Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/1421/17
Провадження № 1-кп/280/89/18
Іменем України
22 березня 2018 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12017060190000660 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Великі Кошарища Коростишівського району Житомирської області, освіта середня-спеціальна, пенсіонера, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 128 КК України,
13 вересня 2017 року близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_5 прийшов до подвір'я будинку своєї знайомої ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою продажу грибів.
В же день цей та час, в цьому ж місці між потерпілою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, під час якого останній, усвідомлюючи протиправність своїх дій, проте не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, схопив обома руками ОСОБА_6 за верхній одяг в області ребер з лівого та правого боків, після чого щосили відштовхнув від себе. Від отриманого удару потерпіла ОСОБА_6 впала на землю.
У результаті своїх неправомірних дій ОСОБА_5 потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесне ушкодження у вигляді відривного перелому ліктьового відростку лівого ліктьового суглобу, яке відповідно до висновку експерта № 2139 від 04.10.2017 р. відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалого розладу здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю та пояснив, що дійсно 13.09.2017 р. при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд не позбавляти його волі.
У звязку із смертю потерпілої ОСОБА_6 , на підставі заяви ОСОБА_7 , останнього було залучено по справі в якості потерпілого на підставі ч.6 ст.55 КК України.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не зявився, направив до суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність.
Суд не бачить перешкод до проведення судового засідання і ухвалення за його результатами відповідного рішення за відсутності потерпілого з огляду на положення ст. 325 КПК України.
Слід зазначити, що показання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють обвинувачені, інші учасники судового провадження, і які ніким не оспорюються. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ним фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Проаналізувавши та оцінюючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 в необережному спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження з тривалим розладом здоров'я та кваліфікує його дії за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 128 КК України.
Призначаючи покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України є визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Згідно до п.1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. №7(Із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 р., № 8 від 12 червня 2009 р. та № 11 від 6 листопада 2009 р.), (Із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 р., № 8 від 12 червня 2009 р. та № 11 від 6 листопада 2009 р.) Про практику призначення судами кримінального покарання (далі «Пленум» у всіх відмінках), суди, при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Пункт 2 Постанови Пленуму визначено, що з урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки.
Пункт 3 зазначеної Постанови пленуму встановлено, що досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Враховуючи пом'якшуючі обставини, а також те, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, є пенсіонером, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, тяжких наслідків від його злочинних дій не наступило, тому суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливі в умовах без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання у виді громадських робіт в межах санкції статті КК України, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні. Речові докази відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 394 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 128 КК України та призначити йому покарання у виді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1