Справа № 442/562/18
Провадження № 1-кп/442/193/2018
19 квітня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
потерпілої ОСОБА_9
представника потерпілої ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №120171401100002637 від 19.12.2017 року) про обвинувачення:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Соснівка Червоноградського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм ПрАТ ТЕК «Західукртранс», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, -
14 грудня 2017 року близько 21 год. 15 хв., ОСОБА_7 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , на грунті особистих неприязних відносин з своїми сусідами, які проживають у вищезгаданій квартирі, умисно наніс ОСОБА_9 , один удар долонею правої руки в область шиї з лівого боку та один удар кулаком правої руки в область живота з лівого боку, внаслідок чого остання впала на спину, чим спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді саден на лівому лікті, лівій дельтовидній ділянці, синців на правій дельтовидній ділянці по передній її поверхні, лівій бічній ділянці живота, лівій дельтовидній ділянці по задній її поверхні, які згідно висновку експерта №663 від 18.12.2017 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_7 вину свою у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав і в судовому засіданні показав суду, що за останній час до них двічі приїжджала поліція:
1-й раз - за декілька днів до інциденту, за яким відкрито кримінальне провадження. Тоді, в гості зайшов колега по роботі. Сиділи в кухні, випивали і закушували. Жінка з дитиною лягли спати. Десь близько 23:30 у двері постукала поліція з претензіями від сусідів, що вони голосно розмовляли. Він їх запросив зайти і пояснив, що це не відповідає дійсності, бо його домашні сплять і не жаліються.
2-й раз - 14 грудня 2017 року повертався з роботи додому і зайшов по дорозі до Черхавських. Хтось із них привідкрив двері, а він смикнув за ручку і увійшов всередину квартири. Почалася розмова на високих тонах. Чоловік ОСОБА_9 хотів його випхати з квартири, але обвинувачений відштовхнув господаря. Той упав на підлогу. Потерпіла кричала по допомогу. Вийшла сусідка ОСОБА_11 . Але дружина підійшла і забрала його додому.
Грохіт, який чула ОСОБА_11 був від того, що він стукав у двері Черхавських. П'яний не був, випив тільки пляшку пива.
Незважаючи на невизнання обвинувачени своєї вини, його вина стверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- показами потерпілої ОСОБА_9 , наданими в судовому засіданні про те, що 14 грудня 2017 року ввечері близько 21 години повечеряла з чоловіком та сіли дивитися телевізор. Через 15 хвилин почувся грохіт в двері. Чоловік підійшов до дверей подивився у вічко і побачив сусіда ОСОБА_7 . Привідкрив двері, а той увірвався всередину і не промовивши ні слова, вдарив його у груди. Чоловік упав на підлогу. В цей час на шум підбігла потерпіла і теж отримала один удар в шию та два у тулуб. Падаючи, отримала забій ліктя. Кликала на допомогу сусідку. Та вийшла зі свого помешкання і криком вимагала від ОСОБА_7 припинити його дії. На крик прибігла дружина останнього і забрала його.
Після цього ОСОБА_9 з чоловіком підвелися, вона помогла йому лягти на диван, а сама прикрила двері та викликала поліцію. Болів лікоть лівої руки.
За декілька хвилин ОСОБА_7 вернувся, знову покопав двері і пішов.
чоловіком, відібрали покази і поїхали.
В суботу пішла до дільничої, в понеділок в міліцію, а потім із скеруванням до судово-медичного експерта;
- показами свідка ОСОБА_12 наданими в судовому засіданні, що аналогічні показам його дружини ОСОБА_9 , із зазначенням, що сім'я ОСОБА_13 шумить вночі. Так триває не один рік. Прохання бути тихіше не допомогло. І вони з дружиною в ніч на 11-12 грудня 2017 року викликали поліцію;
- показами свідка ОСОБА_14 наданими в судовому засіданні про те, що в грудні 2017 року почула глухий грім в під'їзді, а потім крик ОСОБА_9 . Остання кричала до її свекрухи, щоб та викликала міліцію.
Вона, як сусідка, вийшла на площадку, і побачила, що в потерпілої двері навстіж, в коридорі стояв мужчина, на землі лежали господарі(було видно їх ноги на підлозі). Сказала йому забиратися додому, а він пішов на неї. Вона втікла. Через вічко побачила що за ним йде його дружина і забирає його додому. В Черхавських причинилися двері, все стихло. Через декілька хвилин знову почувся дзвінкій грім і після цього приїхала поліція. Потерпіла їй розповідала, що поліцейський казав забути за ушкодження (зокрема і на лікті), бо інакше не повернуть гроші за пошкодження дверей;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.01.2018 року, згідно якого потерпіла вказала на механізм завданих їй ударів ОСОБА_7 та положення в якому вони разом із чоловіком опинилися на землі після отримання цих ударів;
- висновком експерта №663 від 18.12.2017 року про наявність у потерпілої тілесних ушкоджень, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень і водночас в більшості збігаються із їх локалізацією на її тілі вказаною.
- показами свідка ОСОБА_15 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП у Львівській області, наданими в судовому засіданні про те, що разом і напарником виїжджали за викликом ОСОБА_9 . І вона жалілися на ОСОБА_7 , а він на неї. Відповідно обоє подали свої заяви. Заявниця вказувала, що у неї пошкоджені двері та поламана дверна ручка. Видимих тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_9 він не бачив. Вона тільки показувала почервоніння на лікті. Свідків не опитували, слідчо-оперативну групу не викликали. Вважали, що вчинене не має ознак діянь, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність;
- показами свідка ОСОБА_16 поліцейського сектору реагування патрульної поліції Дрогобицького відділу поліції ГУНП у Львівській області, який в судовому засіданні надав суду покази аналогічні показам ОСОБА_15 , додавши, що ОСОБА_7 жалівся на потерпілу, що та стукає по трубах опалення та перестріває із претензіями його дитину. Крові на лікті і тілесних ушкоджень ОСОБА_9 він не спостерігав. Вона акцентувала на вм'ятинах дверей та поламаній ручці. Чому не складали протокол про адміністративне правопорушення пояснити суду не зміг.
Наданими доказами узгоджено і послідовно стверджується місце, час і спосіб вчинення підсудним кримінального правопорушення із незначними розходженнями, що пов'язані із суб'єктивним сприйняттям тієї чи іншої особи одних і тих самих обставин. Зокрема, визнаним обома сторонами є факт протиправного входження підсудного до квартири Черхавських без волі останніх на це. Протиправне завдання ОСОБА_7 їм тілесних ушкоджень, що утворились як безпосередньо від посягання (удари в ділянки тіла), так і внаслідок такого посягання (при падінні та ударі об тверду поверхню підлоги) стверджуються показами свідків на стороні обвинувачення (в тому числі свідків, яких суд сприймає як безсторонніх: сусідки ОСОБА_11 та двох поліцейських). Завдані тілесні ушкодження в основному співпадають із виявленими експертом: садна на лівому лікті, синців на лівій бічній ділянці живота, тощо.
При цьому, покази свідка - ОСОБА_17 , дружини підсудного, не спростовують вищенаведеного. Вона вказала суду, що перебуває в конфлікті з потерпілою з 2002 року. Та чіплялася до їх сім'ї, чоловіка застерігала не курити в під'їзді, на неї говорила що вона жінка легкої поведінки, сварилась коли та включала пральну машинку, або коли дитина скочить з дивану.
В 2014 році її брат гнав стусанами Черхавських вниз і тоді декілька років було тихо.
З 11 на 12 грудня 2017 року у них вдома гостював товариш чоловіка. Вони обоє гостилися на кухні, а вона з дитиною спала. Тоді, близько 24-ї години потерпіла викликала на них міліцію. Цього разу вони одні на одних не писали ніяких заяв.
14 грудня 2017 року, чоловік повертаючись додому зайшов на розмову до ОСОБА_9 . Вона це почула, зійшла вниз і спонукала його направитись додому. Через 5 хвилин вже була поліція. На потерпілій крові вона не бачила і її вхідні двері були цілі. Єдине чоловік казав, що міг відломати дверну ручку.
Як докази, що свідчать на користь підсудного, не можна сприймати і матеріали висновків Дрогобицького відділу поліції №4899 та №4753. У першому з них міститься рапорт поліцейського ОСОБА_18 , в якому зазначено неправдиві дані про те, що з виїздом на місце за викликом ОСОБА_12 , двері сусідів над ними були зачинені і осіб, які там проживають не вдалося встановити. Натомість, як потерпілою, так і підсудним стверджувалося протилежне.
Аналогічно, - і з другим висновком, в якому описано тільки погрози в боку підсудного та відрив ним дверної ручки. Натомість, скарги потерпілої на заподіяння тілесних ушкоджень та біль із почервонінням на лікті лівої руки, набряк на шиї не знайшли свого відображення в цих матеріалах. Хоча поліцейським ОСОБА_15 згадувалось в судовому засіданні про те, що потерпіла показувала почервоніння на лікті.
При цьому, суд законодавчо позбавлений можливості реагувати на подібні обставини, внаслідок вилучення із КПК України інституту окремої ухвали.
Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу, те, що він посередньо характеризується по місцю проживання, при цьому на наркологічному та психоневрологічному обліках не перебуває, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Обставин, які пом'якшують покарання; обставин, які обтяжують покарання - не встановлено.
Прокурором в судових дебатах було запропоновано застосувати до підсудного середнє за суворістю із передбачених санкцією статті покарання як громадські роботи на строк 120 годин. Представником потерпілої запропоновано суду обрати найсуворіше із покарань передбачених санкцією ч.1 статті 125 КК України.
Однак, зважаючи на обставини справи, за якими підсудний власною волею вчасно зупинив свої протиправні дії після падіння на землю подружжя Черхавських та мету самого покарання, визначену у ч.2 ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 найменш суворе покарання із визначених в санкції статті у вигляді штрафу, однак у максимальному розмірі, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, як ним так і іншими особами.
Цивільного позову по справі не заявлено.
Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.125 ч.1, 370, 371 КПК України , суд, -
ОСОБА_7 визнати винним за ст.125 ч.1 КК України та призначити покарання - штраф в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий ОСОБА_1