Справа № 1-58 2008 рік
23 липня 2008 року Чортківський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого суду судді ПАРФЕНЮКА В.І. при секретарі ЮЖДІ Л.С.
з участю прокурора КЛЕВАНА О.Я. захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого пилорамщиком на приватному підприємстві, не військовозобов'язаного, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:
1/. 25 червня 2004 року вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області за ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України до трьох років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 Кримінального кодексу України із звільненням від відбування зазначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік;
2/. 13 червня 2005 року вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області за ст.ст. 185 ч. 2, 190 ч. 2 70, 71 Кримінального кодексу України до трьох років шести місяців позбавлення волі. Постановою Гусятинського районного суду
Тернопільської області від 23 квітня 2007 року невідбута частина покарання замінена більш м'яким у вигляді виправних робіт на один рік шість місяців і 28 днів з відрахуванням 10% заробітку в доход держави щомісячно в злочині, передбаченому ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, -
10 лютого 2008 року підсудний ОСОБА_2 з метою заволодіння майном шахрайським способом приїхав до потерпілої ОСОБА_3 в с Свидова Чортківського району, де повідомивши потерпілій неправдиві відомості про те, що він може вирішити питання залишення її засудженого сина ОСОБА_4 для відбування покарання в Чортківському слідчому ізоляторі, шляхом обману заволодів грошима потерпілої в сумі 3 600 гривень, які пізніше використав на власні потреби.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю і показав, що під час відбування покарання в Копичинецькій кримінально-виправній колонії № 112 він познайомився з сином потерпілої ОСОБА_4. На початку лютого 2008 року він дізнався, що ОСОБА_4 знову знаходиться в слідчому ізоляторі і в нього виникла думка поїхати до його матері і обманним шляхом отримати в неї гроші. З цією метою 10 лютого 2008 року він приїхав в с Свидова Чортківського району до потерпілої і сказав, що він може сприяти тому, щоб її син залишився в слідчому ізоляторі, але для цього потрібні гроші в сумі 3 600 гривень. ОСОБА_5 дала йому таку суму. В подальшому ці гроші він використав на власні потреби.
З показів потерпілої ОСОБА_5, оголошених в судовому засіданні, вбачається, що вранці 10 лютого 2008 року до неї зателефонував підсудний ОСОБА_2 і сказав, , що зараз приїде до неї поговорити. Через деякий час він приїхав і під час розмови сказав, що його батько має знайомого працівника в слідчому ізоляторі, через якого можна вирішити питання залишення її сина для відбування покарання в цій установі, але за це треба заплатити 3 600 гривень. Вона йому повірила і дала таку суму, яку незадовго до цього позичила в сусідки. Через кілька днів після цього вона мала побачення з сином і під час розмови з ним зрозуміла, що підсудний обманним шляхом заволодів її грошима.
В середині лютого 2008 року підсудний повернув їй 1 100 гривень.
Суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники судового розгляду. Підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст таких обставин і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.
Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, як заволодіння чужим майном шляхом обману /шахрайство/, вчинене повторно.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і призначає підсудному ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України у вигляді обмеження волі.
При цьому суд враховує щире розкаяння підсудного у вчиненому, його позитивну характеристику з місця проживання, ' а також те, що він має на утриманні малолітню дитину, повністю відшкодував заподіяну шкоду.
Згідно вимог ч. 1 ст. 71 Кримінального кодексу України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13 червня 2005 року у вигляді шести місяців виправних робіт, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 Кримінального кодексу України перевести в обмеження волі /з розрахунку один день обмеження волі за три дні виправних робіт/, що буде становити два місяці обмеження волі.
Керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним за ч. 2 ст. 190
Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі терміном на два роки і шість місяців.
Згідно вимог ч. 1 ст. 71 Кримінального кодексу України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13 червня 2005 року у вигляді шести місяців виправних робіт, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 Кримінального кодексу України перевести в обмеження волі /з розрахунку один день обмеження волі за три дні виправних робіт/, що буде становити два місяці обмеження волі, і остаточне покарання за сукупністю вироків призначити у вигляді обмеження волі терміном на два роки і вісім місяців.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.
На вирок можуть бути подані апеляції в Апеляційний суд Тернопільської області через Чортківський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.