Справа № 761/10361/18
Провадження № 1-кс/761/7133/2018
19 квітня 2018 року cлідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника володільця майна - адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш-Плюс» на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні № 420 160 000 000 041 01 щодо неповернення тимчасово вилученого майна,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Інтерфіш-Плюс» про незаконність дій слідчого ГСУ СБ України у кримінальному провадженні № 420 160 000 000 041 01 від 28.12.2016 під час проведення 28.11.2016 обшуку та вилучення під час нього документів та фінансово-господарської документації.
Скарга обґрунтована тим, що слідчим вказаного органу досудового розслідування у зазначеному вище кримінальному провадженні проведений обшук за адресою - Донецька обл., Мангушський р-н, смт. Ялта, вул. Курортна, 32. Водночас, як вбачається з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києві від 09.11.2017 дозвіл на проведення обшуку наданий за адресою - Донецька обл., Мангушський р-н, смт. Ялта, вул. Курортна, 30.
З наведеного, на думку заявника, витікає, що зазначена слідча дія та вилучення неї майна, що належить ТОВ «Інтерфіш-Плюс», є незаконними, тому таке майно підлягає негайному поверненню.
У судовому засіданні представник власника майна наполягав на задоволенні скарги з наведених у ній підстав.
Слідчий ОСОБА_4 заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що вказана слідча дія проведена безпосередньо за адресою, зазначеною в ухвалі слідчого судді від 09.11.2017. Крім того, обшук проведений за участі представника ТОВ «Інтерфіш-Плюс», який заперечень щодо правомірності дій органу досудового розслідування під час обшуку не наводив. Також, слідчий додав, що документи, на поверненні яких наполягає представник, входять до переліку, зазначеного у рішенні слідчого судді, тобто не є тимчасово вилученими.
Слідчий суддя, заслухавши представника власника майна, заперечення слідчого, дослідивши надані документи, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Ухвалою слідчого судді від 09.11.2017 у кримінальному провадженні № 420 160 000 000 041 01 ознаками ч. 4 ст. 1102, ч. 2 ст.364 КК України наданий дозвіл на проведення обшуку за адресою - Донецька обл., Мангушський р-н, смт. Ялта, вул. Курортна, 30.
Метою вказаної слідчої дії визначено виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, відшукання та вилучення фінансово-господарської документації ТОВ «Інтерфіш-плюс», ТОВ «Сервіс-Маш», печаток, штампів, комп'ютерної техніки, носіїв інформації, тощо
Як свідчить протокол обшуку, у результаті його проведення вилучені саме ті документи та речі, на поверненні яких і наполягає заявник.
Оскільки відшукані документи та речі відповідають родовим ознакам, зазначеним в ухвалі про обшук, вилучене майно не має статусу тимчасово вилученого, тобто можливість його подальшого утримання слідчим не пов'язана з необхідністю накладення на них арешту.
Слідчий суддя не приймає до уваги доводи заявника, що обшук фактично проведення за адресою, яка в ухвалі слідчого судді не зазначена, оскільки з протоколу вказаної слідчої дії від 28.11.2017 вбачається, що остання проводилась у присутності представника власника майна та понятих, які заяв чи заперечень щодо невідповідності адреси місця проведення обшуку та адреси, зазначеної в ухвалі слідчого судді, не зазначили.
З наведеного витікає, що слідча дія здійснювала у межах та порядку, передбаченому КПК
Слідчий суддя частково погоджується з аргументацією заявника, що вилученням майна порушується право власності особи, в інтересах якої він діє.
Однак, право власності не є абсолютним, статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права власності протиправно.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
У цьому випадку обмеження права власності ТОВ «Інтерфіш-плюс»відбулося на підставі судового рішення, тобто у спосіб, передбачений законом.
Сукупність наведеного приводить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 169, 171, 236, 303, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіш-Плюс» на бездіяльність слідчого ГСУ СБ України у кримінальному провадженні № 420 160 000 000 041 01 щодо неповернення тимчасово вилученого майна відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1