Справа № 520/11676/17
Провадження № 1-кп/520/222/18
20.04.2018 року
Київський районний суд м.Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщені суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017160480002837 від 14.07.2017р. за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Узун, Саріасійського району, Сурхандаріїнської області, Республіки Узбекистан, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, перебуває у фактичних шлюбних відносинах з громадянкою ОСОБА_4 , має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_8 2007 р.н., раніше судимий:
- 03.12.2014 Комінтернівським районним судом Одеської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 1 рік, знятий з обліку згідно вироку Малиновського районного суду м.Одеси від 26.01.2016 у зв'язку з засудженням за вчинення нового злочину за ч.2 ст.185 КК України;
- 26.01.2016 року Малиновським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці, в силу ст.71 КК України приєднано 1 місяць позбавлення волі згідно вироку Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.12.2014 року, до відбування 1 рік три місяця позбавлення волі, звільнений 06.09.2016 по відбуттю строку покарання,
зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_9 ,
представника Департаменту патрульної поліції ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 14.07.2017, приблизно о 09:00 год., перебуваючи за місцем свого мешкання в АДРЕСА_2 , під час сімейної сварки у присутності малолітніх дітей допустив образи стосовно ОСОБА_4 , погрози фізичною розправою та нецензурну лайку, внаслідок чого ОСОБА_4 викликала поліцію. На адрес прибув екіпаж патрульної поліції м.Одеса «Благо 0115» у складі співробітників Управління патрульної поліції м. Одесі Департаменту патрульної поліції України сержанта поліції ОСОБА_11 та сержанта поліції ОСОБА_12 , які прибули на службовому автомобілі «Тойота Пріус», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на балансі Департаменту патрульної поліції. Вказані співробітники патрульної поліції спробували припинити неправомірні дії ОСОБА_3 , однак останній проігнорував законні вимоги працівників поліції в результаті чого, до нього були застосовані спеціальні засоби обмеження рухомості - кайданки. В подальшому патрульні поліцейські ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з метою доставляння ОСОБА_3 до відділу поліції вивели останнього на вулицю та посадили на заднє сидіння службового автомобіля. Однак, ОСОБА_3 , знаходячись у громадському місці, виражаючи явну неповагу до суспільства, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, ігноруючи застосовані до нього засоби обмеження рухомості - кайданки, виражаючись нецензурною лайкою та погрозами відносно ОСОБА_12 , діючи з особливою зухвалістю, став наносити удари ногами по передньому сидінню та головою по боковому склу з внутрішнього боку вищевказаного автомобіля. З метою припинення хуліганських дій, що супроводжувались особливою зухвалістю, патрульний поліцейський ОСОБА_12 вивів ОСОБА_3 з салону службового автомобілю та наказав йому знаходитись біля лівої задньої частини зазначеного автомобіля. Разом з тим, ОСОБА_3 , ігноруючи вимоги працівника поліції, знаходячись у громадському місці, вперто продовжував грубо порушувати громадський порядок, діючи зухвало, умисно наніс декілька ударів головою по задньому склу службового автомобіля патрульної поліції з зовнішнього боку, внаслідок чого скло було технічно пошкоджене та деформоване.
Умисні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.296 КК України за кваліфікуючими ознаками: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України визнав повністю, щиро покаявся та показав, що 14.07.2017 приблизно о 09:00 год. він, перебуваючи за місцем свого мешкання в АДРЕСА_2 , посварився на побутовому ґрунті з дружиною гр. ОСОБА_4 . В ході сварки він ображав її у присутності дітей, погрожував фізичною розправою та нецензурно лаявся. На це ОСОБА_4 викликала поліцію. Поліцейські просили заспокоїтися його, але він не підкорявся, і тоді вони надягнули на нього кайданки та вивели до службового автомобіля «Тойота Пріус», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Сидячі в автомобілі, він поводив себе агресивно і нецензурно лаявся та став наносити удари ногами по передньому сидінню та головою по боковому склу з внутрішнього боку автомобіля. Після цього його вивели з салону службового автомобілю та він умисно наніс декілька ударів головою по задньому склу службового автомобіля патрульної поліції з зовнішнього боку, внаслідок чого вказане скло було технічно пошкоджене та деформоване.
Крім того вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, крім його показань, підтверджується іншими належними і допустимими доказами:
- витягом з ЄРДР про реєстрацію кримінального правопорушення,
- рапортом інспектора Управління патрульної поліції м. Одеса Департаменту патрульної поліції України сержанта поліції ОСОБА_11 про поводження ОСОБА_3 та причини пошкодження службового автомобіля,
- протоколом огляду місця події з фототаблицею, яким оглянуто ділянку місцевості і пошкоджений службовий автомобіль,
- висновком авто товарознавчої експертизи №203 від 18.08.2017, згідно якої вартість матеріальної шкоди, пов'язаної з механічним пошкодженням скла службового автомобіля, складає 7967,11 грн.
Судом згідно ч.3 ст.349 КПК України на підставі повного визнання обвинуваченим цивільного позову, відсутності заперечень з боку учасників судового провадження, було визнано недоцільним дослідження інших доказів, що є у справі, відносно фактичних обставин хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства з боку ОСОБА_3 , що супроводжувалося особливою зухвалістю, які правильно розуміються учасниками судового провадження та ніким не оспорюються.
Департаментом патрульної поліції заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної шкоди, завданої злочином, на суму 7967,11 грн. Представник потерпілого ОСОБА_10 за довіреністю підтримав заявлений позов і просив задовольнити позовні вимоги.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнав цивільний позов повністю, але повідомив, що у нього нема грошей.
Підстави та розмір цивільного позову підтверджуються дослідженими в суді доказами. Тому відповідно до ст.326 КПК України, ст.1166 ЦК України, цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує обставинами, які пом'якшують покарання, повне визнання вини, щире каяття у вчиненому, негативне відношення до вчиненого та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Згідно висновку органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_3 оцінюється, як високий, а ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Перевиховання ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства за умови здійснення інтенсивного нагляду за ним з боку органу пробації.
Наведені данні про особу винного з урахуванням характеру, тривалості, обставин і тяжкості вчиненого злочину, а також наявність в нього реєстрації та постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, позитивна характеристика за місцем проживання, дають суду всі підстави вважати, що ОСОБА_3 не є суспільно небезпечною особою, яка потребує обов'язкової ізоляції від суспільства, а тому його виправлення можливе без відбування ним покарання. Отже ОСОБА_3 може бути звільнено на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Захисник і обвинувачений ОСОБА_3 надали письмове клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році», і прохав звільнити його від покарання на підставі п.«в» ч.1 ст.1 Закону, як особу, яка на день набрання чинності цим Законом не позбавлена батьківських прав, мала дітей, яким не виповнилося 18 років та надав письмову згоду на застосування щодо нього акту амністії.
Прокурор та представник потерпілого вважали за можливе звільнити обвинувачено від покарання на підставі акту амністії, оскільки для цього маються законні підстави.
Згідно п.«в» ч.1 ст.1 Закону України “Про амністію у 2016 році” звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, і які не позбавлені батьківських прав та на день набрання чинності цим Законом мали дітей у віці до 18 років.
Згідно свідоцтв про народження: серії НОМЕР_2 від 24.06.2015 року, серії НОМЕР_3 від 06.10.2015 року, серії НОМЕР_2 від 24.06.2015 року, та інших матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 є батьком чотирьох малолітніх дітей.
Заборон застосування амністії, передбачених ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», для ОСОБА_3 не мається, оскільки злочин вчинено без обтяжуючих обставин.
Інших обмежень для застосування амністії до ОСОБА_3 , передбачених Законом України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996р. із наступними змінами, не встановлено.
Процесуальні витрати по справі за залучення експерта відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Тому процесуальні витрати по справі за проведення авто товарознавчої експертизи на суму 1237 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
Питання щодо речових доказів по справі суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.369-370, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 1 рік, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ст.ст.85, 86 КК України, п.«в» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання.
Заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися.
Процесуальні витрати в сумі 1237 (Одна тисяча двісті тридцять сім) грн. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Цивільний позов Департаменту патрульної поліції задовольнити повністю і стягнути з ОСОБА_3 на користь Департаменту патрульної поліції матеріальну шкоду в сумі 7967 (Сім тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 11 коп.
Після набрання вироком законної сили речовий доказ у справі, зазначений в постанові слідчого від 15.07.2017 року (а.с.82) та переданий на відповідальне зберігання власнику (а.с.83), вважати повернутим за належністю.
На вирок учасниками кримінального провадження, (а експертом - лише в частині судового рішення про процесуальні витрати), може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м.Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1