Справа № 274/639/18
Провадження №2/0274/1260/18
"18" квітня 2018 р. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Скиба М.М., присяжних: - ОСОБА_1, ОСОБА_2 , при секретарі - Соломянюк Л.М., Лобода В.Л., з участю прокурора - Ващук С.Є.-, заявника ОСОБА_3, особи щодо якої розглядається питання про проведення огляду ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою Лікаря-психіатра медичної частини Бердичівської виправної колонії №70 ОСОБА_3 про проведення психіатричного огляду психіатричною лікарсько консультативною комісією психоневрологічного відділення Бердичівської міської лікарні у примусовому порядку,
Лікар-психіатр медичної частини Бердичівської виправної колонії (№ 70) ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про надання дозволу на проведення примусового психіатричного огляду ОСОБА_4 без його згоди.
Заяву мотивує тим, що в Бердичівській виправній колонії з 02.03.2017 року відбуває покарання ОСОБА_4. Під час відбування покарання неодноразово оглядався лікарською комісією медичної частини виправної колонії. Виявляє різноманітні скарги безглуздого характеру, заявляє про наявність в його вусі «чіпа для прослуховування», звертався до адміністрації колонії про те, що у нього в тілі знаходяться технічні засоби впливу, які диктують йому поведінку з погрозами для його життя та інших людей, але хворим себе не вважає. Також 27.03.2017 року ОСОБА_4 звертався на урядову гарячу лінію з приводу того, що п'ять місяців тому, коли він перебував в Житомирській УВП (№ 8) йому незаконно встановили чіп у вухо, після чого він чує голоси та шум у вухах та вимагає притягнути до кримінальної відповідальності працівників Житомирської УВП (№ 8). ОСОБА_4 пропонувалося пройти обстеження та лікування у лікаря-пєихіатра, від чого він відмовляється в категоричній формі. Даний факт зафіксований працівниками медичної частини установи, про що складено відповідний акт. Крім того, відповідно до рапортів начальника відділення СПС, психолога установи, начальника ВНіБ поведінка засудженого ОСОБА_4 несе загрозу його життю та оточуючим. На підставі рішення Бердичівського міськрайонного суду від 30.10.2017 року лікарем-психіатром був проведений примусовий психіатричний огляд . Згідно із висновком лікаря-психіатра медичної частини Бердичівської виправної колонії №70 встановлено діагноз: синдром Кодинського-Клерамбо та запропоновано пройти подальше обстеження та лікування в спеціалізованому психіатричному відділенні лікувального закладу при Вільнянській виправнй колонії №20 Запорізької області. Засуджений своєї згоди на лікування не дав про що складений відповідний акт. На даний час позитивних змін в його поведінки не має. Засуджений перебуває в світі своїх хворобливих та болісних переживань, не може контролювати свою поведінку. В результаті хвороби отримує сильні страждання як з психіко-психологічного боку так і фізичного. Засуджений виявляє ознаки агресії як по відношенню до себе так і до оточуючих.
Вищезазначені факти свідчать про можливу наявність у ОСОБА_4 психічного захворювання, внаслідок чого він вчиняє та виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеки для нього та для оточуючих.
У судовому засіданні заявник заявлені вимоги підтримав.
Прокурор в судовому засіданні вимоги заявника підтримав.
Особа, щодо якої вирішується питання про проведення примусового психіатричного огляду ОСОБА_4 проти задоволення заяви заперечив, вважає, що він є здоровим, і не потребує огляду психіатра.
Представник особи, щодо якої вирішується питання про проведення примусового психіатричного огляду зазначив, що підстав для відмови в задоволенні заяви не вбачає.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 279 ЦПК України за умов, визначених Законом України «Про психіатричну допомогу», заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.
У відповідності до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про психіатричну допомогу" амбулаторна психіатрична допомога може надаватися без усвідомленої згоди особи або без згоди її законного представника у разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги. Амбулаторна психіатрична допомога особі без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника надається лікарем-психіатром в примусовому порядку за рішенням суду.
Згідно до ст. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу», психіатричний огляд проводиться з метою з'ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання.
Психіатричний огляд проводиться лікарем-психіатром на прохання або за усвідомленою згодою особи; щодо особи віком до 14 років (малолітньої особи) - на прохання або за згодою її батьків чи іншого законного представника; щодо особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, - на прохання або за згодою її опікуна. У разі незгоди одного із батьків чи відсутності батьків або іншого законного представника психіатричний огляд неповнолітнього здійснюється за рішенням (згодою) органів опіки та піклування, яке може бути оскаржено до суду.
Психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.
Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутися родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь-яку медичну спеціальність, інші особи.
Заява про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обґрунтовують необхідність психіатричного огляду і вказують на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра. Лікар-психіатр має право робити запит щодо надання йому додаткових медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття відповідного рішення.
У невідкладних випадках, коли за одержаними відомостями, що дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, заява про психіатричний огляд особи може бути усною. У цих випадках рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром самостійно і психіатричний огляд проводиться ним негайно.
Згідно висновку лікаря - психіатра від 30.03.2018 року ОСОБА_4 може страждати на важкий психічний розлад (а.с. 4)
Згідно акту від 21.03.2018 року засуджений ОСОБА_4 відмовився від психіатричного огляду і лікування (а.с.5).
Відповідно до рапортів начальника відділення СПС , психолога установи, поведінка засудженого ОСОБА_4 несе загрозу його життю та оточуючим(а.с. 6, 7).
Враховуючи, що лікарем-психіатром медичної частини Бердичівської виправної колонії (№70) ОСОБА_3 було припущено, що ОСОБА_4 може страждати на важкий психічний розлад, внаслідок чого він може вчинити (виявляє) реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих, може завдати значної шкоди своєму здоров"ю у зв"язку із погіршенням психічного стану, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку.
Керуючись ст.ст. 11, 12, 14 Закону України "Про психіатричну допомогу", ст.ст. 281-282 Цивільного процесуального кодексу України,-
Заяву лікаря-психіатра медичної частини Бердичівської виправної колонії (№ 70) ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення примусового психіатричного огляду ОСОБА_4 психіатричною лікарсько консультативною комісією психоневрологічного диспансерного відділення Бердичівської міської лікарні без його згоди задовольнити.
Надати дозвіл на проведення примусового психіатричного огляду ОСОБА_4 психіатричною лікарсько консультативною комісією психоневрологічного диспансерного відділення Бердичівської міської лікарні без його згоди.
Рішення підлягає негайному винонанню.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Суддя: М.М.Скиба
ОСОБА_5 ОСОБА_1
ОСОБА_2