ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
20 квітня 2018 року № 826/8379/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна служба геології та надр України (далі - позивач, Держгеонадр України) з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Думанської А.Л. про накладення штрафу від 13.06.2017 в розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні №53205018.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що державним виконавцем при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні №53205018 не було враховано наявність об'єктивних причин, які унеможливлювали виконання судового рішення у справі № 826/11885/16, позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена передчасно та з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим підлягає скасуванню як незаконна.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2017 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на обґрунтування позовної заяви. Крім того подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не подав.
Враховуючи положення частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило:
визнати протиправною бездіяльність Держгеонадр України, яка полягає у нездійсненні дій щодо продовження дії спеціального дозволу на користування надрами від 05.11.1996 року №672, виданого ВАТ «Київпорт»;
зобов'язати Держгеонадр України продовжити дію спеціального дозволу на користування надрами від 05.11.1996 року №672, виданого ВАТ «Київпорт» на 20 років до 05.11.2036 року, шляхом видачі відповідного наказу, та внести відповідну інформацію до електронної інформаційної бази даних спеціальних дозволів на користування надрами.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2016 у вказаній справі №826/11885/16 позов задоволено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №826/11885/16 вказану постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2016 залишено без змін.
На виконання судового рішення Окружним адміністративним судом м. Києва 24.11.2016 видано виконавчий лист №826/11885/16.
Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт», як стягувач за виконавчим листом №826/11885/16, звернулося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. від 27.12.2016 відкрито виконавче провадження №53205018 з примусового виконання виконавчого листа №826/11885/16, виданого судом 24.11.2016.
За цим виконавчим провадженням №53205018 стягувачем зазначено Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» (код 03150071), а боржником - Державну службу геології та надр України (код 37536031). Встановлено строк для добровільного виконання судового рішення, згідно виконавчого документу, протягом десяти днів.
Копія вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.12.2016 разом з супровідним листом від 27.12.2016 №20.1/538/3 отримана боржником (Державною службою геології та надр України) та зареєстрована 10.01.2017, однак у встановлений у такій постанові строк добровільно не виконана.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанською А.Л., за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин, 13.06.2017 винесено постанову про накладення на Державну службу геології та надр України штрафу в розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні №53205018.
Позивач, не погоджуючись із постановою про накладення штрафу від 13.06.2017 ВП №53205018, оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до положення частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Так, як встановлено судом, на виконання зазначених приписів Закону, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень 27.12.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53205018 щодо примусового виконання виконавчого листа №826/11885/16, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 24.11.2016 про зобов'язання Державну службу геології та надр України продовжити строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 05.11.1996 №672, виданого ВАТ «Київпорт» на 20 років до 05.11.2036 шляхом видачі відповідного наказу, та внести відповідну інформацію до електронної інформаційної бази даних спеціальних дозволів на користування надрами.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.12.2016 направлена на адресу Державної служби геології та надр України у порядку, встановленому діючим законодавством України.
У відповідності до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з приписами частини другої статті 63 Закону, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно з вказаними положеннями Закону підставою для накладення штрафу за невиконання боржником рішення, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, є відсутність поважних причин невиконання.
Проаналізувавши вказані положення Закону № 1404-VIII, суд приходить до висновку, що безумовною підставою для накладення штрафу є невиконання боржником рішення суду та постанови про відкриття провадження без поважних причин у визначений строк.
У зв'язку з відсутністю станом на 13.06.2017 у головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. відомостей щодо виконання боржником судового рішення у справі №826/11885/16, останньою, в рамках виконавчого провадження №53205018, винесено постанову про накладення на Державну службу геології та надр України штрафу у розмірі 5100,00 гривень.
Копію вказаної постанови Державна служба геології та надр України отримала 20.06.2017, про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції.
При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості станом на 13.06.2017 щодо добровільного виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2016 у справі №826/11885/16, на підставі якої судом було видано виконавчий лист № 826/11885/16 та відкрито виконавче провадження № 53205018.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач повідомляє про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення та просить суд врахувати обставини, які унеможливлють виконання судового рішення у справі № 826/11885/16, у тому числі позивач ставить під сумнів законність постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2016.
В той же час, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що вказана вище постанова Окружного адміністративного суду міста Києва станом на 24.11.2016, тобто на момент відкриття виконавчого провадження №53205018, або на момент винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 13.06.2017, скасована у судовому порядку.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
З наданої суду копії виконавчого листа № 826/11885/16 вбачається, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2016 у справі № 826/11885/16, на підставі якої судом видано виконавчий лист, набрала законної сили 10.11.2016.
Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що оскільки Державною службою геології та надр України, в порушення пункту 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.12.2016, не виконано судове рішення у добровільному порядку протягом 10 робочих днів, головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанська А.Л. при винесенні постанови про накладення штрафу від 13.06.2017 в рамках примусового виконання виконавчого листа №826/11885/16/15, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
При цьому, як вбачається з позовної заяви позивач, зокрема, зазначив, що на засіданні Комісії з питань надрокористування від 09.12.2016 розглядалось питання стосовно продовження ПАТ «Київський річковий порт» стоку дії спеціального дозволу на користування надрами від 05.11.1996 №672. За результатами обговорення Комісією встановлено, що існує необхідність отримання погодження Мінприроди. Мінприроди наказом від 27.12.2016 №540 погодило продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами, наданого ПАТ «Київський річковий порт».
Водночас, позивачем не надано жодних доказів та пояснень стосовно причин невжиття заходів на виконання судового рішення до 13.06.2017, а саме щодо продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 05.11.1996 №672, виданого ВАТ «Київпорт» на 20 років до 05.11.2036 шляхом видачі відповідного наказу, які підтверджували б поважність таких причин.
У зв'язку із зазначеним, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови про накладення штрафу від 13.06.2017. яка прийнята в межах виконавчого провадження №53205018.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що всі дії відповідача, пов'язані з предметом даного позову, відповідають критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, надавши оцінку матеріалам справи та наданим доказам, системно проаналізувавши норми законодавства, беручи до уваги те, що позивачем не доведено наявність правових підстав для скасування постанови про накладення штрафу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.
Керуючись вимогами статей 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні адміністративного позову Державної служби геології та надр України відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур