.2001 по 03.04.2001 до пільгового трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком по списку №2 на пільгових умовах, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 13.06.2017.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідачем безпідставно відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу спірних періодів роботи. Зазначив, що робота у дані періоди підтверджується даними трудової книжки, архівною довідкою про його перебування у щорічних оплачуваних відпустках.
17.04.2018 до суду надійшов відзив представника відповідача, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що позивачу відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи, у зв'язку з відсутністю нарахування заробітної плати за спірні періоди, що свідчить про незайнятість позивача в дані періоди на підприємстві ВАТ "Шепетівський завод культиваторів".
У судовому засіданні сторони підтвердили доводи, на які посилалися в позовній заяві та відзиві.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 25.04.2018.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.04.2018 замінено відповідача у справі №822/1129/18, а саме Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та працював з 05.10.1987 (згідно запису в особовій картці) по 01.07.2001 (згідно довідки Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області) вулканізаторником на Шепетівському заводі культиваторів.
Вважаючи, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах звернувся до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо її призначення.
Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.12.2017 № 21 зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 05.10.1987 по 31.05.1990; з 01.07.1990 по 31.07.1991; з 01.09.1991 по 31.07.1992; з 01.09.1992 по 30.11.1992; з 01.01.1993 по 30.04.1996; з 01.06.1996 по 30.04.1997; з 01.06.1997 по 30.11.1997; з 01.02.1998 по 31.08.1998; з 01.10.1998 по 31.07.1999; з 01.09.1999 по 31.07.2000; з 01.09.2000 по 31.12.2000.
Відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 01.06.1990 по 30.06.1990; з 01.08.1991 по 31.08.1991; з 01.08.1992 по 31.08.1992; з 01.12.1992 по 31.12.1992; з 01.05.1996 по 31.05.1996; з 01.05.1997 по 31.05.1997; з 01.12.1997 по 31.01.1998; з 01.09.1998 по 30.09.1998; з 01.08.1999 по 31.08.1999; з 01.08.2000 по 31.08.2000; з 01.01.2001 по 01.07.2001 у зв'язку з відсутністю відомостей про нарахування заробітної плати у дані періоди. Листом Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області № 387/03 від 09.01.2018 позивачу повідомлено про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи за списком №2.
Позивач, вважаючи, що йому безпідставно відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за списком № 2 згідно пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", звернувся з позовом до суду.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Із частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії та статті 46 Конституції України випливає, що кожна особа має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки праці, яка є основним джерелом існування для неї самої та її сім'ї.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються, зокрема, Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон), який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно статті 1 Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 3 Закону визначено, що право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів (далі іменуються - підприємства та організації, якщо не обумовлено інше), - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно статті 56 Закону до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтями 48 Кодексу законів про працю України та 63 Закону визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У зазначених нормативно-правових актах відсутнє застереження щодо необхідності додаткового підтвердження стажу роботи.
Трудова книжка ОСОБА_1 містить відомості щодо її роботи у зазначені спірні періоди, тобто містить відомості про стаж та характер її роботи.
Відсутність за певні місяці відомостей про заробітну плату, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, інших доказів роботи на підприємтві, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення первинних документів. Зазначене не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.
Крім того, відповідач не заперечує факт роботи позивача на посаді, яка віднесена до робіт із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.
Відповідно до положень статті 9 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Згідно статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до підпункту d пункту 2 "F. Суд" Декларації про майбутнє Європейського суду з прав людини від 26.04.2011, слід установити і зробити передбачуваними для всіх сторін публічні правила стосовно застосування статті 41 Конвенції, включаючи рівень справедливого відшкодування, котрого слід очікувати за різних обставин.
У пункті 36 рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Будченко проти України" зазначено, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого Протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.
Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, пункті "б" статті 13 Закону, стандарти Європейського суду з прав людини і повинні бути застосовані до даного випадку.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19.10.2004, пункт 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30.10.2014).
Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, іншими словами, людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 30405, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від12.12.2017 №21, яким ОСОБА_1 відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи за списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди перебування у щорічних оплачуваних відпустках, а саме 23 дні з 05.08.1991 по 03.09.1991; 21 день з 27.07.1992 по 21.08.1992; 12 днів з 07.04.1997 по 12.05.1997; 27 днів з 07.03.2001 по 03.04.2001 до пільгового трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком по списку №2 на пільгових умовах, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 13.06.2017.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 1409,60 грн (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 27 квітня 2018 року
Головуючий суддя Д.Д. Гнап