Справа № 761/12316/18
Провадження № 1-кс/761/8399/2018
04 квітня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 181 000 600 013 12 від 30.03.2018, у якому
гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чіта Чітинської області Російської Федерації, громадянин України, українець, з середньою освітою, який не працює, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, непрацездатних утриманців не має, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , судимий:
-30.10.2001 Коростенським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком;
-31.01.2002 Коростенським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;
-у 2017 році притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні № 120 171 000 100 038 87;
-у 2018 році притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України у кримінальному провадженні № 120 181 001 200 000 33;,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_3 клопотання слідчого Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 03.04.2018 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.
Крутіков 29.03.2018, перебуваючи у приміщенні магазину «Фора» за адресою: м. Київ, вул. Драгомірова, 2-А, керуючись злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, взяв з полиці товар на загальну суму 226 грн. 19 коп., та намагався покинути приміщення магазину, не розрахувавшись за нього. Однак, підозрюваний був затриманий працівниками магазину.
На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти застосування до нього такого заходу, як тримання під вартою, оскільки вважали підозру необґрунтованою, зазначені ризики не процесуальної поведінки ОСОБА_6 відсутніми, тому наполягали, що достатнім для забезпечення його належної поведінки є застосування інших, менш суворих запобіжних заходів.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини»«обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_6 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить відсутність у ОСОБА_6 тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування, зокрема, сім'ї, утриманців, міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи.
Крім того, характер інкримінованого підозрюваному ОСОБА_6 злочину, вчинений з метою власного збагачення, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей останнього, що підтверджує ймовірність свідомої не процесуальної поведінки підозрюваного.
Зазначені чинники у сукупності з покаранням, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, приводять до переконання, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним.
Крім того, враховуючи, що інкримінований ОСОБА_6 злочин вчинений з корисливих спонукань, останній упродовж 2017-2018 років неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів такої спрямованості, офіційного та стабільного джерела доходів не має, слідчий суддя вважає, що ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція ч.2 ст.185 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_6 , передбачає позбавлення волі на строк до п'яти років.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою визначити по 31 травня 2018 року включно.
Визначити ОСОБА_6 заставу у сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого Печерського ГУ НП у м. Києві, прокурора, слідчого судді та суду з встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування;
- носити електронний засіб контролю.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1