Справа №: 398/869/18
провадження №: 1-кп/398/328/18
Іменем України
"27" квітня 2018 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120070000474 від 07 лютого 2018 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не військовозобов'язаного, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 лютого 2015 року за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 серпня 2015 року іспитовий строк скасовано та направлено в місця позбавлення волі на 4 роки. Звільнений з місць позбавлення ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області від 31.10.2017 року на підставі статті 4 Закону України «Про амністію у 2016 році»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України
ОСОБА_4 , маючий не зняту та не погашену у встановленому законом судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин
27 січня 2018 року близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в дворі буд. АДРЕСА_2 , зайшов до відчиненого гаражу, де побачив металеву трубу, металевий швелер та три металеві кутники, які були з'єднані між собою, при цьому в нього виник умисел викрадення чужого майна. Реалізуючи вищевказаний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, скориставшись тим, що його злочині дії не помічені сторонніми особами, ОСОБА_4 таємно викрав металеву трубу, діаметром 50 мм, довжиною 180 см, вагою 18 кг, вартістю 234,00 грн., металевий швелер шириною 4,5X11,5X4,5 см, довжиною 200 см, вагою 25 кг, вартістю 325,00 грн., три кутники металеві, шириною 50X50X3 мм, з'єднані між собою, довжиною 90 см, 80 см та 45 см, загальною вагою 15 кг, вартістю 195,00 грн., які належать потерпілій ОСОБА_5 . В подальшому ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 754,00 грн.
Отже, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті, не оспорював, оскільки в ньому все викладено вірно, і пояснив, що співмешкав з сестрою потерпілої і знав, що в гаражі є металеві вироби. 27 січня 2018 року близько 23 год. прийшов до домоволодіння потерпілої за адресою: АДРЕСА_2 , номеру будинку не пам'ятає. Хвіртка була відчинена, зайшов на територію домоволодіння, гараж також був відчинений, тоді зайшов до гаражу. В гаражі узяв металевий кутник, металеву трубу та металевий швелер. Викрадені речі переніс до пункту прийому металобрухту, а вранці здав за 230 грн. Все викрадене викупив та повернув потерпілій. З вартістю викраденого погоджується. Щиро розкаюється, просить суворо не карати.
В судове засідання потерпіла ОСОБА_6 не з'явилася, подала суду заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності. Крім того, вказала, що матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має.
Суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, вивченням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого та відомостей, які мають значення для вирішення долі речових доказів. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз'яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого та відомості, які мають значення для вирішення долі речових доказів, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, доведена, а його дії правильно кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Згідно із ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Вчинений обвинуваченим злочин відповідно до ст. 12 КК України належить до злочинів середньої тяжкості, є умисним корисливим злочином, яким завдано майнової шкоди потерпілій.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого встановлено, що за місцем проживання скарг та заяв щодо нього не надходило, що позитивно характеризує ОСОБА_4 , має на утримані двох малолітніх дітей, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Раніше був судимий за вчинення злочину проти власності.
Згідно з досудовою доповіддю ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюються як середні, а тому орган пробації вважає за можливе виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Обставинами, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно з ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Із врахуванням всіх обставин справи: характеру і тривалості злочинного посягання, наслідків, які завдані кримінальним правопорушенням потерпілій, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.
При цьому, враховуючи поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду, наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, відшкодування матеріальної шкоди потерпілій, наявність на утримані в обвинуваченого двох малолітніх дітей, суд вважає, що перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, з покладенням на нього обов'язків, у відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, з урахуванням положень ч. 2 ст. 50 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
Підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.
Процесуальні витрати в провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.
Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази: металеву трубу, діаметром 50 мм, довжиною 180 см, вагою 18 кг; металевий швелер шириною 4,5X11,5X4,5 см, довжиною 200 см, вагою 25 кг; три кутники металеві, шириною 50X50X3 мм, з'єднаних між собою, довжиною 90 см, 80 см та 45 см, передані на зберігання потерпілої ОСОБА_7 , залишити останній.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Кіровоградської області, через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1