Справа № 2 - 7538/09/15
10 грудня 2009 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Шмадченко С.І.
при секретарі Бурдіній Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Харківській області про поновлення порушеного права, -
24 листопада 2009 року позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом, в якому просить поновити його порушене право і встановити йому статус учасника бойових дій ГУМВС України в Харківській області, посилаючись на те, що він 25.11.2008 року з заявою звернувся до комісії про визначення його учасником бойових дій, але листом 08.12.2008 року № 7/Г-1002 комісія йому у визначення учасником бойових дій відмовила. Вважає висновок комісії безпідставним, оскільки він у період навчання в Харківському вищому військовому училищі тилу МВС СРСР по рішенню Уряду СРСР і розпорядженням начальника ВВ МВС СРСР від 11.06.1988 року № 987, 14.09.1988 року, 08.06.1989 року № 1455, а також наказу 08.06.1989 року № 136 був направлений в службову командировку в райони надзвичайного стану Азербайджанській та Армянській РСР, а також прилежних районів де проходив службу у складі воєнної оперативної групи внутрішніх військ МВС СРСР в 1988-1989 роках.. Під час проходження служби виконував завдання по охороні територіальної оборони населених пунктів, перевірки транспортних засобів, супроводжував та охороняв від озброєних нападів переміщення біженців. Службові завдання ним виконувалися тільки в бойовій екіпіровці ( бронежилет, стальний шолом) зі штатною зброєю - автоматом і штик - ножем. Також брав участь у військових операціях з використанням бронетехніки по виявленню і знищенню незаконних військових формувань, перевірки приміщень та інших місць зберігання вогнепальної і холодної зброї , боєприпасів, вибухівки. Враховуючи викладене просить визнати його учасником бойових дій.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, про що є розписка в матеріалах справи, причину неявки суду не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 224 УПК України.
Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до архівної довідки наданої Військовим інститутом внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України від 05.11.2008 року № 4/1012, позивач на підставі наказів начальника Харківського вищого військового училища тилу МВС СРСР з 15.06.1988 року по 04.08.1988 року, з 24.11.1988 року по 20.01.1989 року, з 04.06.1989 року по 21.09.1989 року був відряджений в республіки Закавказзя та ОСОБА_3 для виконання службово-бойових завдань.
Комісією по встановленню статусу учасника бойових дій ГУМВС України в Харківській області позивачеві відмовлено про визначення його учасником бойових дій, посилаючись на те, що Вірменська РСР, Азейбарджанська РСР, Узбецька РСР та Грузинська РСР не відносяться до держав, на території яких велись бойові дії у будь-який час, про свідчить протокол № 89 від 08.12.2008 року засідання комісії ГУМВС України в Харківській області з розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусів учасника бойових дій та учасника війни.
Є загальними фактами, що в період , що перебував відокремленню колишніх республік СРСР та створення на їх території незалежних держав, а саме з 1988 року по 1991 роки в СРСР, зокрема в Кавказьких республіках виникали непоодинокі етнічні конфлікти, що супроводжувались збройними сутичками. Збройні сили СРСР і органи внутрішніх справ в даних регіонах виконували бойові завдання, метою яких були захист мирного населення та приборкання конфліктуючих сторін. На час існування СРСР та партійної ідеології, яка панувала в той період не визнавалась, що в союзних республіках могли вести бойові дії, реальна інформація про їх трагічні наслідки замовчувалась.
Хоча Вірменська, Азейбарджанська, Узбецька та Грузинська РСР не включені у перелік держав та періодів бойових дій на їх території, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 63 « Про організаційні заходи щодо застосування ЗУ « Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», при розгляді справи встановлено, що позивач виконував завдання в умовах збройних конфліктів у Вірменській РСР, Азербайджанській РСР, Узбецькій РСР та Грузинській РСР із застосуванням вогнепальної зброї і піддавав ризику своє життя та здоров'я.
В постанову Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 63 « про організаційні заходи щодо застосування ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є примітка, що бойові дії велися і в інших країнах після грудня 1979 року, інформацію про участь в них надає Генеральний Штаб Збройних сил колишнього СРСР відносно військових фахівців. Щодо військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу міністерства внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях порядок отримання інформаційних документів законодавством не передбачено.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 6 ЗУ « про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року учасниками бойових дій визначаються військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ.
Судом встановлено, що позивач перебував у відрядженні у Вірменській РСР, Азербайджанській РСР, Узбецькій РСР та Грузинській РСР де в цей період велися бойові дії і брав участь у військових операціях.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ЗУ « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 63 « Про організаційні заходи щодо застосування ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати комісію по встановленню статусу учасника бойових дій ГУМВС України в Харківській області визнати ОСОБА_1 учасником бойових дій і видати йому посвідчення встановленого зразка.
Рішення може бути оскаржене в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви протягом 10 днів з дня його проголошення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 УПК України.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя -