Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/2425/18 Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г.
Категорія 59 Доповідач Трояновська Г. С.
19 квітня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Талько О.Б., Павицької Т.М.
з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали по заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира області від 01 березня 2018 року, постановлену під головуванням судді Перекупки І.Г. у м. Житомирі,
28.02.2018 ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, у якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будівництва багатоквартирних житлових будинків на відстані 6 (шість) метрів від стін гаражів кооперативу міської громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок» на земельній ділянці площею 1,2646 га кадастровий номер 1810136300:029:0021 до розгляду позову по суті.
Заява мотивована тим, що він є членом громадської організації «Гаражний кооператив «Світанок», власником гаража №945. На думку заявника, нелегітимний голова названої громадської організації ОСОБА_2 прийняв неправомірне рішення у формі листа від 02 грудня 2016 року, в якому дав згоду на будівництво багатоквартирних житлових будинків на відстані 6 (шість) метрів від стін гаражів кооперативу на земельній ділянці площею 1,2646 га кадастровий номер 1810136300:029:0021, чим порушив норми ДБН, а також права й інтереси позивача та інших співвласників ГК «Світанок». Маючи намір подати до суду відповідний позов, ОСОБА_1 просив задовольнити його заяву, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира області від 01.03.2018 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику.
ОСОБА_1 оскаржив дану ухвалу в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування та порушення судом норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить ухвалу суду скасувати. Зазначає, що судом не виконані вимоги ч.3 ст.151 ЦПК України, заявник не був повідомлений належним чином та не приймав участі у судовому засіданні при розгляді його заяви. Крім того, судом помилково вказано, що заявником не зазначено предмет та ціну позову, а також те, що обраний спосіб не стосується забезпечення позову, а відноситься до внутрішньої діяльності організації.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.
Судова колегія, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності учасників справи. Відповідно до положень ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що подана заява не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, а саме відсутнє обґрунтування необхідності забезпечення позову саме у спосіб визначений заявником та не обґрунтовано яким чином невжиття заходів, вказаних у заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може з огляду на таке.
Статтею 151 ЦПК України встановлено вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову.
Зокрема, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Разом з тим, апеляційний суд дослідивши матеріали поданої ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову приходить висновку, що остання в повній мірі відповідає вимогам щодо її змісту та форми в контексті ст. 151 ЦПК України.
Суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення згаданої заяви, оскільки мав можливість розглянути її по суті, задовільнивши заяву або відмовивши у її задоволенні.
Виходячи із наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із порушенням норм процесуального законодавства, тому підлягає скасуванню, а матеріали справи підлягають поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381- 384, 390, 391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира області від 01 березня 2018 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19 квітня 2018 року.
Головуючий Судді