ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 квітня 2018 року 09:00 № 826/18900/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт"-
"Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна
фірма "Укрінмаш"
до Головного управління Держпраці у Київській області
про скасування припису,
представники позивача - Глотова С.О.
сторін: відповідача - Бабченко О.П.
1 грудня 2016 року до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва від Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 27/11-10324 від 30.11.2016 до Головного управління Держпраці у Київській області (відповідач), в якій викладені позовні вимоги про скасування припису від 27.10.2016 № 26-194/1228-991, складеного головним державним інспектором Курдюковою Іриною Анатоліївною.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
19.10.2016 до ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» прибув головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області - Курдюкова І.А. для проведення позапланової перевірки з 19.10.2016 по 28.10.2016. Із змісту направлення на проведення перевірки від 18.10.2016 № 1636, підписаного першим заступником начальника - В. Андрієнко, вбачається, що підставою для здійснення перевірки є звернення ОСОБА_5 від 08.09.2016 (вх. № В-2611) від 02.08.2016 (вх. № В-2222) та згода на проведення позапланової перевірки Державної служби України з питань праці від 04.10.2016 № 10007/4.3/4.2-ДП-16, а питання, що підлягають контролю - законодавство про працю стосовно скорочення ОСОБА_5, ненадання щорічної основної відпустки за заявою ОСОБА_5 від 28.07.2016. Однак, відповідно до службової записки від 31.10.16 № 6/106/1 начальника управління роботи з персоналом та документообігу ОСОБА_6, дані персонального обліку працівників ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» не містять інформації про перебування у трудових відносинах з підприємством ОСОБА_5, а тому, оскільки фактично перевірка проводилась головним державним інспектором Курдюковою І.А. щодо дотримання законодавства про працю стосовно скорочення - ОСОБА_7, ненадання щорічної основної відпустки ОСОБА_7, позивач вказує, що, за відповідних обставин, Головний державний інспектор Курдюкова І.А. вийшла за межі проведення перевірки, направлення на проведення перевірки та здійснила перевірку щодо ОСОБА_7 Отже, законних підстав для здійснення перевірки щодо дотримання прав ОСОБА_7 у Головного державного інспектора Курдюкової І.А. не було.
Також позивач зауважує, що Акт перевірки № 26-194/1228 головного державного інспектора Курдюкової І.А. не відповідає вимогам щодо типової форми, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів» від 02.07.2012 № 390, в частині відсутності відомостей загальної кількості оформлених працівників станом на день перевірки, а також фактичним обставинам перевірки.
За переконанням позивача, ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» здійснює свою діяльність із дотриманням вимог законодавства про працю, а тому не погоджується із виявленими порушеннями вимог законодавства, які встановлені, за результатами проведеної перевірки, головним державним інспектором Курдюковою І.А., викладених у Акті перевірки № 26-194/1228, і на підставі якого складено незаконний припис від 27.10.2016 № 26-194/1228-991.
З викладеними позивачем в позові твердженнями відповідач не погоджується та у своїх запереченнях № 6/2744 від 14.03.2017 відмітив, що перевіркою встановлено порушення вимог законодавства про працю, а саме: в порушення вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відпустки» начальнику відділу правового забезпечення ОСОБА_7 не була надана невикористана відпустка з наступним звільненням за його заявою від 28.07.2016. Відповідач вважає позов безпідставним та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2016 року (суддя Качур І.А.) відкрито провадження в адміністративній справі № 826/18900/16.
Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 10.10.2017 № 6275 справу передано на розгляд судді Пащенку К.С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2017 (суддя Пащенко К.С.) судом прийнято справу № 826/18900/16 до свого провадження та призначено до судового розгляду у судове засідання.
В судовому засіданні 06.02.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Проти задоволення позову представник відповідача заперечив.
Представники сторін звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядається у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі направлення «На проведення перевірки» від 18.10.2016 № 1636 Головного управління Держпраці у Київській області Державної служби з питань праці, головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області - Курдюкову І.А. направлено для проведення позапланової перевірки у Дочірньому підприємстві Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (копія направлення міститься в справі, далі - Направлення).
За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 3 «Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів», затв. наказом міністерства соціальної політики України № 390 від 02.07.2012, в редакції чинній станом на жовтень 2016 року, інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.
Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в редакції від 22.09.2016 (по тексту - Закон), підставами для здійснення позапланових заходів є обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.
Так, зі змісту Направлення вбачається, що підставою для здійснення перевірки: є звернення ОСОБА_5 від 08.09.2016 (вх. № В-2611) від 02.08.2016 (вх. № В-2222) та згода на проведення позапланової перевірки Державної служби України з питань праці від 04.10.2016 № 10007/4.3/4.2-ДП-16.
Відповідно до положень ст. 7 Закону у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
З Направлення слідує, що підставою для здійснення перевірки є звернення ОСОБА_5 Питання, що підлягають контролю - законодавство про працю стосовно скорочення ОСОБА_5, ненадання щорічної основної відпустки за заявою ОСОБА_5 від 28.07.2016 (копія заяви міститься в справі, а.с. 31), що свідчить про чітке визначення відповідачем підстав та предмету здійснення позапланової перевірки позивача з боку Головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області - Курдюкової І.А.
Водночас, матеріали справи свідчать, що дані персонального обліку працівників ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» не містять інформації про перебування у трудових відносинах з вказаним підприємством ОСОБА_5, що підтверджується службовою запискою № 6/106/1 від 31.10.2016, виданою начальником управління роботи з персоналом та документообігу - ОСОБА_6
Згідно даних Витягу з графіку відпусток працівників ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» на 2016 рік (копія витягу в справі), начальником відділу правового забезпечення ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» є ОСОБА_7.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити відомості, зокрема, щодо предмету державного нагляду (контролю) (ч. 6 ст. 7 Закону).
27.10.2016 за результатами здійсненої позапланової перевірки Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області - Курдюковою І.А. було складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за № 26-194/1228 (копія акту в справі, по тексту - Акт). З даних Акту впливає, що перевірка здійснювалася стосовно скорочення начальника відділу правового забезпечення ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» ОСОБА_7
З огляду на викладене, приймаючи до уваги факт відсутності перебування у трудових відносинах з ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» фізичної особи ОСОБА_5, з урахуванням проведення Головним державним інспектором Курдюковою І.А. перевірки стосовно іншої особи, зокрема - ОСОБА_7, суд дійшов висновку про невідповідність здійсненої Курдюковою І.А. позапланової перевірки підставам та предмету визначених в Направленні.
Зі змісту Акту (а.с. 42-43) випливає також порушення ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відпуски» N 504. При здійсненні детального опису вказаного порушення зазначено, що за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. До перевірки надана заява начальника відділу правового забезпечення ОСОБА_7 від 28.07.2016 вх. № 2935 від 01.08.2016. До заяви додана резолюція Генерального директора Слюсаренка С.В. щодо опрацювання заяви ОСОБА_6 У порушення частини 1 статті 3 Закону України «Про відпустки» начальнику відділу правового забезпечення ОСОБА_7 не була надана невикористана відпустка з наступним звільненням за його заявою від 28.07.2016. Начальник управління роботи з персоналом та документообігу ОСОБА_6 в пояснювальній записці від 27.10.2016 інформує, що відпустка ОСОБА_7 за заявою від 28.07.2016 не була надана, оскільки заява на підприємство надійшла 01.08.2016, а 03.08.2016 було заплановано звільнення ОСОБА_7 за скороченням штату, та йому була нарахована компенсація за невикористану відпустку за період 27.02.2016-03.08.2016. Службова записка № 27/9-334 від 25.10.2016 щодо розрахунку при звільнені ОСОБА_7 та пояснювальна записка до акту додаються.
За таких обставин, дані з Акту зачіпають питання як про порушення ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відпуски», так і питання вчинення дій ОСОБА_6
З приводу викладеного суд зазначає, що за ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2017 у справі № 761/30122/16-ц, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10.05.2017, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ДП Державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш» про визнання дій протиправними, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
З вказаного рішення, серед іншого, випливає, що твердження позивача щодо наявності в нього права на відпустку відповідно до поданої ним заяви від 28.07.2016 суперечить, зокрема, положенням статті 79 Кодексу законів про працю України, статті 10 Закону України «Про відпустки» та спростовується наявними в матеріалах справи доказами. В матеріалах справи наявна засвідчена копія Графіка відпусток працівників ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» на 2016 рік, затвердженого 28 грудня генеральним директором ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» та погодженого головою Ради трудового колективу. Відповідно до Графіка відпусток працівників ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» на 2016 рік, позивач виявив бажання піти у відпустку в травні, липні та вересні, що підтверджується підписом позивача на першому аркуші вказаного Графіку відпусток. Таким чином, враховуючи положення статті 79 Кодексу законів про працю України та статті 10 Закону України «Про відпустки» позивач мав право піти у відпустку виключно в травні, липні та вересні. В той же час, в заяві про надання відпустки від 28.07.2016 позивач виявив бажання піти у відпустку у серпні. Всупереч зазначеним вище положенням законодавства вихід позивача у відпустку в серпні не був передбачений згаданим Графіком відпусток, у зв'язку з чим, відмова відповідача у наданні позивачеві відпустки в серпні 2016 року не суперечить положенням Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки». Окрім того, в своїй заяві про надання відпустки позивач попросив надати йому, зокрема, щорічну основну відпустку терміном 24 дні. В той же час, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та обставина, що станом на дату вивільнення в позивача залишились невикористаними лише 10 днів щорічної основної відпустки. Вказана обставина також виключає можливість надання позивачеві щорічної основної відпустки на 24 дні. Зважаючи на викладене вище, відмова відповідача в наданні відпустки позивачеві не є протиправною, а позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в наданні відпустки та зобов'язання відповідача надати відпустку не підлягають задоволенню.
Таким чином, встановленими згідно рішення є обставини, зокрема, що не суперечить положенням Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки» відмова відповідача у наданні ОСОБА_7 відпустки в серпні 2016 року та про відсутність протиправності в діях відповідача в частині відмови в наданні відпустки ОСОБА_7
В частині вчинення ОСОБА_6 дій визначених в Акті, суд відмічає, що в постанові Шевченківського районного суду м. Києва від 15.12.2016 по справі № 761/43307/16-п за розглядом матеріалів, які надійшли від Головного управління держпраці у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.41 КУпАП України гр. ОСОБА_6, встановлено, що як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення 27.10.2016 головним державним інспектором Курдюковою І.А. під час здійснення перевірки 27.10.2016 (Акт № 26-194/1228 від 27.10.2016) у Дочірньому підприємстві державної компанії «Укрспецекспорт» - «Державна Госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш», розташованого за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 36, виявлено, що ОСОБА_6 порушила вимоги ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про відпустки» від 15.08.1996 № 504/96-ВР щодо надання невикористаної відпустки з наступним звільненням за бажанням працівника у разі його звільнення. Так, начальнику відділу правового забезпечення ОСОБА_7 не була надана невикористана відпустка з наступним звільненням за його заявою від 28.07.2016, чим ОСОБА_6 порушила ч. 1 ст. 41 КУпАП. За наслідками розгляду справи судом, постановлено провадження в справі про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП - закрити.
Таким чином, вина ОСОБА_6, що притягувалася до адміністративної відповідальності, не встановлена у справі № 761/43307/16-п, у якій провадження закрито.
Аналогічні правові висновки, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється, викладені в Узагальненому науково-консультативному висновку від 07.11.2017 «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності» консультативної ради Вищого адміністративного суду України.
Відповідно до приписів «Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів» акт «Перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування» повинен містити дані щодо загальної кількості оформлених працівників станом на день перевірки.
Втім, всупереч вказаним положенням, даних щодо загальної кількості оформлених працівників станом на день перевірки Акт не містить.
Матеріали справи свідчать, що ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» здійснює свою діяльність із дотриманням вимог законодавства про працю. Працівникам позивача на підставі ст. 3 Закону України «Про відпустки» надавалися за їх заявами невикористані відпустки з наступним звільненням в останній день відпустки, що підтверджується відповідними заявами та наказами (а.с. 25-30).
У відповідності до ч.ч. 7,8 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Матеріали справи свідчать, що 27.10.2016 на підставі Акта головним державним інспектором Курдюковою І.А. складено припис № 26-194/1228-991, яким встановлено, що в порушення вимог ч. 1 статті 3 Закону України «Про відпустки» від 15.08.1996 № 504/96-ВР начальнику відділу правового забезпечення ОСОБА_7 не була надана невикористана відпустка з наступним звільненням за його заявою від 28.07.2016. Згідно вказаного припису відмічено про необхідність привести у відповідність і в подальшому дотримуватись ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відпустки» щодо надання працівникам невикористаної відпустки з наступним звільненням.
У відповідності до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Приймаючи до уваги, по-перше, невідповідність здійсненої Курдюковою І.А. позапланової перевірки підставам та предмету визначених в Направленні, що, по суті, не відповідає і предмету державного нагляду (контролю), по-друге, з огляду на те, що не суперечить положенням Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки» відмова ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» у наданні ОСОБА_7 відпустки в серпні 2016 року та відсутніми є обставини протиправності в діях ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» в частині відмови в наданні відпустки ОСОБА_7, що випливає з рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2017 по справі № 761/30122/16-ц, по-третє, з урахуванням відсутності вини ОСОБА_6 в порушенні вимог ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про відпустки» щодо надання невикористаної відпустки з наступним звільненням за бажанням працівника у разі його звільнення, а саме начальнику відділу правового забезпечення ОСОБА_7 за його заявою від 28.07.2016, що, в цілому, свідчить про необґрунтованість викладених Курдюковою І.А. в Акті обставин, суд приходить до висновку як про безпідставність висновків Акту, так, відповідно, і про наявність підстав для скасування припису від 27.10.2016 № 26-194/1228-991, винесеного неправомірно. Відповідачем, в свою чергу, не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не доведено правомірності свого рішення.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за відповідним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З наведеного випливає, що за правилами ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства Українисудові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з п. 15 Положення про Головне управління Держпраці у Київській області управління Держпраці є юридичною особою публічного права.
Таким чином, оскільки Головне управління Держпраці у Київській області виступає в якості юридичної особи публічного права, то судові витрати в сумі 1 378,00 грн., понесені особою, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покладаються на відповідача та підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці у Київській області.
Керуючись ст.ст. 1, 6, 73-77, 79, 139, 194, 229, 242, 243, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" задовольнити повністю.
2. Скасувати припис від 27.10.2016 № 26-194/1228-991, складений головним державним інспектором Курдюковою І.А.
3. Стягнути на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (ідентифікаційний код 14281072, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 36), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (ідентифікаційний код 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10) понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).
Рішення відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Суддя К.С. Пащенко