справа № 813/1015/18
20 квітня 2018 року м. Львів
09 год. 31 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Приймака С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Управління Державної казначейської служби у Пустомитівському районі Львівської області, про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1О.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України у Львівської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Управління Державної казначейської служби у Пустомитівському районі Львівської області (третя особа, УДКС України у Пустомитівському районі Львівської області) про зобов'язання відповідача сформувати та подати УДКС України у Пустомитівському районі Львівської області подання про повернення позивачці збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в сумі 4200,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією № 18390752 від 07.11.2017 року.
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що для вчинення нотаріальної дії щодо реєстрації права власності придбану квартиру, вона змушена була сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта, у її випадку, 4200,00 грн. Оскільки таке житло придбано позивачкою вперше, на неї поширюються винятки, передбачені у п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Для повернення безпідставно сплачених коштів позивачка звернулась із заявою до відповідача, однак такий відмовив у поверненні коштів, оскільки відповідач не уповноважений встановлювати факт придбання житла вперше. Позивачка вважає відповідь необґрунтованою, враховуючи викладене звернулася до суду з цим позовом.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, просила розглядати справу за її відсутності, про що повідомила відповідно до клопотання від 17.04.2018 року за вх. № 10271.
Відповідач у судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавали.
Позиція відповідача викладена у відзиві на адміністративний позов за вх. № 10351 від 17.04.2018 року. Зазначив, що Управління не володіє інформацією щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому не має можливості встановити факти придбання житла фізичними особами вперше. Крім того, позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували що майно придбане вперше. Відповідач не міг надати іншої відповіді ніж та, яка була надана листом від 28.10.2018 року за вих. № 1042/05-76. Одночасно зазначає, що суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного фонду бюджету, відкриті управлінням Державного казначейства. Отже відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року, повертати ці кошти мають в порядку, визначеному для повернення бюджетних коштів. Просив у задоволенні позову відмовити.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином.
03.04.2018 року за вх. № 8946 від третьої особи надійшло пояснення, відповідно до якого зазначено, що повернення збору органами Казначейства здійснюється на підставі подання органів Пенсійного фонду України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступні факти та правовідносини.
07.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Інвест» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого продавець передає у власність (продає) покупцю квартиру АДРЕСА_1, а покупець приймає у власність (купує) цю квартиру і сплачує за неї грошову суму, обумовлену у цьому договорі (а.с.11-14).
ОСОБА_1 сплачено збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 4200,00 грн, що підтверджується квитанцією № 18390752 від 07.11.2017 року (а.с.10).
20.02.2017 року позивачка звернулася з заявою до ГУ ПФ України (до матеріалів справи не надано) про повернення помилково сплачених коштів в сумі 4200,00 грн. як сплата збору з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна.
Листом № 1042/05-76 від 28.02.2018 року відповідач повідомив, що оскільки Пенсійний фонд України не встановлює факту придбання житла вперше, кошти в сумі 4200,00 грн. не підлягають поверненню позивачці як помилково сплачений збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна
Роз'яснено позивачці право оскарження дій ГУ ПФ України у Львівській області до органу вищого рівня або в судовому порядку (а.с.17).
Не погоджуючись із такою відмовою позивач звернувся із позовом до суду.
Суд вирішуючи справу керується наступним
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року, зі змінами та доповненнями.
Відповідно до абз. 1 п. 9 ст. 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 року (далі - Порядок № 1740).
Згідно з п. 15-1 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Таким чином, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або придбавають житло вперше.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що 07.11.2017 року за позивачкою зареєстровано, на підставі договору купівлі-продажу квартири за № 1215, квартиру за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Весняна, 6/28 (а.с.15-16).
Інших відомостей про наявність нерухомого майна у позивачки немає.
Суд вважає за необхідне зазначити, що станом на час придбання позивачкою нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбаває таку нерухомість. Водночас, вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміну «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини 1 статті 1 Закону № 400/97-ВР, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України № 29-у/2000 від 23.03.2000 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Таким чином, саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що позивачка придбала житло згідно з договором купівлі-продажу від 07.11.2017 року не вперше. З врахуванням чого, необґрунтованими є покликання відповідача на те, що обов'язок доказування придбавання нерухомого майна вперше лежить виключно на позивачу.
Також безпідставними є доводи територіального органу Пенсійного органу про те, що позивачка добровільно сплатила спірний збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а відповідачем не вчинено жодних дій і не прийнято рішень щодо зобов'язання ОСОБА_1 сплатити дану суму, оскільки відсутність будь-яких управлінських дій чи рішень відповідача в цьому випадку не може бути підставою для позбавлення позивачки права на отримання нею коштів, сплачених до бюджету за відсутності встановленого законодавством обов'язку щодо їх сплати.
Так, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивачки про придбання нею житла вперше та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, доказів зворотного до матеріалів справи не надано.
З врахуванням викладеного, кошти в сумі 4200,00 грн. слід повернути позивачці.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17) та 31 січня 2018 року (справа № 819/1667/17).
Крім вказаного, суд зазначає наступне.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 787 від 3 вересня 2013 року (далі - Порядок №787).
Пунктами 3, 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначений Порядком ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України за № 21-2.
Згідно з додатком до постанови Кабінету міністрів України № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» від 16 лютого 2011 року контроль за справлянням надходжень бюджету, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладено на Пенсійний фонд.
Відповідно до підп. 7 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України № 460/2011 від 13 квітня 2011 року, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Оскільки, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачений позивачем при купівлі квартири, підлягає поверненню згідно з положеннями Порядку № 787, яким передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, вказану позовну вимогу також належить задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно 07.11.2017 року вперше придбавала житло за договором купівлі-продажу квартири, яка знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Весняна, 6/28 і при оформленні документів безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 4200,00 грн. згідно з квитанцією № 18390752 від 07.11.2017 року, який підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До матеріалів справи долучено квитанцію № 0.0.981567744.1 про сплату судового збору в сумі 704,80 грн., який підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Пустомитівському районі Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 (81100, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Весняна, 6/28; ІПН НОМЕР_1) 4200 (чотири тисячі двісті) грн. 00 коп., сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з квитанцією № 18390752 від 07.11.2017 року.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (81100, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Весняна, 6/28; ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) судові витрати у судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено і підписано 25.04.2018 року.
Суддя Качур Р.П.