1-кп/134/5/2018
Справа № 134/1326/16-к
04 квітня 2018 року Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді: ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль кримінальне провадження за ст. 190 ч. 1 КК України внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016020000000046 від 05.02.2016 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, одруженого, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
ОСОБА_5 обіймаючи, відповідно до наказу начальника управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області від 08.08.2011 № 50 о/с посаду заступника начальника з нагляду, безпеки та оперативної роботи Крижопільського виправного центру № 113, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, незаконно заволодів 24.06.2016 коштами ОСОБА_6 у розмірі 1996 грн.
Так, у червні 2016 року ОСОБА_5 використовуючи бажання ОСОБА_6 полегшити умови відбуття дисциплінарного стягнення засудженим ОСОБА_7 , умисно ввів останню в оману, створюючи хибну впевненість у ОСОБА_6 , що він, використовуючи своє службове становище, покращить умови відбування покарання ОСОБА_7 , вирішивши незаконно заволодіти її коштами. З цією метою ОСОБА_5 під час розмови з ОСОБА_6 , переслідуючи корисливий мотив, досягнув з нею домовленості про передачу йому неправомірної вигоди у сумі 2000 грн. шляхом перерахування грошових коштів на картковий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я ОСОБА_8 в КПБ «ПриватБанк». Встановлено, що співмешканцем ОСОБА_8 являється засуджений ОСОБА_9 , який відбуває покарання у Крижопільському ВЦ (№113) та має можливість отримувати грошові кошти із вказаного рахунку в терміналах «ПриватБанк», шляхом використання послуги «операції без картки» за допомогою власного номера мобільного телефону, а інформацію про картковий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я ОСОБА_8 , ОСОБА_5 отримав 20.06.2016 від засудженого ОСОБА_9 через СМС-повідомлення.
У подальшому, на виконання вимог ОСОБА_5 , 23.06.2016 ОСОБА_6 , будучи введеною ним в оману, вважаючи що діє на користь засудженого ОСОБА_7 , перебуваючи в м. Харків, через термінал «ПриватБанк» добровільно здійснила перерахунок грошових коштів у вказаній сумі на картковий банківський рахунок № НОМЕР_1 .
Надалі, засуджений ОСОБА_9 , діючи з.а вказівками ОСОБА_5 , 24.06.2016, перебуваючи в смт. Крижопіль Вінницької області, шляхом використання послуги «операції без картки» зняв з вищезазначеного карткового банківського рахунку готівкою кошти в розмірі 1996 грн., про що одразу ж повідомив в телефонному режимі ОСОБА_5 , який в цей час знаходився в с. Городківка, Крижопільського району Вінницької області.
Діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном ОСОБА_5 в той же день - 24.06.2016 прибув в смт. Крижопіль, де від засудженого ОСОБА_9 отримав кошти в розмірі 1996 грн., які незаконно привласнив.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, заперечуючи те, що кошти в сумі 1996 грн. які були перераховані ОСОБА_6 на банківську картку, до якої мав доступ засуджений ОСОБА_9 , останнім були йому передані. При цьому дав показання, що працював на посаді заступника начальника з нагляду, безпеки та оперативної роботи Крижопільського виправного центру № 113 з серпня 2011 року по вересень 2017 року. Засуджений ОСОБА_7 поступив в установу на початку 2016 року. З ОСОБА_6 познайомився в травні 2016 року, коли вона з ОСОБА_7 прийшла до нього на прийом. Вони обмінялись номерами телефонів, і він записав її як "дружина ОСОБА_10 ". В червні 2016 року було виявлено, що ОСОБА_7 знаходився в стані алкогольного сп"яніння, а тому його було поміщено до ДІЗО, де він розбив бачок. В цей час подзвонила ОСОБА_6 та запитала, чи можливо вислати гроші для відшкодування шкоди, заподіяної Черватюком. Він сказав, що це можливо, а тому через деякий час повідомив ОСОБА_6 номер картки, на який можна було перерахувати гроші (це була картка співмешканки засудженого ОСОБА_9 - ОСОБА_8 ). Згодом повідомив ОСОБА_9 про те, що як отримає гроші, то щоб повідомив його. Не заперечив, що 23.06.2016 мав розмову по телефону з ОСОБА_6 , де остання говорила , що перерахувала гроші на картку. А згодом мав розмову з ОСОБА_9 про гроші, які поклала на картку ОСОБА_6 , але заперечив отримання даних грошей від ОСОБА_11 .
Хоча обвинувачений вину не визнав, його вина доведена слідуючими доказами.
Показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що з засудженим ОСОБА_11 перебуває в фактичних шлюбних відносинах, а тому він знав пін-код даної картки та користувався нею через послугу "операція без картки", в тому числі використовував дану картку в інтересах інших засуджених.
Показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що він відбував покарання в Крижопільській ВЦ-113 з 2016 року. В травні до нього на побачення приїздила ОСОБА_6 , він познайомив її з ОСОБА_5 . В червні 2016 року його помістили в ДІЗО, де він побив речі (плафон,урну). Він звертався до ОСОБА_12 з проханням відшкодування збитків, а ОСОБА_12 сказав, що це можливо зробити через картку ОСОБА_11 . 11 липня 2016 року ОСОБА_6 повідомила, що переказала на номер картки, яку їй повідомив ОСОБА_5 , гроші.
Показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що він відбуває покарання в ВЦ-113, користувався банківською карткою співмешканки ОСОБА_8 - послугою "операція без картки", в тому числі в інтересах інших засуджених. В 2016 році до нього звертався ОСОБА_5 з проханням перерахунку на дану картку грошей, він дав номер картки ОСОБА_12 . Згодом на картку були перераховані гроші в сумі 1996 грн., про що телефоном він повідомив ОСОБА_5 . Куди дів гроші не пам"ятає.
Показаннями ОСОБА_6 , яка повідомила, що в травні 2016 року вона приїздила на тривале побачення в кількості три доби до свого знайомого засудженого ОСОБА_7 , який утримувався в Крижопільському ВЦ № 113, де останній її познайомив із ОСОБА_5 , представивши його як одного з керівників вказаного виправного центру. Під час спілкування із ОСОБА_5 вона обмінялась з ним номерами своїх мобільних телефонів. В червні 2016 року від одного із засуджених на ім'я ОСОБА_13 вона дізналась що ОСОБА_7 розбив скло та за порушення режиму був поміщений до дисциплінарного ізолятора Крижопільського ВЦ № 113. В подальшому вона із даного приводу в телефонному режимі спілкувалась з ОСОБА_5 , який висунув вимогу про необхідність перерахування 2000 грн. на надісланий їм номер карткового банківського рахунку оформленого на прізвище ОСОБА_14 , запевняючи, що ніхто ОСОБА_7 під час його перебування в ізоляторі чіпати не буде. Розраховуючи, що таким чином покращить умови відбування ОСОБА_7 дисциплінарного покарання, зокрема щодо відшкодування збитків за розбите останнім скло, вона перерахувала дану суму коштів на зазначений картковий банківський рахунок, про що по мобільному телефону повідомила ОСОБА_5 . Повідомила, що метою перерахування нею 2000 грн. стало те, що вона сподівалась на вплив ОСОБА_5 як керівника виправного центру не тільки щодо полегшення умов перебування засудженого ОСОБА_7 в ізоляторі, але й зменшення йому строку відбуття дисциплінарного покарання, враховуючи суму перерахованих нею коштів, зокрема як відшкодування завданої ним шкоди. Однак, після перерахування коштів вона в подальшому дізналась, що строк відбування покарання ОСОБА_7 не був зменшений.
Наказом від 8 серпня 2011 року про призначення ОСОБА_5 на посаду та посадовою інструкцією (а.с.108-111 Т.1). Протоколом обшуку, під час якого у ОСОБА_6 вилучено чек про перерахунок коштів на картку (Т.1 а.с.60) та самим чеком (а.с.116). Згідно постанови начальника Крижопільського ВЦ № 113 ОСОБА_15 про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор установи виконання покарань за № 57 від 19.06.2016 засуджений ОСОБА_7 за порушення режиму утримання був поміщений до дисциплінарного ізолятору (ДІЗО) строком на 10 діб та був звільнений 29.06.2016. Таким чином, ОСОБА_7 відбув повний строк призначеного покарання. Крім цього, згідно вищезазначеної постанови ОСОБА_7 був поміщений до ДІЗО строком на 10 діб без виведення на роботу.
Проте згідно досліджених в судовому засіданні звукозаписів, зокрема диск 805-2016: 22.06.16-13-58-55.1-17 та 23.06.16-08-26-19.1-17 слідує, що саме за особистими вказівками ОСОБА_5 засуджений ОСОБА_7 в період відбування покарання в ДІЗО, а саме 22.06.2016 та 23.06.2016 залучався до праці.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 06.06.2016 (а.с.4-5 Т.2) слідчому надано дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій стосовно ОСОБА_5 шляхом:
- аудіо-, відеоконтролю особи; - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за абонентським номером НОМЕР_2 , яким він користується;
- спостереженням за особою, з використанням відео- аудіозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження; Терміном на два місяці, з дня постановлення ухвали, тобто до 06.08.2016.
Так досудовим слідством негласними слідчими розшуковими діями зафіксовано:
- перший контакт ОСОБА_16 з ОСОБА_12 о 16.14 23.06.2016 (протокол про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 25.07.2016, а також довідка про опрацювання номерної інформації в ході досудововго розслідувння № 120160200000000046 від 05.02.2016), де ОСОБА_16 зазначає, що через 40 хвилин «скине» на карточку як домовлялись. При цьому згідно довідки про опрацювання номерної інформації в ході досудововго розслідувння № 120160200000000046 від 05.02.2016 (а.с.83-94 Т.1) Дубровіна в цей момент згідно даних свого мобільного телефрну знаходилась в м. Харків, вул.Корчагінців,18, а через 39 хвилин в м.Харків по вул. Тракторобудівників, 128. Ці дані повністію підтверджують показання ОСОБА_16 що вона на попередню вказівку ОСОБА_12 , перерахувала йому кошти в сумі 2000 грн., перебуваючи при цьому в супермаркеті о вул. Тракторобудівників в м.Харків.
- о 18.16 год. 23.06.2016 ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_11 та повідомив щоб «підскочив на банкомат, там должні гроші впасти. При цьому ОСОБА_11 підтвердив що прийшли кошти назвавши точну суму - 1996 грн. (мінус комісія банку з 2000 грн.) Наведене підтверджено протоколом про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 25.07.2016, а також довідка про опрацювання номерної інформації в ході досудововго розслідувння № 120160200000000046 від 05.02.2016 (а.с.83-94 Т.1);
- о 21.45 год. 23.06.2016 ОСОБА_11 телефонує ОСОБА_12 та повідомляє що в банкоматі не має коштів. При цьому домовляються що наступного дня ранком ОСОБА_11 зніме кошти, повідоме ОСОБА_12 , а той в свою чергу їх забере, дослівно: якщо там будеш знімати, маякнеш мені, я в теченіі дня буду) Наведене підтверджено протоколом про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 25.07.2016, а також довідка про опрацювання номерної інформації в ході досудововго розслідувння № 120160200000000046 від 05.02.2016 (а.с.83-94 Т.1);
- o 09.17 24.06.2016 ОСОБА_12 телефонує ОСОБА_11 , який повідомляє, що він в ОСОБА_17 , що все нормально )тобто зняв кошти) і тоді ОСОБА_12 каже що він зазараз підїде в Крижопіль. Наведене підтверджено протоколом про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 25.07.2016, а також довідкою про опрацювання номерної інформації в ході досудововго розслідувння № 120160200000000046 від 05.02.2016 (а.с.83-94 Т.1) у якій зазначено що в цей момент ОСОБА_12 перебував в с.Городківка, Крижопльського району;
- а вже через 50 хвилин, тобто о 10.17 24.06.2016 ОСОБА_12 телефонує ОСОБА_11 та каже дослівно: «а ну вийди». При цьому згідно довідки про опрацювання номерної інформації в ході досудововго розслідувння № 120160200000000046 від 05.02.2016 (а.с.83-94 Т.1) в цей момент ОСОБА_12 вже перебував в АДРЕСА_2 .
Випискою з особового рахунку ОСОБА_8 , згідно якого 23.06.2016 в м. Харків з терміналу "Приват Банк" даний рахунок поповнено, а 24.06.2016 в смт Крижопіль з рахунку знято готівку в сумі 2002 грн. (а.с.104 Т.1).
Протоколами про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (а.с.123-126 Т.1). Показання ОСОБА_6 є логічними, послідовними, і такими, що підтверджуються дослідженними в судовому засіданні іншими доказами та даними негласних слідчих розшукових дій.
Наведені дані, які здобуті у законній спосіб з очевидністю доводять правдивість показань ОСОБА_16 щодо перерахунку коштів для ОСОБА_12 , який в свою чергу повинен був забезпечити комфортні умови перебування ОСОБА_10 в ДІЗО.
Показання ж ОСОБА_11 про те, що він не передавав кошти ОСОБА_12 суд сприймає критично, оскільки під час давання ним показань в судовому засіданні останній відбував покарання у Крижопільському ВЦ, де на той час (дача ним показань) ОСОБА_12 являвся виконуючим обов'язки начальника цієї установи, тобто повністю перебував у залежності від волі обвинуваченого.
Дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, який позитивно характеризуються за місцем проживання, та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно ст. 66 КК України - не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно ст. 67 КК України - не встановлено.
Тому суд призначає покарання ОСОБА_5 в межах санкції ст.190 ч.1 КК України у виді обмеження волі.
В судовому засіданні ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про застосування щодо нього амністії, оскільки він має інвалідність.
Прокурор в судовому засіданні пояснив, що не заперечує проти застосування амністії відносно ОСОБА_5 , звільнивши його від відбування покарання, оскільки він має інвалідність, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України Про амністію у 2016 році від 22 грудня 2016 р. №1810-VIIІ. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).
Відповідно до ст. 9 Закону України Про амністію у 2016 році питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до п."г" ст.1 Закону України Про амністію у 2016 році від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.
З посвідчення та довідки МСЕК вбачається, що ОСОБА_5 є інвалідом третьої групи.
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 амністії, передбачених ст. 4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.8 Закону України Про амністію у 2016 році, судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_5 поширюється дія Закону України Про амністію у 2016 році, тому він підлягає звільненню від відбування основного покарання.
Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_5 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років до нього не може бути застосована.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази по справі повернули за належністю, а речі які були вилучені під час обшуку від 12.07.2016 у даному кримінальному провадженні у засудженого ОСОБА_7 - знищити, оскільки останій на день розгляду справи, помер.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 85,86 КК України, ст. 3 ЗУ "Про застосування амністії в Україні", п."г" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" , ст..ст.370, 374 КПК України, суд-
Визнати винним ОСОБА_5 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі п."г" ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016» році засудженого ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.07.2016 на майно, а саме:
- ВАЗ - 2101, державний номерний знак НОМЕР_3 , 1971 року випуску; ВАЗ 21150, державний номерний знак НОМЕР_4 , 2004 року випуску; АЗЛК - 2141, державний номерний знак НОМЕР_5 , 1993 року випуску; "Hyundai Accent", державний номерний знак НОМЕР_6 , 2012 року випуску та повернути власнику ОСОБА_5 .
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 19.07.2016 на майно, а саме:
- мобільний телефон "Nomi" з сім -картами абонентських номерів: НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_6 - повернути останній;
- банківську квитанцію № 23062016172510 про зарахування 1986 грн. 02 коп., залишити при кримінальному провадженні;
- мобільний телефон чорного кольору "Nokia", з сім - картою абонентського номеру: НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_7 знищити;
- пластикову картку "Укргазбанк" рахунок № НОМЕР_10 , пластикову картку "ПриватБанк" рахунок № НОМЕР_11 , мобільний телефон чорного кольору марки "NokiaXpressMusic" з сім-картою абентського номеру: НОМЕР_2 та мобільний телефон сірого кольору "SamsungBST 1807ss", записник білого кольору на 12 арк, який належить ОСОБА_5 - повернути власнику;
- мобільний телефон "Nokia 6030" з сім - картою абонентського номеру НОМЕР_12 , який належить ОСОБА_9 - повернути власнику;
- грошові кошти у сумі 19 грн., а саме: (1 купюра - 10 гривень серії ЕЛ3827385; 1 купюра 5 гривень серії СД3511200; 2 купюри - 2 гривні серії ТВ 7411182 та ПЖ 0577801); мобільний телефон Sony Ericsson K500i червоного колольору, без сім-картки ІМЕІ НОМЕР_13 ; стартовий пакет оператора "Лайф" без сім - картки на № НОМЕР_14 , які належить ОСОБА_5 - повернути власнику;
- журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів за 2016 рік, який належить Крижопільському виправному центру № 113- повернути за належністю.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Крижопільський районний суд Вінницької області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом Вінницької області.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя