Справа № 761/11776/18
Провадження № 1-кс/761/8031/2018
31 березня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 181 000 300 027 71 від 30.03.2018, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Баку Республіки Азербайджан, громадянин України, українець, з базовою середньою освітою, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , судимий:
-у 1999 році за ч. 2 ст. 142 КК України до 8 років позбавлення волі (зі слів);
-у 2003 році за ч. 4 ст. 185 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі (зі слів);
-20.09.2017 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання;
підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 клопотання слідчого Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 30.03.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.
ОСОБА_4 30.03.2018, діючи за попередньою змовою групою осіб, керуючись злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, проникли до квартири за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрали майно, яке належить потерпілому ОСОБА_7 , на загальну суму 18 000 грн.
На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, оскільки, наполягали на необґрунтованості підозри і відсутності ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини»«обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «Бекчієв проти Молдови» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить відсутність у ОСОБА_4 тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування, зокрема, міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи.
Наявність у підозрюваного сім'ї та малолітніх дітей на утриманні, хоча і свідчить про його певні сімейні зв'язки, у той же час зазначений чинник не є таким, що повністю усуває або значно мінімізує ризик переховування ОСОБА_4 від слідства та суду.
Крім того, характер інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 злочину, що вчинений з метою власного збагачення за попередньою змовою групою осіб свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей останнього, що підтверджує ймовірність свідомої не процесуальної поведінки підозрюваного.
Зазначені чинники у сукупності з покаранням, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, приводять до переконання, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним.
Крім того, враховуючи, що інкримінований ОСОБА_4 злочин вчинений з корисливих спонукань, у минулому підозрюваний неодноразово засуджувався за вчинення злочинів такої спрямованості, офіційного та стабільного джерела доходів не має, слідчий суддя вважає, що ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція ч.3 ст.185 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачає позбавлення волі на строк до шести років.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити по 28 травня 2018 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у сумі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві, прокурора, слідчого судді та суду з встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1