Справа № 2- 248/09/05
12 червня 2009 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Єфіменко Н.В.,
при секретарі Александрович К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Джененралі Гарант» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених дорожньо-транспортною пригодою, -
Позивач звернувся до відповідача з зазначеним позовом, просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальні збитки у сумі 10.519грн.65 коп., моральну шкоду у сумі 50.000 грн., судові витрати. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 02.06.2005 р. відповідач, керуючи власним автомобілем «Фольксваген Гольф» реєстр. номер 28458ХВ при виїзді з другорядної дороги з вул. Чернишевської на перехрестя, не поступився дорогою належному йому та під його ж керуванням автомобілю «Део Ланос» реєстр. № НОМЕР_1, що рухався по головній дорозі - вулиці Петровського, чим порушив п.16.1 Правил дорожнього руху України (далі:ПДР України), спричинивши дорожньо-транспортну пригоду(далі:ДТП).
Відповідач та його представник - ОСОБА_3 позов не визнали. Подали зустрічний позов в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 матеріальні збитки у сумі 10.072грн.82 коп., судові витрати. В обґрунтування заявлених вимог посилались на те, що відповідач, перетинав перехрестя на невеликій швидкості, загальмував до повної зупинки, натомість позивач, порушив п.12.4 ПДР України, значно перевищив швидкість руху, тому не зміг уникнути зіткнення ані шляхом гальмування, ані об'їхати автомобіль відповідача, незважаючи на достатню для цього відстань до бордюру. Вважають, що ДТП сталось з вини ОСОБА_1
Представник залученої судом в якості третьої особи ВАТ «УСК«Джененралі Гарант» - ОСОБА_5 пояснив суду, що автомобіль позивача застрахований згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/0109573 на строк з 30.03.2005 р. по 29.03.2006 р. виплати за договором страхування не здійснювались. Подав суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності при розгляді справи покладався на розсуду суду.
Суд дослідивши матеріали справи, матеріал перевірки № 1-154, вислухавши пояснення сторін, експерта, вважає позовні вимоги за зустрічним та первісним позовами такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 02.06.2005 року виїхавши по другорядній дорозі по вул. Чернишевській на нерегульоване перехрестя з вул. Петровського у місті Харкові автомобіль «Фольксваген Гольф» реєстр. номер 28458ХВ належний відповідачу під його ж керуванням зіткнувся з автомобіль «Део Ланос» реєстр. № НОМЕР_1 належним та керованим позивачем, що рухався по головній дорозі - вул. Петровського. Внаслідок зіткнення автомобілі одержали механічні ушкодження.
З матеріалів перевірки вбачається, що адміністративні протоколи складені відносно обох водіїв. При цьому у протоколі серії АД № 474467 складеному відносно водія ОСОБА_4 зазначено, що він порушив п. 16.1 ПДР України, не виконавши вимог дорожнього знаку 2.1 «Уступи дорогу», що спричинило ДТП. У протоколі, складеному відносно водія ОСОБА_1 не зазначена наявність в його діях порушень ПДР України. Аналогічні обставини відображені у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.06.2005 року.
У відповідності до ст.61ЦПК України, обставини, встановлені судом у адміністративній справі не встановлюються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом адміністративний матеріал відносно ОСОБА_4, ОСОБА_1 не розглядався, вина на встановлювалась.
Згідно висновку автотехнічної експертизи №4076 від 11.07.2007 року технічна можливість уникнення зіткнення для водія ОСОБА_4 визначалась виконанням вимог п.п.10.1, 16.11 і 33 п./п.2.1 ПДР України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п.10.1, 16.11 і 33 п./п.2.1 ПДР України і з технічної точки зору знаходились у причинному зв'язку з настанням ДТП. Водій ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти зіткненню шляхом виконання вимог п.12.3 ПДР України, його дії не відповідали вимогам п.12.3 ПДР України і знаходились з технічної точки зору в причинному зв'язку з настанням ДТП.
Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_6 пояснила, що зіткнення автомобілів відбулося у русі, що підтверджується схемою ДТП, характером пошкоджень автомобілів.
Клопотань про призначення повторної експертизи сторони не заявляли.
Зважаючи на викладене суд доходить висновку, що в діях обох водіїв - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 маються порушення ПДР України, які з технічної точки зору знаходились в причинному зв'язку з ДТП, зіткнення автомобілів сталось внаслідок змішаної вини сторін, а саме: водій автомобіля «Фольксваген Гольф» ОСОБА_4, який виїхав на головну дорогу не виконавши вимог знаку «Уступи дорогу» і не впевнився в безпеці свого маневру винний на 90%, а водій автомобіля «Део Ланос» ОСОБА_1, який не вжив заходів, щоб запобігти зіткненню винний на 10 %.
У відповідності до п.3 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Пленум Верховного Суду України у п.3 Постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 р. зазначив, що «За наявності вини обох володільців джерел підвищеної небезпеки - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеню вини кожного».
Таким чином первісний позов підлягає задовольняє з урахуванням змішаної форми вини на 90%, зустрічний позов суд також задовольняє частково на10%.
З висновку спеціаліста автотоварознавця № 4698 від 23.06.2005р.вбачається, що матеріальні збитки, спричинені ОСОБА_1 внаслідок пошкодження автомобіля «Деу Ланос» складають 10519 грн.65коп, а шкода, спричинена пошкодженням автомобіля «Фольксваген» ОСОБА_4 за висновком спеціаліста товарознавця № 001045 від 08.07.2005 р. з урахуванням коефіцієнту зносу становить 5066 грн.57 коп.
Зважаючи на викладене, підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 за відрахуванням суми, відповідної 10% вини позивача 9.467грн.69коп. ((10.072грн.82 коп. : 100)х90=9.467грн.69коп), а стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 підлягає сума відшкодування еквівалентна 10%, що становить 506 грн.66коп. (5066.57:100)х10=506.66
Суд вважає безпідставно завищеною суму моральної шкоди зазначеної позивачем у розмірі 50000 грн. Виходячи з засад розумності та справедливості, фактичних обставин у справі, форми вини, позовні вимоги в цій частині задовольняє частково у сумі 1500 грн. У відповідності до ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню зі сторін пропорційно задоволених вимог судові витрати, а саме: зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1409.27, що складаються з витрат по сплаті судового збору 114.50, витрат по сплаті за авто товарознавче дослідження у сумі 249.14грн., оплаті автотехнічної експертизи - 1202.22грн., і пропорційно задоволених вимог становлять ((114.50+249.14+1202.22):100)х90=1409рн.27коп.; стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати у сумі - 142грн., що складаються з судового збору-51грн., інформаційно-технічного забезпечення-30грн., автотоварознавчого дослідження-340грн., юридичної допомоги-93.33+123.33+83.33+100+600=999.99 (1420.99:100)х10=142.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 1188 ЦК України, ст.ст.60,88,143,212-215 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Джененралі Гарант» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених дорожньо-транспортною пригодою; зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків спричинених дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у сумі 9.467(дев'ять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 69 коп., моральну шкоду у сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн., судові витрати у сумі 1409(одна тисяча чотириста дев'ять)грн.27 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 матеріальні збитки у сумі 506(п'ятсот шість) грн. 66 коп., судові витрати у сумі 142 (сто сорок дві) грн..
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі протягом 10 днів після його проголошення до Київського районного суду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження рішення суду та протягом наступних 20 днів, апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд, або в порядку ст. ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: