Справа № 22-ц-3874/2008р. Головуючий 1-ї інстанції-Зуб Г.А.
Категорія : земельне. Доповідач - Івах А.П.
10 вересня 2008 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого - Бобровського В. В. суддів - Івах А.П., Коровіна С.Г.
при секретарі - Андрійко О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи -об'єднання співвласників багатоповерхового будинку «Ольмінського 7-а», Харківська міська рада про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, -
18 вересня 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном.
У грудні 2007 року він уточнив свої позовні вимоги, а ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_1
Останні просили зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та знести межову споруду - паркан, встановлений перед фасадом їх будинку.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилалися на те, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1.
Співвласником цього ж будинку є відповідач ОСОБА_1, яка мешкає у квартирі №12. Вона самовільно зайняла земельну ділянку - частину прибудинкової території будинку №7-а, незаконно встановила металеву споруду - паркан перед фасадом цього будинку, заблокувала підхід до будинку, приміщень підвалу та вікон їх квартири і використовує її без встановлення меж у натурі.
Позивачі вважають, що діями ОСОБА_1 порушується їх право володіння вказаною земельною ділянкою на праві спільної сумісної власності, право користування будинком.
ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй діями останніх.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2008 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.
Зобов'язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та знести паркан, встановлений перед фасадом будинку №7-а по вулиці Ольмінського в місті Харкові.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Представником відповідача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності від імені ОСОБА_1 подана апеляційна скарга на вказане рішення, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_1 до останніх задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явилися до судового засідання, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, судова колегія приходить до наступного.
По справі достовірно встановлено, що сторони є співвласниками багатоквартирного будинку №7-а по вулиці Ольмінського у місті Харкові.
Власником квартири №11, що розташована на першому поверсі вказаного будинку на підставі договору купівлі-продажу від 17 квітня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстрований № 1356 (а.с.24-25) є ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26 травня 1998 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори, реєстровий №7-1736 є власником квартири АДРЕСА_2 (а. с. 3 5-3 7).
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ольмінського 7-а», як юридична особа, зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 27 жовтня 2005 року (а.с.38).
За повідомленням начальника Управління житлового господарства виконкому Харківської міської ради за №10-2-24622/1-07.08.39 від 18 грудня 2007 року, жилий будинок №7-а по вулиці Ольмінського знаходиться на балансі КП «Жилкомсервіс» та є об'єктом комунальної власності міста, обслуговується філією КП «Жилкомсервіс» Київського району м. Харкова та в користування для подальшого обслуговування ОСББ «Ольмінського 7-а» не передавався.
Питання щодо відведення прибудинкової території для експлуатації і обслуговування жилого будинку не вирішувалося та може бути розглянуте лише після передачі жилого будинку на баланс ОСББ, що відноситься до компетенції Департаменту міськбудівництва, архітектури та земельних відносин (а.с.150).
Згідно акту №3235/07 відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради від 19 грудня 2007 року (а.с.94) обстеженням на місцевості встановлено, що на земельній ділянці площею орієнтовно 0, 0030га по вулиці Ольмінського 7-а ОСОБА_1 встановлена огорожа із металевої сітки з одностулковими воротами без замку для вільного входу та виходу, яка прилягає до частини жилого будинку №7-а, використовується мешканцями прилеглих будинків для відпочинку. Вищезазначена ділянка не забудована, засаджена квітами та чагарниками. Порушень земельного законодавства не встановлено.
Відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області (Харківська облдержземінспекція) була проведена перевірка, за результатами якої встановлено, що на огородженій земельній ділянці висаджені декоративні чагарники та квіти - влаштовано полісадник, вхід до якого вільний, будь-яких ознак господарського використання, крім як декоративного озеленення та благоустрою прибудинкової території не встановлено, порушення Земельного кодексу України також не встановлено, про що складено акт від 12 грудня 2007 року (а.с.95).
Сукупність приведених доказів не підтверджує обгрунтованість позовних вимог позивачів ОСОБА_2 щодо порушення їх права володіння земельною ділянкою на праві спільної сумісної власності.
Вимогами ст.3 ЦПК України кожна сторона має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі як це передбачається вимогами ч. 1 ст. 11 ЦПК України.
А в силу ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції щодо обгрунтованості позовних вимог ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та знести огорожу, встановлену перед фасадом будинку не відповідає обставинам справи та вимогам ст.391 ЦК України, ст.42 ЗК України.
Позивачами не надано ні суду першої інстанції, ні в ході апеляційного розгляду справи належних доказів в обгрунтування своїх позовних вимог.
Позов ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди також не підтверджений доказами, тому суд першої інстанції правильно прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог останньої.
Невідповідність висновків суду обставинам справи у відповідності до п.3 ч.1 СТ.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Приймаючи до уваги викладене та конкретні обставини у справі , судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні.
Керуючись ст.ст.3ОЗ, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 червня 2008 року змінити.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та зобов'язання знести паркан відмовити.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили після проголошення та протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.