Справа № 163/634/18
Провадження № 3/163/384/18
13 квітня 2018 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.,
за участі представника митного органу ОСОБА_1,
розглянувши матеріали справи, що надійшли з Волинської митниці ДФС за протоколом №1230/20500/18 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 471, 472 МК України:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1,
Інспектором Волинської митниці ДФС складено протокол про те, що ОСОБА_2, слідуючи 09.03.2018 року з ОСОБА_3 в Україну через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС, в якості пасажира автомобіля «Рено Мастер», реєстраційний номер НОМЕР_2, порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», ввізши на митну територію України товар, а саме: сир загальною вагою 173 кг та вартістю 54792 гривні 56 копійок, ввезення, якого відповідно до Постанови КМ України № 434 від 21.05.2012 року обмежено (заборонено) на територію України.
Вона ж, при тих же обставинах, не задекларувала за встановленою формою вказаний товар, який підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч положенням ст.ст.257, 366, 374 МК України «зелений коридор», як форму декларування, шляхом вчинення дії.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ст.ст. 471, 472 МК України.
Правопорушниця на розгляд справи в суд не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду.
Представник Волинської митниці ДФС висловив позицію про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, та, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП, просив накласти на останню стягнення в межах санкції ст.472 МК України, стягнути витрати митниці за зберігання товару та судовий збір.
Заслухавши думку представника митного органу, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.471 МК України, передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Постановою КМУ №434 від 21.05.2012 року «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання» передбачено, що громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, - у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 слідуючи 09.03.2018 року з ОСОБА_3 в Україну через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС, в якості пасажира автомобіля «Рено Мастер», реєстраційний номер НОМЕР_2, по смузі руху «зелений коридор», ввезла на митну територію України понад норму товар, а саме: сир загальною вагою 173 кг та вартістю 54792 гривні 56 копійок.
Товар в межах норми у ОСОБА_2 митним органом не затримувався.
Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», ввізши на митну територію України товар, ввезення якого відповідно до Постанови КМ України № 434 від 21.05.2012 року обмежено (заборонено) на територію України, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України повністю стверджена дослідженими матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, контрольним талоном, актом про проведення огляду транспортного засобу, висновком експерта, письмовим поясненням.
Крім того, митний орган кваліфікував дії ОСОБА_2, які мали місце 09.03.2018 року за ст. 472 МК України. Водночас така кваліфікація дій не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
У відповідності до вимог ст. 472 МК України, адміністративним правопорушенням є не декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
За змістом ст.ст. 458, 487 МК України, ст.ст. 9-11 КУпАП, підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб'єктивної та об'єктивної сторони складу правопорушення.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.
В матеріалах справи відсутні будь-які дані, в тому числі і протокол усного опитування, які б підтверджували ту обставину, що ОСОБА_2 усно незадекларувала переміщуваний нею товар.
Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Крім цього, судом встановлено, що митна декларація для письмового декларування товару - ОСОБА_2не надавалась, що доводиться відсутністю такої у матеріалах справи, як і відсутністю протоколу, у якому зафіксовано факт відмови останньої від заповнення митної декларації і подання її до митного контролю.
Таким чином, суд, на підставі вищевикладеного дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, тобто незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступінь її вини, майновий стан, обставини, які б обтяжували її відповідальність, в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи передбачену законом санкцію та доведеність вини порушниці за правопорушення передбачене ст. 471 МК України, стягнення на неї слід накласти у вигляді штрафу з конфіскацією переміщуваного товару, який обмежений (заборонений) до ввезення.
З порушниці в порядку ст.520 МК України та наказу Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року №731 підлягають стягненню витрати митниці на зберігання товарів протягом 25 діб за курсом НБУ на дату розгляду справи, а також судовий збір згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, і накласти на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією в дохід держави товару, а саме: сиру загальною вагою 173 кг та вартістю 54792 гривні 56 копійок,вилученого згідно протоколу про порушення митних правил Волинської митниці ДФС №1230/20500/18.
Штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).
Провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст.472 МК України закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь Волинської митниці ДФС 240 (двісті сорок) гривень 15 копійок витрат по справі за зберігання товарів на рахунок 31252240189069 в ГУДКСУ у місті Києві (МФО 820172, код ЄДРПОУ 39472698, призначення платежу «зарахування витрат за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митного органу»).
Стягнути із ОСОБА_2 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду Павлусь О.С.