Справа № 132/820/18
Провадження № 2/132/398/18
Іменем України
29.03.2018 року
м. Калинівка
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді СЄЛІНА Є.В.,
при секретарі - КУЛИК Т.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом,
14.03.2018р. до суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де просить визнати за ним право власності на земельну частку (пай) розміром 2,03 в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності КСП «Руданського» в селі Хомутинці Калинівського району Вінницької області та належав ОСОБА_4 відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0263473, виданого Калинівською районною державною адміністрацією 15.07.1997р. та зареєстрованого 17.07.1997р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 341, нормативною грошовою оцінкою 79687грн., в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5, померлого 07.01.2017р. в селі Хомутинці Калинівського району Вінницької області, яку він прийняв після смерті своєї матері ОСОБА_4, померлої 10.11.2002р. В обґрунтування цієї вимоги зазначила, що 07.01.2017р. помер її батько ОСОБА_5, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого залишилось спадкове майно у вигляді земельної частки (паю) розміром 2,03 в умовних кадастрових гектарах, яку він фактично прийняв після смерті матері ОСОБА_4, що підтверджено рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 20.12.2016р., але не встиг оформити, оскільки сам помер. За життя останній склав заповіт, яким все своє майно заповів їй. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину за законом вона не має можливості, через що вимушена звернутися до суду.
Позивачка ОСОБА_1 в підготовче засідання не зявилась, однак в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підготовче засідання також не з'явились, проте згідно заяв, наявних в матеріалах справи, позовні вимоги визнають та просять справу розглянути за їх відсутності.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
В звязку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.
У відповідності до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 07.01.2017р. помер батько позивачки - ОСОБА_5, що підтверджується Свідоцтвом про смерть за серією І-АМ № 366177, виданим 11.01.2017р. виконкомом Хомутинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області.
Після його смерті відкрилась спадщина на земельну частку (пай), про що свідчить рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 20.12.2016р.
Заповітом, посвідченим 04.02.2002р. секретарем виконавчого комітету Хомутинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області ОСОБА_6 і зареєстрованим в реєстрі за № 4, померлий ОСОБА_5 все своє майно заповів своїй дочці - позивачці ОСОБА_1, яка 16.03.2017р. звернулась до Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області із заявою про прийняття спадщини, де була відкрита спадкова справа, що підтверджується Заявою про прийняття спадщини за № 312 від 16.03.2017р. та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 47101558 від 16.03.2017р.
Проте, оформити спадщину на вищевказане майно після смерті батька в нотаріальній конторі, по місцю відкриття спадщини, не має можливості.
Згідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», вбачається , що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту про право власності на землю (пункт 17 розділу Х "Перехідні положення" ЗК).
Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Відповідно до роз'яснень ,викладених у п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року , вбачається, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року (561-12), Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно до положень ч.ч.1-4, 9, 10 ст.5 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції 1992 року). Земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств.
За Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0263473 від 15.07.1997р., ОСОБА_4, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Калинівської районної державної адміністрації від 04.07.1997р. № 208, належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Руданського», розміром 2,03 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Згідно рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 20.12.2016р. визнано за ОСОБА_5 право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Руданського», розміром 2,03 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала померлій на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0263473, виданого Калинівською районною державною адміністрацією 15.07.1997р., зареєстрованого 17.07.1997р. у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 341, вартістю 79687грн, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 10.11.2002р. в селі Хомутинці Калинівського району Вінницької області.
Відповідно до листа Відділу у Калинівському районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за вих. № 0-2-0.181-192/124-18 від 01.03.2018р., вартість даної земельної частки (паю) складає 79687грн.
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
За відсутності настання зазначених юридичних фактів у їх сукупності, до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай).
Відповідачі позовні вимоги визнають, тому відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1296 ЦК України, ст.ст.12, 80, 81, 82, 200, 206, 211, 247, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 2,03 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності КСП «Руданського», на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0263473 від 15 липня 1997 року, виданого на підставі рішення Калинівської районної державної адміністрації від 04 липня 1997 року № 208, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5, померлого 07 січня 2017 року в селі Хомутинці Калинівського району Вінницької області, яку він прийняв після смерті своєї матері ОСОБА_4, померлої 10 листопада 2002 року.
Рішення може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами з підстав, визначених ст.423 ЦПК України, за заявою, поданою у строк, передбачений ст.424 ЦПК України, в порядку ст.425 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.
Суддя