Справа №2-7566/09/04
Іменем України
22 грудня 2009 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Донець О.В.
при секретарі Муленко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про визнання права власності,
Позивач звернувся з позовними вимогами про визнання за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на наступне. 25 грудня 1979 року його мати ОСОБА_3 з урахуванням членів її родини була забезпечена житловою площею - двокімнатною квартирою №1 по вул. Професорській,30 в м. Харкові, яка знаходилась в приміщенні дитячого садка №295 ОСОБА_2 військового університету.
16.04.1994 року між Міністерством оборони України та ТОВ «Інтерамі» ЛТД укладений договір про співробітництво, відповідно до якого Міністерство оборони передає ТОВ «Інтерамі» ЛТД будівлю дитячого садка № 295 ХВУ загальною площею 1033 кв.м., розташовану у м. Харкові, по вул. Професорскій 30, для розвитку спортивної бази федерації акробатичного рок-н- ролу України. ТОВ «Інтерамі» ЛТД, зі своєї сторони, передає ОСОБА_2 КЕЧ району рівноцінну жилу площу для безквартирних військовослужбовців ОСОБА_2 гарнізону згідно з графіком передачі.
В зв'язку з тим, що на момент укладення зазначеного договору у приміщенні дитячого садку проживала його родина, яка складалася з п'яти осіб - його, його матері, сестри, зятя та племінниці, треба було вирішувати питання про забезпечення їх житлом. Тому сторони домовились, що вони будуть виселені з обов'язковим забезпеченням житлом, що і було зроблено. Кожна сім'я була забезпечена ізольованою квартирою. Родина його сестри ОСОБА_4 були вселені у квартиру АДРЕСА_2. А він разом з матір'ю ОСОБА_3 вселені у квартиру АДРЕСА_3.
30 травня 2000 року його мати померла. З моменту смерті матері по сьогоднішній день у вказаній квартирі він проживає один, у шлюбі не перебуває дітей не має. Починаючи з 2005 року він намагається скористатися своїм правом на приватизацію займаної квартири, однак не має можливості зробити це, оскільки відповідач ОСОБА_2 квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, який є балансоутримувачем його квартири, не проводить приватизацію. Зазначене змушує його звернутися до суду.
Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача - ОСОБА_2 квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова в судове засідання не з'явився, будучи належним чином оповіщеним про день та час розгляду справи. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та винесеня рішення на розсуд суду, відповідно чинного законодавства.
Суд, вислухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, задовольняє позовні вимоги, вважаючи їх законними та обґрунтованими, і при цьому виходить з наступного.
Судом встановлено, що 25 грудня 1979 року мати позивача, ОСОБА_3, була забезпечена житловою площею з урахуванням членів своєї родини (двох дітей) і отримала двокімнатну квартиру № 1, розташовану по вул. Професорській,30 в м. Харкові, яка знаходилась у приміщенні дитячого садка № 295 ОСОБА_2 військового університету.
16.04.1994 року між Міністерством оборони України та ТОВ «Інтерамі» ЛТД укладений договір про співробітництво.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. зазначеного договору Міністерство оборони передає ТОВ «Інтерамі» ЛТД будівлю дитячого садка № 295 ХВУ загальною площею 1033 кв.м., розташовану у м. Харкові по вул. Професорскій 30, для розвитку спортивної бази федерації акробатичного рок-н- ролу України.
ТОВ «Інтерамі» ЛТД, зі своєї сторони, передає ОСОБА_2 КЕЧ району рівноцінну жилу площу для безквартирних військовослужбовців ОСОБА_2 гарнізону згідно з графіком передачі.
В зв'язку з тим, що на момент укладення зазначеного договору у приміщенні дитячого садку проживала родина позивача, яка складалася з п'яти осіб: позивача ОСОБА_1, його матері ОСОБА_3, сестри ОСОБА_4, чоловіка сестри ОСОБА_5 та доньки сестри ОСОБА_6 тому кожна сім'я була забезпечена ізольованою квартирою. Так, родина сестри позивача була вселена у квартиру №31, розташовану у будинку № 39 по вул. Астрономічній у м. Харкові, а він та його мати були вселені у квартиру № 51, розташовану у будинку № 8 по вул. Шишківській у м. Харкові.
30 травня 2000 року мати позивача ОСОБА_3 померла, що підтверджується представленою суду копією свідоцтва про смерть.
Згідно з довідкою про склад сім'ї, позивач з моменту смерті матері по теперішній час проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_3 є державною власністю та знаходиться на балансі квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, що підтверджується листами КП «ОСОБА_2 міське БТІ» та КЕВ м. Харкова.
Починаючи з 2005 року, позивач намагається скористатися своїм правом на приватизацію займаної квартири, однак не має можливості зробити це, оскільки відповідач ОСОБА_2 квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова, який є балансоутримувачем його квартири, не проводить приватизацію, перекладаючи цей обов'язок на Управління комунального майна та приватизації. Останній також відмовляє в приватизації спірної квартири, посилаючись на те, що квартира не переведена до комунальної власності.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв, та їн.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Таким чином спірна квартира є об'єктом приватизації а організацією, що повинна здійснювати приватизацію є балансоутримувач, тобто КЕВ м. Харкова.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація здійснюється державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Відповідно до ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.
Відповідно до п. 11 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) державного житлового фонду, вирішуються судом.
У зв'язку з тим, що відповідач не може здійснити приватизацію спірної квартири з тих підстав, що не залежить від позивача, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на спірну квартиру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,212,215 ЦПК України, ст.ст.16, 345 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя