Справа № 22-ц-4294 2008р.
Головуючий І інстанції Павлюченко С.В.
Категорія: відшкодування шкоди
Доповідач: Макаров Г.О.
9 вересня 2008р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Макарова Г.О.
суддів - Кружиліної О.А., Швецової Л.А.
при секретарі - Третяковій Е.В.
з участю прокурора - Миргорода І.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 21 липня 2008р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного казначейства у Барвінківському районі про відшкодування шкоди, -
встановила:
З квітня 2008року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державного казначейства у Барвінківському районі, Державного казначейства України про стягнення 200 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди, посилаючись на наступне.
Постановою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 19 лютого 2008року на неї, ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за вчинення корупційного діяння, передбаченого п. а ч.1 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією», яка скасована, з закриттям провадження по справі, постановою голови апеляційного суду Харківської області від 24 березня 2008року Внаслідок цього їй спричинена матеріальна шкода у зв'язку з наданням юридичної допомоги 200 грн. та моральна шкода в розмірі 2000 грн., оскільки незаконне притягнення до адміністративної відповідальності призвело до погіршення та позбавлення можливостей нормальної роботи, погіршенню відносин з оточуючими людьми, керівництвом району та інших наслідків морального характеру.
Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 21 липня 2008року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Вимоги, що пред'являються до змісту позовної заяви визначені у ст.119 ЦПК України і важливими є посилання на те, до кого пред'явлений позов, що саме вимагає позивач, обставини на яких ґрунтується вимога.
Відповідно до вимог ст.ст.1166, 1167 ЦК України Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала і яка звільняється від відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст.1167.
Відповідно до ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою.
Ст.ст.12, 13 Закону України від 1 грудня 1994р. № 266/94 ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (далі Закон) встановлений порядок відшкодування зазначеної шкоди. Розмір відшкодування шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 ст.3 цього закону, та питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина в місячний термін вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з ч.1 ст.12.
Як вбачається із змісту позовної заяви (а.с.1-3) ухвали про прийняття до провадження позову (а.с.24) ухваленого по справі саме рішення (а.с.63-65) ОСОБА_1, виходячи із принципу диспозитивності, звернулося до суду в порядку саме позовного провадження, а не в порядку передбаченому ст.12, 13 Закону, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив їй в задоволенні позову навівши відповідні доводи.
Такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування, чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст.303-305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 321, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 21.07.2008 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.