Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
23 квітня 2018 р. № 820/1451/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не включення у довідку про додаткові види грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 наступних складових грошового забезпечення: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2018 року №184 про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, яка має містити дані щодо розміру сум про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань;
- визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області щодо не включення до грошового забезпечення з якого обчислений розмір пенсії ОСОБА_1 наступних складових грошового забезпечення: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію з 01.09.2017 року в розмірі, який обчислений із грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, в розмірах зазначених у довідці військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2018 року №184, починаючи з 01.09.2017 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.09.2017 року;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області подати протягом п'ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у Збройних Силах України з 01.08.1989 року по 31.08.2017 року та під час проходження військової служби отримував у складі грошового забезпечення, зокрема, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, щомісячну додаткову грошову винагороду. Після звільнення з військової служби позивач звертався до відповідачів із заявами при видачу довідки про додаткові види грошового забезпечення та про перерахунок та виплату пенсії з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди. Проте ІНФОРМАЦІЯ_2 у новій довідці не вказав у складі грошового забезпечення грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, щомісячну додаткову грошову винагороду, а Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області не здійснило перерахунок пенсії з урахуванням вказаних складових грошового забезпечення позивача, чим, на думку позивача, порушили його права.
Ухвалою суду від 26.03.2018 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі, а також призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 через канцелярію суду надано відзив на позов, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
З матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України з 01.08.1989 року по 31.08.2017 року.
При цьому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на підставі документів, наданих Харківським обласним військовим комісаріатом, зокрема грошового атестата серії №011687 від 31.08.2017 року та довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії № 1539 від 04.09.2017 року виданої військовою частиною НОМЕР_1 , з 01.09.2017 року позивачу призначено пенсію за 28 років вислуги, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-XII у розмірі 70% грошового забезпечення.
В довідці про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії № 1539 від 04.09.2017 року, яка була надана на позивача військовою частиною грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових, щомісячна додаткова грошова винагорода не були зазначені.
Судовим розглядом встановлено, що позивач від військової частини НОМЕР_1 отримав довідку від 30.01.2018 №184 з зазначенням всіх виплат, які позивач отримав протягом останніх двох років служби (а.с.19).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Харківського обласного військового комісаріату із заявою від 12.02.2018, в якій просив на підставі додатково наданої військовою частиною НОМЕР_1 довідки від 30.01.2018 року №184 включити в довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, щомісячну додаткову грошову винагороду, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вказану довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, яка має містити дані щодо розміру сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги, для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за тривалість безперервної військової служби, індексації та одноразової грошової допомоги при звільнені (а.с.20-21).
При цьому, матеріали справи свідчать, що 12.02.2018 ОСОБА_1 звернувся і до Головного управління Пенсійного Фонду України із заявою про проведення перерахунку призначеної йому з 01.09.2017 пенсії з грошового забезпечення, до складу якого додатково включити: грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, щомісячну додаткову грошову винагороду, винагороду за тривалість безперервної військової служби, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні (а.с. 22-23).
Листом від 19.02.2018 №1341/Л-14 Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії, з огляду на відсутність підстав, передбачених положеннями ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (а.с.24).
Позивач, не погодившись із отриманою відповіддю звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей”, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Склад грошового забезпечення визначений положеннями ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р., відповідно до якої до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Згідно із пунктом 1 Постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
В той же час, Постановою КМУ від 13.03.2013 р. №161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року N 889" для військовослужбовців, зокрема, Збройних Сил України (крім тих, що зазначені у підпункті 1 пункту 1 цієї постанови, та військовослужбовців строкової військової служби) запроваджений новий вид забезпечення - щомісячна додаткова грошова винагорода у таких розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 за період з вересня 2015 року по серпень 2017 року отримав щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60% місячного грошового забезпечення, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією наказу від 30.01.2018 року №184 (а.с. 19).
Вище вказана обставина свідчить про нарахування та виплату позивачу під час проходження ним військової служби щомісячної додаткової грошової винагороди.
Постановою КМУ від 07 листопада 2007 року №1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.
Відповідно до схеми додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
При цьому, положеннями ч.1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Слід вказати, що умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 Постанови №1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Суд зазначає, що виплата та порядок такої виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань передбачено підпунктом 3 пункту 5 постанови № 1294 та пунктом 33.1, 33.3 пункту 33 розділу XXIIІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, яка затверджена наказом МВС від 04.07.2014 № 638.
Враховуючи вище наведені норми, суд приходить до висновку, що зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 за період з вересня 2015 року по серпень 2017 року отримав грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією наказу від 30.01.2018 року №184 (а.с. 19).
Вище вказана обставина свідчить про нарахування та виплату позивачу під час проходження ним військової служби грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до положень ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
З аналізу вище зазначеної норми слід дійти висновку, що єдиною умовою для включення відповідних виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з розміру якого обчислюється пенсія, є сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновкам Суду України, викладеним у постановах від 20.10.2015 року по справі №21-2942а15 та від 10.03.2015р. №21-70а15, відповідно до яких грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, а також щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
Стосовно доводів представників Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 на необхідність врахування рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 у справі №4-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суд зазначає, що правові висновки Верховного Суду України не суперечать вказаному рішенню, оскільки рішення Конституційного Суду України стосується порядку перерахунку пенсій у зв'язку з встановленням Кабінетом Міністрів України нової щомісячної додаткової грошової винагороди, а не видів грошового забезпечення, з яких має бути визначений розмір пенсії.
Також суд зазначає, що посилання відповідачів на постанову Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №286/2987/16-а, як на підставу неможливості включення до грошового забезпечення позивача, з якого розраховується пенсія, спірних у даній справі сум, не можуть вважатися судом належними доказами правомірності дій відповідача з огляду на наступне.
Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 року у справі №286/2987/16-а вказано, що з аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вбачається, що грошове забезпечення є однією із соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям. При цьому до інших гарантій законом віднесено: продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, пільги та компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей, одноразова грошова допомога тощо. Відтак, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.
Також, Верховним Судом з приводу позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 10 березня 2015 року в справі № 21-70а15 щодо необхідності віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, зазначено, що в указаній правовій позиції не враховане рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, оскільки останнє прийняте після винесення постанови Верховного Суду України. До того ж в постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року в справі № 21-70а15 вказано, що відповідні суми враховуються при обчисленні (перерахунку) пенсії, якщо з них були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиний соціальний внесок), в той час як, подані ОСОБА_2 довідки про грошове забезпечення не відповідають вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зокрема, в них не зазначено, чи видані вони на підставі первинних документів, не вказано місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Оскільки обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, то подані позивачем довідки не можуть бути прийняті для обчислення пенсії з урахуванням зазначеної в них заробітної плати.
При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що з наявної в матеріалах справи довідки військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2018 року №184 вбачається, що з сум нарахованих індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні страхові внески згідно діючого законодавства на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплачувались.
Таким чином, враховуючи вище наведені норми та судову практику слід дійти висновку, що в даному випадку саме суми індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні не можуть бути віднесені до складу грошового забезпечення позивача, з розміру якого обчислюється пенсія, натомість як щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань підлягають включення до такого.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 1, 3 ч. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління Затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення; планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.
З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у включенні таких виплат до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія позивача, та проведенні у зв'язку із цим перерахунку пенсії, є протиправною.
При цьому, суд зазначає, що заслуговують уваги доводи представника Харківського обласного військового комісаріату стосовно відсутності у відповідача підстав для внесення змін до довідок, виданих військовими частинами з огляду на наступне.
Відповідно до п.3.1 наказу Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та пенсій в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до Закону, а також визначення розміру грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій колишнім військовослужбовцям (крім колишніх військовослужбовців строкової військової служби), здійснюються уповноваженими органами Міністерства оборони України - обласними військовими комісаріатами згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від ЗО січня 2007 року № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402.
Відповідно до п. 3.3 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей для оформлення документів щодо призначення пенсії за вислугу років або по інвалідності подаються: заява; грошовий атестат (розрахункова книжка) і довідка про додаткові види грошового забезпечення і т.д
Довідка про додаткові види грошового забезпечення видається фінансовими службами військових частин, у яких проходив заявник військову службу.
З огляду на вище викладене та враховуючи, що матеріали справи містять довідку про додаткові види грошового забезпечення, складену на ім'я позивача та видану військовою частиною НОМЕР_1 , суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій Харківського обласного військового комісаріату щодо не включення у довідку про додаткові види грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 наступних складових грошового забезпечення: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
В той же час, суд зазначає, що враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини суд з метою належного захисту прав позивача приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2018 року №184 про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, яка має містити дані щодо розміру сум про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.
При цьому, суд зазначає, що оскільки судовим розглядом встановлено, що позивачу було протиправно не включено до довідки про додаткові види грошового забезпечення, які він отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, розміри сум про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, то на разі наявні підстави і для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію з 01.09.2017 року в розмірі, який обчислений із грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, в розмірах зазначених у довідці військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2018 року №184, починаючи з 01.09.2017 року, та зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.09.2017 року.
Отже, позивачем доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в той час як відповідачами не надано до суду достатніх та належних доказів правомірності своїх дій.
Щодо заявленого позивачем клопотання про зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області подати протягом п'ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України суд зазначає наступне.
Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З огляду на вищевикладену норму діючого законодавства, суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
У даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання, у зв'язку з чим приходить до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2018 року №184 про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби, яка має містити дані щодо розміру сум про щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.
Визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області щодо не включення до грошового забезпечення з якого обчислений розмір пенсії ОСОБА_1 наступних складових грошового забезпечення: грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію з 01.09.2017 року в розмірі, який обчислений із грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, в розмірах зазначених у довідці військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2018 року №184, починаючи з 01.09.2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.09.2017 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_2 ) сплачену суму судового збору у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківського обласного військового комісаріату ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ), сплачену суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення в письмовому провадженні виготовлено 26 квітня 2018 року.
Суддя Мельников Р.В.