Справа №2-5120/09/09
18 грудня 2009 року Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого - судді Ніколаєнко І.В.
при секретарі Конюшенко Т.І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 наукового центру „Харківський фізико-технічний інститут” про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним наказу ОСОБА_2 наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» від 31.07.09 р. № 2043/К про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Вважає наказ незаконним і просить його відмінити В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з 1975 року працює в ОСОБА_2 науковому центрі „Харківський фізико-технічний інститут” (далі - ННЦ ХФТІ) на посаді-інженера дослідника 1 категорії . Відсутність на робочому місці у другій половині дня 27.07.2009року вважає поважною, оскільки перебував у прокуратурі Київського району м.Харкова, де з дозволу прокурора району знайомився з відмовним матеріалом за його заявою про порушення кримінальної справи відносно службових осіб ННЦ ХФТІ.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, доповнив їх, просив стягнути з відповідача 5000 грн. моральної шкоди, оскільки як, зазначив позивач, незаконними діями адміністрації ННЦ ХФТІ, пов*язаними з накладенням дисциплінарного стягнення , спричинені моральні страждання, втрати нормальних життєвих зв*язків. Зазначивши, що накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани, це помста за критику керівництва і звернення до прокуратури з заявою.
Представник відповідача ОСОБА_2 наукового центру «Харківській фізико-технічний інститут» (далі - ННЦ ХФТІ) позов не визнала , пояснила, що позивач працює на посаді інженера-дослідника I категорії в лабораторії 11-10 відділу 11-00 ННЦ ХФТІ з п'ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями, тривалість робочого дня дорівнює 8-ми годинам: початок роботи 830, закінчення роботи 1730, перерва 1230-1330.
27.07.09 р. з 14.00 до 17.30 позивач був відсутній на своєму робочому місці, про що 27.07.09 р. комісією у складі в.о. начальника лабораторії 11-10 ОСОБА_3, техніка I категорії ОСОБА_4, інженера-дослідника I категорії ОСОБА_5 було складено Акт про відсутність на робочому місці № 1. Позивачем 28.07.09 р. було надано письмові пояснення своєї відсутності - «знаходився в прокуратурі і знайомився з відмовним матеріалом…», а також ОСОБА_6 Прокуратури Київського району м. Харкова від 27.07.09 р. № 4200вих09, яким позивача повідомлено про можливість його ознайомлення з матеріалами перевірки за його попереднім зверненням в приміщенні прокуратури у будь-який зручний для нього час, але в межах робочого часу прокуратури району.
Вирішуючи питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ННЦ ХФТІ було розглянуто причини його відсутності на робочому місці і визнано їх такими, що не є поважними у зв'язку з тим, що позивача на 27.07.09 р. до Прокуратури Київського району м. Харкова в установленому законом порядку не викликали, йому було надано можливість ознайомитися з матеріалами перевірки у будь-який зручний для нього час. Тобто, для вирішення у робочий час питань, які не пов'язані з виконанням позивачем своїх посадових обов'язків, він зобов'язаний в установленому законом порядку повідомити і оформити свою відсутність, що останнім при наявності всіх можливостей зроблено не було.
Протиправною поведінкою в цивільних правовідносинах є порушення особою вимог правової норми. Відповідач вважає, що у зв'язку з тим, що в даному випадку відсутні неправомірні дії з боку ННЦ ХФТІ, відсутня вина ННЦ ХФТІ, а також позивачем не надано доказів наявності шкоди, підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди відсутні.
Суд, вислухавши пояснення Сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач працює на посаді інженера-дослідника I категорії в лабораторії 11-10 відділу 11-00 ННЦ ХФТІ з п'ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями, тривалість робочого дня дорівнює 8-ми годинам: початок роботи 830, закінчення роботи 1730, перерва 1230-1330.
Наданими по справі доказами, а також поясненнями сторін підтверджується, що 27.07.09 р. з 14.00 до 17.30 позивач був відсутній на своєму робочому місці , про що складений Акт про відсутність на робочому місці № 1 від 27.07.09 р. , докладна записка в.о. начальника лабораторії 11-10 ОСОБА_3 від 29.07.09 р. , службова записка в.о. начальника відділу 11-00 ОСОБА_7 від 30.07.09 р. , письмові пояснення позивача від 28.07.09 р. ОСОБА_6 Прокуратури Київського району м. Харкова від 27.07.09 р. № 4200вих09. Відповідно до наданих позивачем пояснень, він знаходився в прокуратурі і знайомився з відмовним матеріалом, дозволу залишити роботу він не отримував. Як видно з ОСОБА_6 Прокуратури Київського району м. Харкова від 27.07.09 р. № 4200вих09, від 10.08.09 р. № 4563вих09 позивача повідомлено про можливість його ознайомлення з матеріалами перевірки за його попереднім зверненням в приміщенні прокуратури у будь-який зручний для нього час, але в межах робочого часу прокуратури району; ніяких вимог з'явитися 27.07.09 р. до приміщення зазначеної прокуратури на адресу позивача не направлялося.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України працівник, згідно з укладеним трудовим договором між ним і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, зобов'язується виконувати роботу, визначену цим договором, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку. Згідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Порушенням трудової дисципліни вважається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, яке проявляється в порушення: правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, положень, наказів і розпоряджень власника.
Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України прогул є в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9 прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Поважність причини визначає власник або уповноважений ним орган з урахуванням обставин кожного конкретного випадку.
Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнень: догана; звільнення. При притягненні особи до дисциплінарної відповідальності власник або уповноважений ним орган повинен дотримуватися строків (ст. 148 КЗпП України) і порядку (ст. 149 КЗпП України) застосування дисциплінарних стягнень. Для застосування дисциплінарного стягнення достатньо самого факту порушення трудової дисципліни і не обов'язково, щоб таке порушення мало негативні наслідки.
Суд, вивчивши обставини справи, вважає, що зазначені позивачем причини його відсутності на робочому місці, не є поважними, дозвіл залишити робоче місце позивач не отримував. Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивачеві законно і обґрунтовано, з дотриманням вимог КЗпП Україну, за вчинений прогул було оголошено догану наказом ННЦ ХФТІ від 31.07.09 р. 2043/К
Підстав для визнання наказу ННЦ ХФТІ про накладення дисциплінарного стягнення від 31.07.09 р. 2043/К суд не находить.
Порядок оголошення дисциплінарного стягнення і повідомлення працівникові, передбачений ч. 4 ст. 149 КЗпП України, ННЦ ХФТІ дотримано (Акт від 03.08.09 р. складений начальником відділу кадрів ОСОБА_6, інженером 2 категорії ОСОБА_8, інженером 1 категорії ОСОБА_9М.). Дисциплінарне стягнення застосовано т.в.о. генерального директора ННЦ ХФТІ ОСОБА_10 (призначено т.в.о. генерального директора ННЦ ХФТІ наказом від 10.07.09 р. № 1846/К , який є органом, якому відповідно до ст. 147-1 КЗпП України надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Як видно з наданих суду доказів (Акт № 20-01-632/1784, Припис № 20-01-632/1784-1485, Рішення від 06.11.09 р. № 16 Територіальною державною інспекцією праці у Харківській області за зверненням Прокуратури Київського району м. Харкова проведено перевірку законності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинений 27.07.09 р. прогул, порушень не встановлено.
Позивач посилається на те, що він звертався до керівництва інституту за дозволом на його відсутність на роботі у другій половині дня 27.07.2009р., до суду позивачем надана заява на ім*я директора ІФТТМТ ННЦ» ХФТІ» ОСОБА_11 від 27.07.2009р. та письмова заява ОСОБА_12 про підтвердження наявності цієї заяви. При цьому позивач посилається на те, що на той час вказана заява їм особисто надана його безпосередньому начальнику ОСОБА_13 , котрий її скомкав і викинув у відкрите вікно . Суд не прийняв вказані заяви , оскільки у виклику в якості свідка ОСОБА_12 позивачу було відмовлено, а надана заява ніде не зареєстрована , резолюція на ній відсутня. Крім того, посилання відповідача у судовому засіданні на вказані обставини спростовуються матеріалами справи,у яких на а.с.35 міститься пояснювальна записка позивача ОСОБА_1 на ім*я директора ІФТТМТ ННЦ» ХФТІ» ОСОБА_11 від 28.07.2009р. де він вказує, що про свою відсутність на роботі він не попередив ОСОБА_13. оскільки він його не проінформував про те, що виконує обов*язки начальника лабораторії.
Суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн. моральної шкоди у зв'язку з нижченаведеним.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 р. № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується (ст. 137 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України підлягає відшкодуванню реальна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю.
Враховуючи відсутність неправомірних дій, вини ННЦ ХФТІ, доказів завдання позивачу шкоди, суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про стягнення 5000 грн. моральної шкоди.
Керуючись ст.ст.3, 10.11,15, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.21, 139, 147-150, 233, 237-1 КЗп П України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: