Справа № 819/378/18
25 квітня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (надалі позивач, ОСОБА_2) з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (надалі відповідач, Тернопільське ОУПФУ), в якому просить визнати дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області при проведенні розрахунку щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення судді у відставці ОСОБА_2 протиправними, зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити судді у відставці ОСОБА_2, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків грошового утримання, з включенням 1/12 суми матеріальної допомоги на оздоровлення, виплаченої при наданні щорічної оплачуваної відпустки, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді у розмірі 29489,16 грн., починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання з 17 грудня 2016 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмовому провадженні). Даною ухвалою позивачу встановлений 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для наданні відзиву на позовну заяву.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що додана до звернення позивача довідка №7197/17вх від 05.10.2017 року не відповідає встановленій формі довідки, яка надається відповідно до порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.03.2008 року за №200/14891. Інших довідок, відмінних від тих, що вказані у п.3 вказаного Порядку, не передбачено. Відтак, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.
Позивач подав до суду письмову відповідь на відзив на позовну заяву позивача у справі, в якій зазначив, що відповідач відмовив в задоволенні заяви про перерахунок довічного утримання з формальних підстав та не досліджував права позивача на такий перерахунок, а тому відповідачем порушене право позивача, а тому відмова відповідача є протиправною.
Представник відповідача подав до суду письмове заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року судом в порядку, передбаченому ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства (надалі КАС України), вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 25 квітня 2018 року о 11:00 год.
Позивач у судове засідання не прибув, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, просив розгляд справи здійснити у письмовому провадження, проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні.
У відповідності до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
ОСОБА_2 є суддею у відставці Апеляційного суду Тернопільської області, що підтверджується посвідченням судді у відставці НОМЕР_1, перебуває на обліку в Тернопільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначеної відповідно до Закону України від 07 липня 2010 року №2453-УІ «Про судоустрій і статус суддів».
Листом Тернопільського об'єднаного правління Пенсійного фонду України Тернопільської області №309/С-11 від 25.10.2017 року позивача повідомлено, що провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із врахуванням долученої до звернення довідки можливості немає, оскільки вона не відповідає встановленій формі довідки, а також роз'яснено, що ОСОБА_2 має право захищати свої законні інтереси у відповідних державних, судових органах.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме Наказу Апеляційного суду Тернопільської області №267-к від 16 грудня 2016 року, на підставі рішення Вищої ради юстиції від 08 грудня 2016 року № 3159/0/15-16 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді апеляційного суду Тернопільської області у відставку», з позивачем припинені трудові відносини та відраховано його зі штату апеляційного суду 16 грудня 2016 року.
До заробітної плати ОСОБА_2 входили посадовий оклад 17600,00 грн., вислуга років (60%) - 10560,00 грн., разом 28160,00 грн. На підтвердження зазначеної інформації позивачем додано до матеріалів позовної заяви довідку Апеляційного суду Тернопільської області за №7197/17вх. від 05 жовтня 2017 року.
Згідно Довідки №7197/17вх. від 05 жовтня 2017 року, виданої Апеляційним судом Тернопільської області ОСОБА_2, у 2016 році при наданні щорічної оплачуваної відпустки йому була нарахована і виплачена допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу 15950,00 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і Законами України. Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.
Законом України "Про судоустрій і статус суддів» врегульовані правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів.
Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у частині четвертій статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів», незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, належним матеріальним та соціальним забезпечення судді.
Перелік складових суддівської винагороди міститься у статті 135 "Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII. При цьому, в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-УІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі Закон №2453), застосовується термін «грошове утримання судді», а не «суддівська винагорода».
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці. Нормою ст.134 Закону №2453 передбачено, що суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.
Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, грошове утримання судді є ширшим поняттям та включає в себе також і суддівську винагороду. Послідовно, для включення матеріальної допомоги у довічне грошове утримання необхідним є наявність її у складі заробітної плати відповідної категорії працівників та підтвердження з цієї суми передбачених чинним законодавством.
Виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено статтею 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ, тобто виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена спеціальним законом, яким регулюється грошове забезпечення судді, і вона носить систематичний характер. До того ж, відповідно до п.п. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 №5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за N114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, й виплата передбачена спеціальним Законом, яким регулюється забезпечення суддів, і вона виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, матеріальна допомога на оздоровлення належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, та відповідно входить до структури заробітної плати, з допомоги на оздоровлення нараховувався та був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, то незалежно від того, що вона не є складовою суддівської винагороди, допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
З правил Інструкції №5 "Зі статистики заробітної плати" вбачається, що матеріальна допомога на оздоровлення відноситься до заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.
Суд встановив, що згідно довідки №16 Апеляційного суду Тернопільської області від 28 березня 2018 року (№1843/18вх.), виданій ОСОБА_2, про те, що він дійсно працював в Апеляційному суді Тернопільської області на посаді судді Тернопільської області по 16 грудня 2016 року та у травні 2016 року отримав матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 15950,00 грн.
У довідці №7197/17, яка була подана відповідачу разом із заявою-зверненням позивача від 11.10.2017 року, зазначено, що така матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 15950,00 грн. була видана саме ОСОБА_2 При цьому, як вбачається з Протоколу призначення пенсій ОСОБА_2 №6045 від 27.12.2016 року, грошове утримання позивача становило 80% із заробітку, а у відповідності до розпорядження 818479 від 21.07.2017 року грошове утримання позивача становило 90% заробітку.
При цьому, суд приймає до уваги Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2017 року, якою зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити ОСОБА_2 - судді у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 17 грудня 2016 року в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді з суми 28160,00 грн. без обмежень граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум.
Суд погоджується із позицією відповідача про те, що довідка не відповідає встановленій формі довідки, яка надається відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 за №200/14891 для призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці, однак позивачем подано до органів Пенсійного фонду України та додано до матеріалів справи довідку, в якій міститься інформація про отримання саме позивачем матеріальної допомоги на оздоровлення, що підтверджується, на думку суду належним та допустимим доказом.
З огляду на зазначене, грошова допомога на оздоровлення включена в оподатковуваний дохід судді, входить до фонду оплати його праці, тобто є складовою винагороди судді.
Крім того, згідно ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
При цьому, позивач є особою, що підлягає загальнообов'язковому державному страхуванню, що підтверджується Свідоцтвом про загальнообов'язкове державне соціальне страхування НОМЕР_2.
Висновок про необхідність включення матеріальної допомоги на оздоровлення, з якої було фактично нараховано та сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, до складу заробітної плати, розмір якої має враховуватися при обчисленні розміру пенсії також зроблено й Верховним Судом в постанові від 23.01.2018 по справі №495/6612/16-а (реєстраційний номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 71789740).
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).
Окрім того, викладене відповідає положенням Європейської хартії про статус суддів, яка проголошує, що рівень виплат, який має отримувати суддя у відставці має бути якомога ближчим рівня його останньої заробітної плати на посаді судді. Таким чином, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром заробітної плати суддів відповідних судів.
Суд зазначає, що визначені Конституцією та Законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці.
Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів.
Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації, як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
Конституційний Суд України у Рішенні від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).
Відповідно до п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року за №4-рп/2016, щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Рішення Конституційного суду України від 01 грудня 2004 року №20-рп/2004, як і вище зазначені Рішення Конституційного Суду України, є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
З матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії тільки 11.10.2017 року, що поза межами строків, встановлених ч.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому задоволенню підлягають позовні вимоги в частині зобов'язання Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, з включенням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, виплаченої при наданні щорічної оплачуваної відпустки, виходячи із розміру заробітної плати з 11.10.2017 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення у повному обсязі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (46001, м.Тернопіль, вул.Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598) щодо не проведення перерахунку ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід.НОМЕР_2) щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення
3.Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (46001, м.Тернопіль, вул.Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598) здійснити ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід.НОМЕР_2) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді в розмірі 90% грошового утримання з включенням 1/12 суми матеріальної допомоги на оздоровлення з 11 жовтня 2017 року на підставі довідки Апеляційного суду Тернопільської області №16 від 28 березня 2018 року без обмеження його граничного розміру, та з урахуванням раніше виплачених сум.
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (46001, м.Тернопіль, вул.Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід.НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. сплачений згідно квитанції № 0.0.977392757.1 від 01.03.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копію рішення надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.