Справа № 2- а- 902/2009 р.
4 грудня 2009 року Золочівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Юхименко О.М.
при секретарі судового засідання - Озерської Ю.М.
за участю:
позивач - ОСОБА_1
представник відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ВДАІ по обслуговуванню Золочівського району та АТІ про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Золочівського районного суду Харківської області з позовною заявою до ВДАІ по обслуговуванню Золочівського району та АТІ про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АХ №012617 від 09.10.2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 2040 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП. Мотивуючи свої вимоги тим, що 25 вересня 2009 року о 17 годині 25 хвилин інспектором ОДР ДАІ ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно якого, він будучи майстром околотки на якому розташований залізничний переїзд 201 км Основ'янської колії південної залізниці порушив норми та стандарти при утриманні залізничного переїзду 201 км. Не зважаючи на його заперечення, 9 жовтня 2009 року в.о.начальника ВДАІ ОСОБА_4 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. При цьому пояснив, що ним 24 вересня 2009 року був винесений припис по результатам перевірки залізничного переїзду, згідно якого шляховому майстру Основ'янської дистанції колії ОСОБА_1 був наданий строк до 20.10.2009 року для усунення недоліків. 9 жовтня 2009 року в.о.начальника ВДАІ ОСОБА_4 винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 140 ч.1 КУпАП за порушення правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню зі скасуванням постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП 09.10.2009 року винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 140 ч. 1 КУпАП -порушення правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні залізничних переїздів. Згідно оскаржуваної постанови даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 2040 грн.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 заперечував проти вказаного порушення зазначаючи, що на момент перевірки на переїзді не знаходився. 25 вересня 2009 року даних недоліків на переїзді не виявив, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 162 КАС України адміністративному суду надано повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2), яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову на постанову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладеного суд вважає, що постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення не підтверджена належними доказами скоєння ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.288 ч.5 КУпАП позивач звільнений від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст. 289 КУпАП, ст.ст.158-163,167 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову серії АХ № 012617, винесену в.о.начальника ВДАІ Золочівського району та ОСОБА_5 України в Харківській області 09.10.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 140 ч.1 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.140 ч.1 КупАП, закрити .
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження згідно ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий: