Справа № 2 - 2439 / 09 / 11
18 листопада 2009 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Попрас В.О.,
при секретарі - Бутиріної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектора з розшуку відділення розшуку ВДАІ з обслуговування м. Харкова та ОСОБА_3 України в Харківській області, ОСОБА_4 ОСОБА_5 України в Харківській області, ОСОБА_4 Державного Казначейства України в Харківській області про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 24.02.2009 р. в м. Харкові біля кіоску по вул. Володарського, 20-а в м. Харкові відповідач ОСОБА_2 в присутності інших громадян розповсюджував відносно позивача завідомо недостовірні та образливі відомості, що порочать честь, гідність та ділову репутацію, а саме: що позивач є особою нетрадиційної полової орієнтації, твариною певного виду, підверг сумніву його професійну діяльність, чім опорочив ділову репутацію позивача. Розповсюдження ОСОБА_2 відносно позивача неправдивих та недостовірних відомостей, принизило його честь, гідність та ділову репутацію, завдало моральних страждань і викликало тяжкі переживання, що сказалось на відносинах з близькими родичами. Позивач знаходиться в стані емоційної психічної напруги, страдає від безсоння, щоденних головних болів, що потребує від нього часу та зусиль для відновлення попереднього стану. Тому просить суд захисти його честь, гідність та ділову репутацію. Визнати такими, що не відповідають дійсності та порочать честь, гідність та ділову репутацію відомості, які розповсюдив відповідач ОСОБА_2 в присутності свідків 24 лютого 2009 року за адресою: м. Харків, вул. Володарського, 20-а. Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 принести позивачу публічні вибачення за висловлювання неправдивої та недостовірної інформації, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію. Стягнути з відповідачів на користь позивач в рахунок відшкодування моральної шкоди 150000 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що 24 лютого 2009 року він, виконуючи свої службові обов'язки, знаходився біля кіоску по вул. Володарського в м. Харкові. Викликаний туди він був для затримання автомобіля НОМЕР_1, який з 13.11.2008 р. знаходився в розшуку в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. Біля автомобіля знаходилась громадянка ОСОБА_6, яка повідомила, що автомобілем по довіреності керує її син, але документи не надала. Про те, що відбувається, ОСОБА_2 повідомив свого керівника ОСОБА_7 Приїхала слідчо-оперативна група Жовтневого райвідділу міліції, яку визвала ОСОБА_6. Потім приїхав ОСОБА_7, викликали евакуатор і автомобіль перевезли до Жовтневого райвідділу міліції. Позивача ОСОБА_1 при цих подіях не було. ОСОБА_2 з позивачем не знайомий, його не ображав і відомостей, які порочать його репутацію і гідність, не розповсюджував.
Відповідачі ОСОБА_4 ОСОБА_5 України в Харківській області, ОСОБА_4 Державного Казначейства України в Харківській області в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені у встановленому порядку, подали до суду заяви, в яких просили розглядати справу без їх участі. Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутність відповідачів ОСОБА_4 ОСОБА_5 України в Харківській області, ОСОБА_4 Державного Казначейства України в Харківській області відповідно до ст.169 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом встановлено і проти чого не заперечують сторони, що 24 лютого 2009 року приблизно об 11 годині по вул. Володарського, 20 в м. Харкові біля торгового павільйону було виявлено автомобіль НОМЕР_2, який знаходився в розшуку. При затриманні вказаного автомобілю між інспектором з розшуку відділення розшуку ВДАІ з обслуговування м. Харкова та ОСОБА_3 України в Харківській області ОСОБА_2 та ОСОБА_6 відбулась розмова.
Під час цієї розмови ОСОБА_6 зателефонувала особі, яку представила як адвоката ОСОБА_1, і запропонувала ОСОБА_2 поспілкуватись з ним. Але ОСОБА_2 відмовився розмовляти по телефону з цією особою, назвавши її особою нетрадиційної полової орієнтації, твариною певного виду та підвергши сумніву професійну діяльність цього адвоката, що підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Оскільки розмова ОСОБА_2 та ОСОБА_6 відбулась у відсутність особи, на адресу якої висловлювався відповідач, позивач ОСОБА_1 не має свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю та не є адвокатом, доводи ОСОБА_2 про те, що він не знайомий з позивачем ОСОБА_1 не спростовані належними доказами, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні позивачем не доведено, що 24 лютого 2009 року відповідач ОСОБА_2, розмовляючи з ОСОБА_6, висловлювався саме на адресу позивача ОСОБА_1
Крім того, наведені висловлювання ОСОБА_2 є оціночними судженнями відповідача, а також критичною оцінкою якостей адвоката.
Відповідно до частини другої статті 417 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіперброл, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Європейської конвенції „Про захист прав людини і основних свобод”, яка згідно ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.
Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
Враховуючи, що висловлювання ОСОБА_2 є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, та критичною оцінкою якостей адвоката, а позивач ОСОБА_1 не є адвокатом та не довів в судовому засіданні, що ОСОБА_2 висловлювався саме на його адресу, в задоволенні позивних вимог ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації слід відмовити. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності при вирішенні питання про відповідальність за завдання моральної шкоди, слід встановлювати наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Оскільки в судовому засіданні позивачем не було доведено наявність моральної шкоди в зв'язку з діями відповідачів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення на його користь 150000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають. Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 19, 34 Конституції України, ст.ст. 23, 277, 297, 299 ЦК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 інспектора з розшуку відділення розшуку ВДАІ з обслуговування м. Харкова та ОСОБА_3 України в Харківській області, ОСОБА_4 ОСОБА_5 України в Харківській області, ОСОБА_4 Державного Казначейства України в Харківській області про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дневний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.