16 квітня 2018 рокум. Ужгород№ 807/1183/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судових засідань - ОСОБА_1
та осіб, що беруть участь у справі:
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень, -
Дочірнє підприємство "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області, правонаступником якої є Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень №0003691201 від 25.08.2016 року та №0003701201 від 25.08.2016 року.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що підставою для звернення до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів стало отримання податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 25.08.2016 року та № НОМЕР_2 від 25.08.2016 року ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області, винесених за результатами камеральної перевірки Позивача, проведеної за межами повноважень та правового поля з порушенням Податкового кодексу України. Станом на момент проведення відповідачем камеральної перевірки не було правових підстав, у межах строків визначених законодавством для її проведення, оскільки, її проведенно з порушенням 30 денного терміну для проведення камеральної перевірки, встановленого в п.200.10 ПК України.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.
Представником Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатські області було подано до суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.32-36), згідно яких просив у задоволенні таких відмовити з огляду на те, що вважає позов безпідставним таким, що не задоволенню. Вказує на те, що жодного законодавчого підтвердження позиції позивача не має, акт камеральної перевірки, а також оскаржувані податкові повідомлення-рішення складені в строк передбачений ПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов відмовити повністю.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши думку представників сторін з приводу даного позову, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, Відповідачем проведено камеральну перевірку Позивача за результатами якої складено Акт № 24/12-01/31179046 від 08.08.2016 р. «Про результати камеральної перевірки щодо дотримання встановлених законодавством граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість та своєчасності сплати податку на додану вартість за період грудень 2014 року - листопад 2015 року.(далі - Акт камеральної перевірки) (а.с.16-24).
У висновку Акту камеральної перевірки вказано, що дані камеральної перевірки свідчать про відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання за липень 2015р. - листопад 2015 р. та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість за період жовтень 2015 р. - листопад 2015 р. визначених ст. 201 ПК України.
Також , зазначено порушення граничних термінів сплати податку на додану вартість по декларації за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2015 року, уточнюючих розрахунках до декларацій з ПДВ від 24.09.2015р., 23.09.2015 р., та Рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (ст.100 ПКУ) від 07.07.2015 р. №34 (по деклараціям за грудень 2014р., січень, лютий 2015 р.)
Під час розгляду справи встановлено, що Відповідач на підставі Акту камеральної перевірки виніс податкові повідомлення рішення: №0003691201 від 25.08.2016 року яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф на загальну суму 119021,39 грн. (а.с.8-9); №0003701201 від 25.08.2016 року яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного п.203.1 ст.203 ПК України, та на підставі ст.126 ПК України за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 7381000,5 грн. 10 коп. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч двісті гривень 10 копійок за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (а.с.12).
Позивачем до адміністративного позову разом з оскаржуваними податковими повідомленнями рішеннями додано відповідні розрахунки, а саме: розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (Додаток до податкового повідомлення рішення від 25.08.2016 року №0003691201) (а.с.10-11); розрахунок штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення №0003701201 від 25.08.2016 року по ДП «Закарпатський Облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні Дороги України» 31179046 (а.с.13-15).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Також, в п.56.21 ст.56 ПК України зазначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
В п.п.75.1.1. п.75.1 ст. 75 ПК України зазначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Відповідно до п.76.2 ст.72 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Так, в п.86.2 ст.86 ПК України зазначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
В п. 200.10 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Пункт 203.1 Стаття 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Суд, бере до уваги те, що п. 200.10 ПК України є складовою статті, включеної до Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, яка визначає саме порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає, або сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), а також строки проведення розрахунків, тому з урахуванням вимог п. 56.21. ст. 56 Податкового кодексу України, вказує на те, що камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість підлягає проведенню в межах строків, встановлених пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України.
Граничним терміном отримання податкової декларації є 20-й календарний день, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, відповідно з 21-го календарного дня розпочинається відлік 30-ти денного строку для проведення камеральної перевірки заявлених у податковій звітності даних. Тому кінцевий строк для проведення камеральної перевірки по ПДВ за грудень 2015 року закінчився в 19 лютого 2015 року, що свідчить про неправомірність проведення камеральної перевірки та про протиправність податкових-повідомлень рішень прийнятих за її результатами.
Законодавством України, чинним на момент складання Акту камеральної перевірки, саме на відповідача покладається здійснення контролю щодо строків сплати податкових зобов'язань, однак у строки визначені законом Відповідачем не було цього здійснено.
Верховний суд України у постанові від 27.01.2015р. № 21-425а14 сформував правовий принцип згідно яким, лише дотримання встановлених умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути належною підставою проведення перевірки. Невиконання встановлених вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
У цьому контексті вартою уваги є правова позиція Європейського суду з прав людини щодо принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах: "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy[GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000-І; "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-ХІІ; "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року), Справа «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04) від 20 жовтня 2011 року.
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п.73).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п.74).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincovd and Pine v. the Czech Republic), n.58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), заява №32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року).
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 77 КАС України чітко передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, визначення податковим органом штрафів за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими повідомленнями-рішеннями №0003691201 від 25.08.2016 року та №0003701201 від 25.08.2016 року є протиправним.
Враховуючи вищенаведене, оскільки відповідачем не доведено та судом не встановлено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі наведеного та керуючись статтями 5,6,9,77,78,90,134,139,205,243-246 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомленні - рішення Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області №0003691201 від 25.08.2016 року та №0003701201 від 25.08.2016 року.
Стягнути з Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області (88017, м.Ужгород, вул. Загорська, 10, код ЄДРПОУ - 39595916) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (88000, м.Ужгород, вул. Собранецька,39, код ЄДРПОУ - 31179048) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 23928,32 грн. (двадцять три тисячі дев'ятсот двадцять вісім гривень тридцять дві копійки), який сплачений згідно платіжного доручення №953 від 05.09.2016 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.04.2018 року.
СуддяОСОБА_4