25 квітня 2018 року м. Київ
Справа № 22-4174 Головуючий у1-й інстанції - Галась І.А.
Унікальний №754/22589/13-ц Доповідач - Пікуль А.А.
Апеляційний суд міста Києва. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Гаращенка Д.Р.
НевідомоїТ.О.
секретар Пузикова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 1 березня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_3, боржник - ОСОБА_4, на бездіяльність начальника Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ніколаєва Сергія Вікторовича,-
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність начальника Деснянського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Ніколаєва С.В. щодо примусового виконання виконавчого листа №2-1679/2014, виданого Деснянським районним судом м. Києва 4 серпня 2014 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 585000 грн. та судового збору у розмірі 3441 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 1 березня 2018 року у задоволенні скарги відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_3 задовольнити (т.2, а.с.39).
Відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи у визначений судом строк не подали.
Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII " Перехідні положення" ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
В суд апеляційної інстанції учасники справи не з'явились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать завірені штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотні повідомлення про вручення судових повісток (т.2, а.с.48, 49).
24 квітня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_3, відповідно до якої останній просив розгляд справи проводити у його відсутність (т.2, а.с.50).
Суд ухвалив розглядати справу у відсутність учасників справи, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби, суд першої інстанції виходив з недоведеності вимог скарги.
З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд може погодитись з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вірно встановлено судом першої інтонації та убачається з матеріалів справи, 2 червня 2015 року державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Охотою М.М. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-1679 від 4 серпня 2014 року та направлено дану постанову сторонам виконавчого провадження до відома та для виконання (т.1, а.с.175, 176).
11 серпня 2015 року державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Охотою М.М. для забезпечення виконання рішення винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та направлено дану постанову сторонам виконавчого провадження, а також в ДАІ у м. Києві до відома та для виконання (т.1, а.с.171, 172, 173).
11 серпня 2015 року державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Охотою М.М. винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_4 та направлено дану постанову боржнику для виконання (т.1, а.с.174)
Державним виконавцем було зроблено запити щодо з'ясування майнового стану боржника, про що свідчать відповіді на запит з ПФУ України від 13 липня 2015 року про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, про осіб боржників, які отримують пенсії; відповіді на запит від 13 липня 2015 року з Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб, про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями (а.с.166, 167).
16 грудня 2015 року державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Охотою М.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа (виконавчий лист №2-1679/2014 від 04.08.2014 р.) стягувачу, оскільки вжитими державним виконавцем заходами стягнути кошти не виявилось можливим. Виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 16.12.2016 р. (а.с.163).
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що розглядаючи скаргу районний суд не звернув уваги на ту обставину, що виконавчий лист було втрачено, апеляційний суд відхиляє як безпідставні з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, 21 грудня 2016 року державний виконавець Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Ельбабаєв Б.Б. звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з подання про видачу дубліката виконавчого листа №2-1679/2014 від 4 серпня 2014 року у зв'язку з його втратою (т.1, а.с.125-126).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2017 року задоволено подання державного виконавця та видно дублікат виконавчого листа у справі №2-1679/2014 від 4 серпня 2014 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 585 000 грн. та судового збору у розмірі 3441,00 грн. (т.1, а.с.138-139).
Таким чином, державний виконавець вжив заходів, направлених на запобігання порушення прав ОСОБА_3 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-1679/2014 від 4 серпня 2014 року.
Вказана обставина була досліджена судом першої інстанції в ході розгляду справи та відображена в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність начальника Деснянського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Ніколаєва С.В. подана 19 вересня 2016 року (т.1, а.с.99-100).
Відповідно до змісту скарги бездіяльність державного виконавця виявилася у тому, що стягувачу не було відомо про стан виконавчого провадження, оскільки він не отримав постанови про повторне відкриття виконавчого провадження, про закриття виконавчого провадження а також відповіді на письмове звернення до державного виконавця (т.1, а.с.100).
При перевірці доводів апеляційної скарги апеляційним судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 2 червня 2015 року (т.1, а.с.175), постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 16 грудня 2015 року разом із виконавчим листом була направлена ОСОБА_3 23 грудня 2015 року за адресою АДРЕСА_1, не була отримана останнім а тому повернулась із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (т.1, а.с.127, 129-132).
Після письмового звернення стягувача у липні 2016 року щодо стану виконавчого провадження державний виконавець здійснив відповідну перевірку, за результатами якої ініціював процедуру отримання дубліката виконавчого листа (т.1, а.с.125-126; 138-139).
У розпорядженні суду немає доказів, які б дали суду обґрунтовані підстави вважати, що втрата виконавчого листа, котрий був повернутий до органу виконавчої служби у поштовому відправленні із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", відбулась унаслідок бездіяльності начальника Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮу м. Києві Ніколаєва Сергія Вікторовича.
З огляду на викладене, ураховуючи встановлені в даній справі обставини у сукупності і взаємозв'язку з нормами процесуального права, нормами Закону України "Про виконавче провадження", висновки районного суду про відсутність підстав для задоволення скарги є правильними.
Таким чином, підстав для скасування ухвали з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, немає.
Керуючись ст. 367-368, 374-375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 1 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 25 квітня 2018 року.
Головуючий: А.А. Пікуль
Судді: Д.Р. Гаращенко
Т.О. Невідома