Дата документу 20.04.2018
Справа № 320/3015/18
2-о/320/405/18
20 квітня 2018 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Левандовська О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за заявою
ОСОБА_1, за участю заінтересованої особи: Мелітопольського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про встановлення факту смерті,
Заявниця звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду із заявою, в якій просить встановити факт, що її мати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Миколаївка Херсонської області померла 20.02.2018 в м. Донецьк, Україна. В обґрунтування заяви вказує, що з метою державної реєстрації смерті матері, вона звернулася до Мелітопольського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із заявою про державну реєстрацію смерті ОСОБА_2. Однак, 29.03.2018 керівником відділу їй було відмовлено у зв'язку з невідповідністю наданих документів законодавству України, зокрема надані документи, видані на тимчасово окупованій території України, які не відповідають нормам чинного законодавства України. Реєстрація смерті матері необхідна для вступу у спадкові права, отримання допомоги на поховання, а також отримання виплат нарахованої пенсії в органах пенсійного фонду. У зв'язку з тим, що заявниця позбавлена можливості зареєструвати смерть своєї матері, неможливістю позасудового вирішення даного питання, вона вимушена звернутися до суду з даною заявою.
В судове засідання заявниця не з'явилася, від неї надійшла заява з проханням розглянути справу за її відсутності, наполягає на задоволенні заяви.
Від представника заінтересованої особи - Мелітопольського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області заперечень на заяву не надходило.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до ч.2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Згідно до ч.ч. 1,6 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 24 грудня 2010 року № 3307/5) встановлено, що підставами для проведення Підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть
Судом встановлено наступне.
Заявниця є донькою ОСОБА_2, про що свідчать копії свідоцтв про народження та укладення шлюбу. /а.с. 8,9/.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації м. Донецьк та лікарського свідоцтва про смерть № 30, виданого 20.03.2018 закладом охорони здоров'я м. Донецьк, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Миколаївка Херсонської області померла 20.02.2018 в м. Донецьк.
25 березня 2015 року набрала законної сили постанова Верховної Ради України №254-VIII "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", згідно якої Рада визначила тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, сел і поселення Донецької та Луганської областей.
Відповідно до п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України. Одним з таких населених пунктів є м. Донецьк.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Ст. 4 цього ж закону передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим … реалізації прав і свобод людини і громадянина. Стаття 9 ч.2, 3, 4 цього Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України…
Ст.17 ч.1 цього Закону у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
З аналізу вищенаведеного законодавства, суд приходить до висновку, що свідоцтво про смерть, видане органом реєстрації м. Донецьк та лікарське свідоцтво про смерть № 30, виданого 20.03.2018 закладом охорони здоров'я м. Донецьк, про смерть ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 - 20.02.2018 в м. Донецьк, тобто органами, які створені та діють у порядку, не передбаченому законом, є недійсними і не створюють правових наслідків.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Судом встановлено, що орган державної реєстрації актів цивільного стану не має можливості зареєструвати смерть ОСОБА_2 у відповідності до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року.
Отже, оскільки заявниця не має можливості надати для реєстрації смерті ОСОБА_2 документи, передбачені законодавством України, з метою пред'явлення свідоцтва про смерть для вступу у спадкові права, отримання допомоги на поховання, а також отримання виплат нарахованої пенсії в органах пенсійного фонду, необхідно встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 - 20.02.2018 в м. Донецьк, Україна.
У відповідності до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 258, 263- 265, 273, 294, 315, 317 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1, за участю заінтересованої особи: Мелітопольського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Миколаївка Херсонської області померла 20.02.2018 в м. Донецьк, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Ю.В. Ковальова