Справа № 752/3933/18
Провадження №: 1-кп/752/954/18
26.04.2018 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12017100010008979 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, громадянки України, яка не працює, має вищу освіту, одружена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
за участю сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
встановив:
згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 23.09.2017 року близько 11 год. 30 хв., вона, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_1 , рухалась по сухому, чистому асфальтобетонному дорожньому покритті проїжджої частини вул. Л.Толстого, зі сторони вул. Вєтрова в напрямку вул. Саксаганського в місті Києві. При цьому рухаючись зі швидкістю приблизно 5 км/год при здійсненні лівого повороту до будинку № 43 по вул. Л. Толстого в місті Києві ОСОБА_3 порушила вимоги ПДР України, а саме проявила неуважність, перед зміною напрямку руху не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та виїхавши в крайню ліву смугу зустрічного напрямку, лівою передньою бічною частиною автомобіля, скоїла зіткнення з велосипедистом ОСОБА_6 , який рухаючись в попутному з нею напрямку, на велосипеді «Romet» та здійснював маневр обгону її автомобіля, чим порушила вимоги п.п. 2.3 б), 10.1 Правил дорожнього руху України.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку експерта № 1454/е від 26.10.2017 року, крім іншого, отримав тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітини: уламковий перелом тіла лівої ключиці (зі зміщенням уламків), які відносяться до середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я. Дані тілесні ушкодження могли утворитися 23.09.2017 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - зіткнення автомобіля (який рухався) з водієм велосипеда.
Згідно висновку експерта № 12-1/2758 від 26.01.2018 року, в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньою перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинна була керуватися вимогами п. 10.1 ПДР України. В даній дорожній ситуації в її діях з технічної точки зору вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 ПДР України. Причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 п. 10.1 ПДР України.
Порушення водієм автомобіля «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3 б), 10. 1 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
За результатами судового розгляду, під час якого було допитано потерпілого, свідка, досліджені письмові докази сторони обвинувачення та захисту, допитано експерта та обвинувачену, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку дійшов висновку, що пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення не знайшло свого підтвердження, у зв'язку із відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала та показала, що 23.09.2017 року близько 11 год. 30 хв., керуючи технічно-справним автомобілем марки «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_1 , рухалась по сухому, чистому асфальтобетонному дорожньому покритті проїзної частини вул. Л.Толстого зі сторони вул. Вєтрова в напрямку вул. Саксаганського в місті Києві. Біля ресторану «Велюр», що знаходився зліва від неї по напрямку її руху, вона пригальмувала, перед цим завчасно включила лівий поворот, оскільки мала намір повернути на парковку даного ресторану. Перед тим як здійснити маневр вона переконалась у відсутності автомобілів на смузі зустрічного руху та подивившись у ліві бокові дзеркала та дзеркало заднього виду впевнилась у відсутності перешкод в попутному їй напрямку позаду неї. В момент, коли вона почала повертати і вже знаходилась боком у зустрічній смузі руху, в її автомобіль вдарився велосипедист, потерпілий ОСОБА_6 , який, як вона потім зрозуміла намагався обігнати її зліва. Проте в момент повороту він був відсутній в полі її зору. Зіткнення відбулося на зустрічній смузі. Вважає, що виконала всі вимоги правил дорожнього руху і винним у зіткненні є велосипедист. Заявлений у справі цивільний позов не визнає, вказує на те, що крім іншого, він поданий з порушенням вимог закону після початку судового розгляду.
Вказані показання обвинуваченої в повній мірі узгоджуються і з показаннями потерпілого ОСОБА_6 , наданими в суді 20.03.2018 року. Так, він вказав, що 23.09.2017 року приблизно об 11 год. 30 хв. він їхав на велосипеді «Romet», виконував свою роботу, а саме швидка доставка їжі. Він рухався позаду автомобіля ОСОБА_3 у другій лівій смузі даної дороги, яка має по дві смуги руху в кожному напрямку, трохи лівіше віл лівої частини автомобіля. Спочатку відстань між ним та автомобілем була досить значною, потім, у зв'язку з тим, що автомобіль почав пригальмовувати, відстань зменшилась. Він вважав, що водій автомобіля буде повертати праворуч і вирішив обігнати її зліва по зустрічній смузі. Коли він почав обгін, автомобіль почав повертати наліво, він, в свою чергу, почав зміщатися ще лівіше, проте зіткнення уникнути не вдалося. Він не пам'ятає чи включала ОСОБА_3 лівий показник повороту. Зіткнення відбулося на зустрічній смузі. Він рухався на велосипеді у лівій смузі, оскільки так було зручніше, стан дорожнього покриття з права гірший, крім того, на наступному перехресті він мав намір повернути на ліво на вул. Жулянську в м. Києві. Просив задовольнити його позов в повному обсязі.
Крім того, такі показання обвинуваченої та потерпілого в повній мірі узгоджуються із показаннями свідка захисту ОСОБА_7 , яка повідомила, що 23.09.2017 року приблизно об 11 год. 30 хв. знаходилась на вул. Л. Толстого в м. Києві на парковці біля ресторану «Велюр». Бачила як згори під'їжджає автомобіль ОСОБА_3 , вона виходила їй на зустріч, велосипед в цей момент вона не бачила, чи включала водій автомобіля лівий показник повороту, вона не пам'ятає. Коли автомобіль з другої смуги почав повертати на ліво на парковку ресторану, в цей момент на великий швидкості в передню ліву його частину влетів велосипедист, потерпілий ОСОБА_6 . Зіткнення трапилось на зустрічній смузі.
Вказані вище показання обвинуваченої, потерпілого та свідка в повній мірі узгоджуються з даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з долученою до нього схемою та фототаблицей від 23.09.2017 року. Згідно яких подія мала місце на вул. Льва Толстого біля ресторану «Велюр», на зустрічній смузі по відношенню до напрямку руху учасників пригоди, між передньою лівою частиною автомобіля «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_1 та велосипедом «Romet» під керування відповідно водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Відповідно до вказаних у протоколі огляду місця дтп удар відбувся між переднім колесом велосипеда та лівим переднім колесом і лівим переднім крилом автомобіля. Вказане узгоджується із долученими до справи потерпілим та стороною захисту фотокартками з місця пригоди.
Крім того, дані докази узгоджуються і з даними, викладеними у висновку експерта № 12-1/2758 від 26.01.2018 року, відповідно до яких:
в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньою перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинна була керуватися вимогами п. 10.1 ПДР України.
В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 ПДР України.
В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньою перед дорожньо-транспортною пригодою, велосипедист ОСОБА_6 повинен був керуватися вимогами п. 11.14 ПДР України.
В даній дорожній ситуації в діях велосипедиста ОСОБА_6 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам п. 11.14 ПДР України.
Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля «Форд Фієста» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимогам п. 10.1 ПДР України та невідповідність дій велосипедиста ОСОБА_6 вимогам п. 11.14 ПДР України.
Допитаний в суді експерт в повній мірі підтвердив наданий ним висновок, вказавши, що в даній ситуації для надання висновку в нього були всі необхідні дані та документи. Зокрема, ним було враховано наявність спуску біля місця зіткнення, пряму на плані ділянку дороги в місці зіткнення, а також відсутність на ділянці дороги, де сталось зіткнення, будь-якої дорожньої розмітки. Взяв до уваги як спеціаліст ті пункти правил дорожнього руху, які стосуються даної конкретної пригоди та її учасників. Питання щодо первинності порушень правил дорожнього руху з боку учасників пригоди не входить в коло повноважень експерта.
На думку суду, висновок експерта № 12-1/2758 від 26.01.2018 року є належним та допустимим доказом, вказівки сторони захисту на те, що експерт використав вихідні дані, що суперечать зібраним доказам, є безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження.
Згідно вимог закону об'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, складається з таких обов'язкових ознак як діяння (дія чи бездіяльність), наслідки та причинний зв'язок між ними. В даному випадку, враховуючи вищенаведені докази у справі, діяння полягало у порушенні з боку водія ОСОБА_3 п.п. 2.3б), 10.1 ПДР України та з боку водія ОСОБА_6 п. 11.14 ПДР України, наслідком є отримання потерпілим ОСОБА_6 , в тому числі, тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що підтверджується даними висновку експерта № 1454/е від 26.10.2017 року. Разом з тим, враховуючи наведені вище докази в їх сукупності, про що було вказано вище у вироку, суд вважає, що причинний зв'язок між діями обвинуваченої ОСОБА_3 та наслідками, що настали, відсутній.
Відповідно до вимог п. 7 Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року у випадку, коли передбачені ст. 286 КК України наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з'ясовувати характер порушень, які допустив кожен з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила ПДР вимушено через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом.
Оцінюючи зібрані у справі та наведені вище у вироку докази в їх сукупності, зокрема, те, що зіткнення відбулося у зустрічній смузі по відношенню до напрямку руху обох учасників пригоди, а також сам механізм виникнення пригоди, а саме удар велосипеда в переднє ліве колесо та крило автомобіля, в момент коли останнє було вивернуто вліво, суд вважає, що першочерговою причиною зіткнення автомобіля та велосипеда і наслідків, що настали, були неправильні дії водія велосипеда ОСОБА_6 , який, згідно висновку експерта, допустив грубе порушення правил дорожнього руху, передбачене п. 11.14 ПДР України, відповідно до якого рух по проїзній частині на велосипедах дозволяється лише в один ряд по крайній правій смузі якомога правіше, за винятком випадків, коли виконується об'їзд. Поворот ліворуч та розворот дозволяється на дорогах з однією смугою для руху в кожному напрямку і без трамвайної колії посередині. За таких обставин, ОСОБА_6 всупереч вищевказаних правил безпеки дорожнього руху здійснював рух у забороненій для нього другій лівій смузі напрямку руху, крім того, здійснював обгін транспортного засобу зліва по зустрічній смузі, на яку в цей час повертала обвинувачена ОСОБА_3 , внаслідок чого відбулося зіткнення між транспортними засобами, наслідком якого стало отримання ним тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Відповідно до вимог п. 1.4 «Загальні положення» ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
На думку суду, в даній ситуації, виходячи з конкретних обставин справи, зокрема, те, що водій ОСОБА_3 , згідно її показань, перед здійсненням маневру на ліво у не забороненому для цього місця завчасно включила лівий поворот, впевнилась у відсутності перешкод як у зустрічній смузі, так і зліва від неї, які не спростовані стороною обвинувачення жодним доказом, вона не мала можливості уникнути даного зіткнення, оскільки не зобов'язана була виходити з можливості грубого порушення правил дорожнього руху іншим водієм, не передбачала, не зобов'язана була та не мала можливості передбачити, що водій велосипеда ОСОБА_6 буде рухатися у лівій смузі руху та здійснювати її обгін зліва, не враховуючи заборони, визначені п. 11.14 ПДР України.
Те, що обвинувачена ОСОБА_3 не змогла уникнути зіткнення, не може бути поставлено їй у вину, оскільки її дії не знаходились у причинному зв'язку із суспільно небезпечними наслідками, що настали під час цього.
Покази потерпілого ОСОБА_6 , надані ним після допиту обвинуваченої, 26.04.2018 року, про те, що він не впевнений, що ОСОБА_3 рухалась в лівій смузі і прийняла ліве положення, і що він об'їжджав її в смузі свого руху, не узгоджуються з долученими до справи та дослідженими доказами, що описані у вироку, зокрема, зі схемою місця пригоди, фотокартками долученими, в тому числі потерпілим, характером удару та пошкоджень транспортних засобів, їх локалізація, описані вище. Дані покази, крім наведеного вище, суперечать показам самого потерпілого, надані ним як під час досудового розслідування, які суд дослідив під час вивчення висновку експерта № 12-1/2758 від 26.01.2018 року, де вони були викладені, так і в ході судового розгляду. Такі покази потерпілого суд до уваги не бере, сприймає їх як такі, що направлені на притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності з метою відшкодування йому завданих збитків.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_3 невинуватою та виправдати в пред'явленому їй обвинуваченні за ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку із відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Беручи до уваги вимоги ч. 1 ст. 128 КПК України, а також вимоги ч. 3 ст. 129 КПК України, суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 слід залишити без розгляду.
Суд позбавлений можливості прийняти рішення щодо процесуальних витрат згідно п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України, оскільки ст. 124 КПК України не визначений порядок вирішення даного питання у разі ухвалення виправдувального вироку.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та виправдати у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Речові докази по справі: автомобіль марки «FORD» д.н.з. НОМЕР_1 , який залишений на зберігання по фактичному місцезнаходженню власника ОСОБА_3 - залишити за належністю власнику; велосипед «Romet», який залишений на зберігання по фактичному місцезнаходженню власника ОСОБА_6 - залишити за належністю власнику.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_3 залишити без розгляду.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1