Справа № 761/4507/17
Провадження № 1-кп/761/1117/2018
20 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 171 001 000 004 62 від 16.01.2017, у якому
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Черкаси, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , раніше засуджувався:
-20.02.1984 Черкаським обласним судом за ч. 3 ст. 142, п. а) ст. 93, ст. 42 КК України до покарання у виді 13 років позбавлення волі;
-25.05.1987 Дрогобицьким районним судом Львівської області за ч.1 ст.2296, ст. 43 КК України до 11 років 6 місяців позбавлення волі;
-21.03.1997 Соснівським районним судом м. Черкаси за ст. 1831, ч. 3 ст. 142, ст. 43 КК України до 11 років 10 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 20.07.2005 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 10 місяців 19 днів;
-13.10.2006 Черкаським районним судом м. Черкаси за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; звільнився 06.10.2009 умовно-достроково, невідбутий строк 9 місяців 18 днів;
-16.05.2013 Васильківським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців, звільнився 10.03.2016 по відбуттю строку покарання,
обвинувачується за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням гр. ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою, строк дії якого закінчується 25.03.2018.
У зв'язку з неможливістю завершити судовий розгляд до зазначеної дати судом відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України на обговорення учасників поставлене питання про доцільність продовження дії вищевказаного запобіжного заходу.
Прокурор вважав за необхідне продовжити дію раніше застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу, оскільки, на переконання державного обвинувача, раніше встановлені ризики не зникли та продовжують існувати. Зокрема, прокурор вказав на ризик переховування обвинуваченого від суду, можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 відмовилися від наданої їм законом можливості висловити власну позицію та спростувати доводи прокурора.
Вказані дії узгоджуються з засадою змагальності у кримінальному провадженні, яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК (ст. 22 КПК).
Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 42 КПК обвинувачений має право не говорити нічого з приводу висунутого йому обвинувачення та у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання.
Отже, стороною захисту не висунуто жодних аргументів на заперечення наведених прокурором ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Суд, заслухавши сторону обвинувачення, дослідивши наявні матеріали судового провадження, дійшов висновку про таке.
Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" продовження тримання під вартою є виправданим за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
У силу ст. 2 КПК завданням кримінального провадження є з-поміж іншого захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.
Отже, суспільний інтерес у сфері кримінального судочинства полягає в обов'язку суду забезпечити належний захист прав не лише обвинувачених, а також потерпілих, свідків, усталених суспільних відносин через заохочення правомірної поведінки їх учасників та вжиття передбачених законом запобіжників для унеможливлення або ж мінімізації вчинення протиправних діянь.
Відповідні заходи передбачені кримінальним процесуальним законодавством.
Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також визначений перелік ризиків, на запобігання яких спрямоване застосування даного виду забезпечення кримінального провадження.
Надаючи оцінку доводам прокурора, суд відмічає, що реальними є ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Наведений висновок підтверджується даними про особу ОСОБА_5 , який неодноразово був засуджений за вчинення злочинів корисливого характеру, у тому числі з застосуванням насильства. Крім того, обвинувачений не має постійного місця мешкання у м. Києві та Київській області, на момент інкримінованих йому дій не мав легальних доходів, що є додатковими чинниками, які можуть спонукати вказану особу до вчинення злочинних дій.
На переконання суду, на час вирішення питання продовження строку тримання обвинуваченого під вартою вищезазначені ризики не зменшилися та продовжують існувати.
Судом відповідно до положень ст. 178 КПК також взята до уваги тяжкість покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у якому він обвинувачується.
Зазначене свідчить про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 331 КПК України, суд
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою по 18 травня 2018 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1