Провадження № 11-сс/774/390/18 Справа № № 208/1116/18 Слідчий суддя - Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія: ст. КПК України
16 квітня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 березня 2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12018040160000090,
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області частково задоволено клопотання слідчого СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , та накладено арешт на майно, яке було вилучено 05.03.2018 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: металеву миску синього кольору зовні та білого кольору всередині з нашаруванням коричневого кольору всередині; грошові кошти Національного банку України у сумі 50,00 (п'ятдесят) гривень, купюра номіналом 50 гривень серія та номер: ТБ 8584550. В іншій частині клопотання відмовити.
Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що в своєму клопотанні слідчий мотивує необхідність накладення арешту на майно саме з метою збереження речових доказів. Проте, ані матеріали додані до клопотання, ані саме клопотання, ані пояснення слідчого не містять даних, які б давали підстави слідчому судді дійти висновку, що грошові кошти, вказані в клопотанні слідчого, є речовими доказами у кримінальному провадженні № 12018040160000090 від 12.01.2018, щодо яких існує ризик їх приховування,пошкодження,псування,знищення,перетворення чи відчуження,у зв'язку з чим слідчий суддя вважає, що клопотання про накладення арешту в цій частині задоволенню не підлягає.
Не погоджуючись з даним рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати оскаржувану ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 березня 2018 року та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги, посилається на те, що, відмовляючи в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти у сумі 3950 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят) гривень слідчий суддя не в повній мірі з'ясував всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вважає, що суд належним чином не дослідив клопотання та матеріали, які надані слідчим СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області та не прийняв до уваги відомості про те, що санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, а також те, що встановлений під час досудового розслідування факт збуту особливо небезпечного наркотичного засобу «опій ацетильовапий» підозрюваним, вилучення під час особистого обшуку останнього приблизно 80 мл коричневої рідини зі специфічним запахом, що за зовнішніми ознаками схожа на «опій ацетильований», дає достатні підстави вважати, що вказані грошові кошти одержані в результаті збуту наркотичного засобу. Це підтверджується також тим, що підозрюваний ОСОБА_8 та його дружина ОСОБА_9 офіційно не працевлаштовані, єдиним способом заробітку підозрюваного є вчинення аналогічних злочинів. Крім того, під час допиту підозрюваний відмовився від пояснень щодо джерела походження вилучених коштів. А посилання суду на те, що вилучені грошові кошти не є речовими
доказами у кримінальному провадженні №12018040160000090 від 12.01.2018 року є безпідставним, оскільки постановою слідчого від 07.03.2018 року вилучені грошові кошти визнані речовими доказами у вказаному провадженні, оскільки здобуті злочинним шляхом, а саме отримані від збуту наркотичної речовини.
Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З наданих матеріалів вбачається, що кримінальне правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, полягає у тому, що ОСОБА_8 , який мешкає у м. Кам'янському, здійснює збут особливо небезпечного наркотичного засобу «опій» за ціною 100 грн. за 1 мл. за місцем свого проживання та в інших місцях м. Кам'янського.
Даний факт 12.01.2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040160000090 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
В силу вимог ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, необґрунтовано дійшов висновку про часткове його задоволення та відмову в іншій частині.
Як вбачається з матеріалів провадження, об'єктивна сторона розслідуваного кримінального правопорушення полягає у тому, що відповідно до протоколу оперативної закупки від 26.01.2018 ОСОБА_8 26.01.2018, перебуваючи біля будинку № 66 по пр. Аношкіна в м. Кам'янське, за 100,00 грн. (дві купюри номіналом по 50 гривень з серіями та номерами СУ 8491237 та ТБ 8584550) здійснив продаж ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наркотичного засобу - «опій ацетильований», який знаходився в медичному шприці об'ємом 2 мл. Згідно протоколу огляду добровільно виданих предметів від 26.01.2018, ОСОБА_10 в присутності двох понятих, добровільно видав працівникам поліції медичний шприц об'ємом 2 мл., що містив рідину коричневого кольору масою 0,9949 г, яку йому незаконно збув ОСОБА_8 . Згідно висновку експерта № 1/8.6/529 від 02.02.2018 Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України, надана на експертизу 31.01.2018 рідина коричневого кольору масою 0,9949 г містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,0333 г.
06.03.2018 на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.02.2018 було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено: металеву миску синього кольору ззовні та білого кольору всередині з нашаруванням коричневого кольору всередині; грошові кошти Національного банку України у сумі 3990 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто) гривень.
Постановою слідчого СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 07.03.2018 року вказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку грошові кошти, на які слідчим суддею не було накладено арешт, що були вилучені 27.02.2018 року під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , є також предметами кримінального правопорушення, тобто в повній мірі відповідають вимогам ст..98 КПК України та можуть бути використані як докази факту незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу.
У зв'язку з тим, що вищезазначене майно має доказове значення для даного кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне вимоги апеляційної скарги прокурора задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення в повному обсязі клопотання слідчого про арешт майна.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 березня 2018 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Кам'янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню №12018040160000090 в частині накладення арешту на грошові кошти, вилучені 06.03.2018 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити.
Накласти арешт на:
1)металеву миску синього кольору зовні та білого кольору всередині з нашаруванням коричневого кольору всередині;
2)грошові кошти Національного банку України у сумі 3990 (три тисячі
дев'ятсот дев'яносто) гривень, купюрами:
- дванадцять купюр номіналом по 200 гривень з серіями та номерами: ПЕ 5914763, УЕ 3871143, ТВ 5928903, ЕЦ 5143645, ЄЦ 4378092, ЕЖ 6505017, СА 0494541, СК 4297012, ЕЄ 2399365, КА 2248450, УМ 0997545, КД 8008242;
- одну купюру номіналом 100 гривень з серією та номером ЗФ 9943724;
- сімнадцять купюр номіналом по 50 гривень з серіями та номерами: ТБ 8584550, ФЄ 0700960, СП 4624615, ФЄ 7510312, СА 4381826, СЗ 9761421, УЖ 4092258, УЛ 2686308, СВ 6576194, КБ 0106296, ТБ 8351312, ПИ 5899370, СУ 2180194, ПГ 6520599, СЄ 5317922, ТА 4803241, СЕ 3031483;
- двадцять одна купюра номіналом по 20 гривень з серіями та номерами: МД 6027367, ТА 8333113, ТА 5036200, СГ 1012124, ТД 4020408, ЧД 4478197, ТД 1275859, ТЗ 7919071, ТГ 4331818, ЧГ 9758191, ТЄ 8304540, ТЖ 9058875, СА 8730946, ТЙ 4380705, ТА 8181181, СЄ 3334404, ТЄ 4579731, ТЖ 8984901, ТЖ 8842621, ТА 1940460, АЙ 0646071;
- двадцять купюр номіналом по 10 гривень з серіями та номерами: ЦЕ 7432143, ПД 6698404, НГ 5471565, ПЖ 4461634, СА 0562395, ХБ 0657117, СА 5405469, НГ 7973888, ПА 1980421, ЦА 1101933, ХД 0319883, МГ 4101253, ХЕ 6787507, ЦЗ 4911252, ЦЄ 5633124, ХГ 5482344, ЗЯ 0500801, ХЕ 7160106, МЄ 6025129, ХВ 8316242;
- чотири купюри номіналом по 5 гривень з серіями та номерами: СИ 7175707, СЄ 3878531, ПИ 1271212, МГ 1839728.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3