Справа № № 585/3040/13-к
Номер провадження 1-кс/585/328/18
17 квітня 2018 року м.Ромни
Роменський міськрайсуд Сумської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника потерпілих - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_9 , -
В провадженні судді Роменського міськрайсуду Сумської області ОСОБА_9 знаходиться кримінальне провадження № 585/3040/13-к (номер провадження 1-кп/585/45/18) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 119, ч. 1 ст. 186 КК України.
12 квітня 2017 року обвинуваченим ОСОБА_4 заявлений відвід головуючій судді ОСОБА_9 з підстав сумніву в її об'єктивності відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Клопотання мотивоване тим, що в судовому засіданні 02.04.2018 р. його адвокатом було заявлено клопотання про доручення органу досудового розслідування провести слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_10 шляхом відтворення дій, обстановки, обставин падіння потерпілого ОСОБА_11 з мопеда 07.06.2013 р., коли він наздогнав ОСОБА_10 приблизно на середині гори по вул. Маяковського в м. Ромни Сумської області. Суд в задоволенні вказаного клопотання відмовив, посилаючись на те, що свідок ОСОБА_10 допитана судом, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що вона неодноразово змінювала покази. Також суд зазначив, що з показів допитаного судом судмедексперта ОСОБА_12 вбачається, що можливість спричинення потерпілому тілесних ушкожень при ДТП виключена. Крім цього, в судовому засіданні 02.04.2018 р. його адвокатом було заявлено клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи, в задоволення якої також було відмовлено в зв'язку з тим, що допитана судом експерт ОСОБА_12 пояснила, що ОСОБА_11 не міг отримати тілесні ушкодження, що спричинили його смерть, унаслідок втрати рівноваги та падінь з висоти власного росту без надання тілу початкового стороннього прискорення, або ж унаслідок падіння з мопеда. Обвинувачений вважає, що головуюча у справі суддя ОСОБА_9 , відмовляючи у задоволенні вищезазначених клопотань його захисника, висловила оцінку наявним у матеріалах справи доказам, в той час, як згідно ч. 2 ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили. Відмова в задоволенні клопотання його захисника свідчить про те, що суд передчасно оцінив наявні в матеріалах справи докази не на його користь, з чого вбачається, що суд не допускає можливість повного виправдання обвинуваченого з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а здійснена судом оцінка доказів є свідченням позиції суду щодо суті справи з чітким схиленням до визнання його вини. Зазначені обставини дають обвинуваченому вагомі підстави побоюватись небезсторонності з боку судді ОСОБА_9 , оскільки, на його думку, описані вище умови не можуть відповідати вимогам безстороннього судового розгляду, та, зокрема, дотриманню прав захисту та змагальності.
В судовому засіданні захисник підтримав заяву свого підзахисного про відвід судді.
Суддя ОСОБА_9 надала письмові пояснення з приводу заявленого їй відводу, в яких вказала, що відмовляючи в задоволенні клопотання захисника про доручення на проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_10 суд в першу чергу виходив з того, що воно виходить за межі висунутого обвинувачення, а вже потім виходячи з того, що свідок ОСОБА_10 неодноразово змінювала покази і про те, що потерпілий ОСОБА_11 падав з мопеду повідомляла без деталізації як щодо місця падіння так і щодо механізму, а тому суд виходив із того, що дані обставини не мають істотного значення для кримінального провадження і можуть бути встановлені іншим шляхом, а саме, шляхом оцінки показів свідка ОСОБА_10 , пояснень експертів та наданих ними висновків судових експертиз.
Відмовляючи в задоволенні клопотання захисника про призначення комісійної судово-медичної експертизи суд в першу чергу виходив з того, що в кримінальному провадженні на досудовому слідстві проводилось декілька судово-медичних експертиз і ухвалою суду від 05.12.2013 року під час судового розгляду кримінального провадження була призначена комісійна судово-медична експертиза, на вирішення якої, в тому числі, були поставлені питання, які захист вважав за необхідне винести на вирішення в поданому ним клопотанні, але сформульовані інакше ніж це зробив захисник. Відповідно до ухвали суду, яка міститься на арк. справи 170 том 3 матеріалів кримінального провадження під час обговорення судом питань, які необхідно винести на дослідження експерта. обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не бажали ставити експерту додаткових питань. Хоча як повідомила суду, свідок ОСОБА_10 , щодо падіння ОСОБА_11 з мопеду вона давала покази постійно починаючи з першого допиту слідчим. З огляду на це і обвинуваченому і його захиснику було відомо про обставини, дослідити які вони просили суд додатково ще починаючи з досудового слідства, але скористатись даним правом вони не забажали. Заявляючи клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи захисник своє клопотання не обгрунтував та відповідних доказів на підтвердження необхідності з'ясування даних питань не навів. А відповідні питання захисником ставились експертам, які проводили комісійну судово-медичну експертизу, під час їх допиту в судовому засіданні. Крім того, обвинувачений судом ще не допитувався і про обставини події суд не повідомляв, а з огляду на вказівки апеляційного суду Сумської області, то суд, під час перегляду кримінального провадження зобов'язаний дослідити питання наявності чи відсутності у ОСОБА_4 меж необхідної оборони: або перевищення її меж, про які зазначено у поданій ним апеляційній скарзі. Крім того, скасовуючи вирок суду, апеляційний суд в ухвалі зазначив, що судом під час перегляду кримінального провадження необхідно ретельно дослідити доводи викладені в апеляційних скаргах як представника потерпілих так і захисту. В апеляційній сказі обвинуваченого ОСОБА_4 він наголошує на тому, що «..захищаюсь від ОСОБА_11 він не передбачав, що останній зробить декілька кроків назад та впаде, вдариться головою об дорожнє покриття, внаслідок чого отримає травму голови. При нанесенні удару вважав, що він продовжуватиме напад на нього». Тобто, в поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4 погоджувався із обставинами заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , але вважав, що діяв в межах необхідної оборони, і жодним словом не зазначає про можливість отримання ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, від яких настала його смерть, в інший спосіб. Враховуючи досліджені матеріали кримінального провадження суд не вбачав підстав для повторного з'ясування обставин викладених в клопотаннях захисника, які вже були предметом дослідження, і відповіді на які можливо отримати із доказів досліджених під час нового розгляду кримінального провадження. Крім того, вирішуючи клопотання захисника, суд жодним словом не висловив свого відношення до їх змісту, і не надавав їм оцінку з точки зору належності та допустимості, а зазначив, що відповідно до загальної засади кримінального провадження, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Враховуючи викладене вважає, що відвід обвинуваченого ОСОБА_4 судді ОСОБА_9 є необгрунтованим.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про відвід судді, вважаючи її необґрунтованою.
Потерпілі також заперечувати проти задоволення вказаної заяви.
Представник потерпілих ОСОБА_8 зазначив, що відбувається штучне затягування розгляду справи, посилаючись на те, що у період допиту в судовому засіданні ОСОБА_10 не змогла конкретизувати ані місця так званого падіння загиблого ОСОБА_11 з мопеда, а ні механізму його падіння. За таких обставин, проведення нового слідчого експерименту з ОСОБА_10 є лише затягуванням процесу. Обвинуваченому ОСОБА_4 інкриміновано лише спричинення загиблому ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень. Спричинення інших тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не інкриміновано. У період допиту експертів СМЕ у судовому засіданні встановлено, що при наявності у загиблого ОСОБА_11 відкритої черепно-мозкової травми він не міг скоювати цілеспрямовані та координовані дії. Між тим, у судовому засідання встановлено що біля Магазину ОСОБА_11 , після так званого падіння з мопеда, наздогнав ОСОБА_10 , пропонував вступити в інтимні стосунки з ним, а в подальшому за свідченнями обвинуваченого ОСОБА_4 , вступив з ним у конфлікт, тобто скоював цілеспрямовані та координовані дії, що свідчить про те, що ОСОБА_11 не міг отримати тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому черепа при падінні з мопеда. Дані обставини вказують на спробу захисту ОСОБА_4 домогтись нового слідчого експертименту зі свідком ОСОБА_10 лише для затягування процесу. Саме тому адвокат вважає, що суд цілком обґрунтовано відмовив ОСОБА_13 у проведенні нового слідчого експерименту з ОСОБА_10 . Що стосується клопотання про призначення нової комплексної судово-медичної експертизи, то у судовому засіданні експрт СМЕ ОСОБА_12 чітко вказала, що загиблий ОСОБА_11 мав травму голови, яка виникла в наслідок падіння з прискоренням, тобто при падінні після отриманого удару. Що стосується питання про можливість отримання ОСОБА_11 травм при падінні з мопеда, то адвокат просив звернути увагу на наступне. Ставити таке запитання перед експертами при практичній неспроможності свідка ОСОБА_10 описати сам механізм так званого падання ОСОБА_11 з мопеда просто недоречно. Крім того, за свідченнями свідка ОСОБА_10 після появи ОСОБА_11 у магазині - це після так званого падіння з мопеда, він не мав тілесних ушкоджень на обличчі. Тобто за свідченнями свідка ОСОБА_10 практично виключена можливість травмування загиблого ОСОБА_11 в наслідок так званого падіння з мопеда. Що стосується дослідження у період нової експертизи СМЕ своєчасності надання медичної допомоги ОСОБА_11 , адвокат просив звернути уваги на наступне. Роменська ЦРЛ не має нейрохірурга відповідної категорії для проведення операцій такого рівня. Вікликаний з області нейрохірург прямо вказав, що пацієнт не операбельний і його травма смертельна. Дані обставини підтверджено експертом СМЕ ОСОБА_12 у судовому засіданні. Саме для вивчення питання надання своєчасної медичної допомоги загиблому ОСОБА_11 , відповідно до ухвали Апеляційного суду, суддею ОСОБА_9 викликано для повторного допиту в судовому засіданні експерта СМЕ ОСОБА_12 . Звернуто увагу, що Апеляційним судом не визначена обов'язковість призначення медичної експертизи для дослідження своєчасності надання загиблому ОСОБА_11 медичної допомоги. Що стосується посилання у клопотанні на покази експерта Свириденк, то у даному випадку твердження про можливість отримання загиблим ОСОБА_11 травми черепа при падінні з мопеда спростовуються показами свідка ОСОБА_10 та іншими фактичними обставинами справи. Про можливість отримання загиблим ОСОБА_11 травми черепа при вільному падінні з висоти власного росту - це є теоритичне припущення данного експерта без урахування наступного. Смертельне травмування ОСОБА_11 мало місце 07.06.2013 року. Тому ніякого експертного висновку від 28.03.2013 року № 128\2013 по травмуванню ОСОБА_11 існувати не може. Експерт ОСОБА_14 приймав участь у проведенні наявної комісійної СМЕ та не висловлював ніяких зауважень та заперечень по наявному експертному висновку. Між тим, комісійна експертиза СМЕ проводилась за всіма матеріалами кримінального провадження, тобто з урахуванням фактичних встановлених обставин травмування загиблого ОСОБА_11 . Висловлюючи припущення експерт ОСОБА_14 , в обгрунтування, не послався на жодну з фактичних обставин травмування ОСОБА_11 чи на покази свідків, які б вказували на падіння ОСОБА_11 без початкового силового прискорення його тіла. Саме тому суддя ОСОБА_9 цілком обгрунтовано відмовила у клопотанні про проведення нової комісійної СМЕ. Що стосується твердження ОСОБА_4 про оцінку наявних доказів з визначенням його вини, то вони є цілком надуманими з урахуванням того, що суддею ОСОБА_9 наявні докази та матеріали кримінального провадження оцінювались лише є метою можливості та необхідності призначення додаткової комісійної СМЕ та додаткового слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_15 , жодних висновків чи висловлювань про наявність вини ОСОБА_4 в інкримінованих йому злочинах, при вирішенні клопотань обвинуваченого та його захисту, суддею ОСОБА_9 зроблено не було. Саме тому посилання у клопотанні ОСОБА_4 на вимоги ч. 2 ст. 94 та ст. 22 КПК України є цілком безпідставними.
Суд, проаналізуваши доводи заяви, надані матеріали, врахувавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.
За змістом п. 4 ч. 1ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Як на підставу упередженості судді обвинувачений посилається на вчинення суддею ОСОБА_9 дій, що порушують право на захист та змагальність, спрямованих на схилення до визнання вини обвинуваченим, надавши оцінку доказам при відмові в задоволенні клопотань захисника, що свідчить про її необ'єктивність та небезсторонність.
Згідно ч. 2 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.75 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, та відповідно до ч.5 ст.80 КПК України, відвід повинен бути мотивованим.
Незгода обвинуваченого чи захисника з рішеннями суду за наслідками заявлених ними клопотань про призначення експертизи та проведення слідчої дії не є підставою для відводу судді, оскільки судові рішення прийняті в межах компетенції та у спосіб встановлений законом, а за такого, відсутні підстави для існування сумнівів в упередженості судді.
Частиною 1 ст. 321 КПК України передбачено, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Таким чином, сама по собі відмова судом в задоволенні клопотань сторони кримінального провадження без існування інших об'єктивних даних, не свідчить про упередженість головуючого судді, а забезпечення досягнення цілей та завдань кримінального провадження, у разі незгоди обвинуваченого чи захисника з прийнятими судом процесуальними рішеннями, можливе шляхом здійснення процесуальних прав стороною кримінального провадження, в тому числі і шляхом апеляційного оскарження з урахуванням положень ч. 2 ст. 392 КПК України.
Так, відмовляючи в задоволенні клопотань захисника та мотивуючи свою відмову, суддя ОСОБА_9 , послалась на те, що вже були з'ясовані обставини, які захисник просив з'ясувати в своїх клопотаннях, ці обставини вже були предметом дослідження і відповіді на питання захисника, які він просив з'ясувати у клопотаннях, можливо отримати із доказів підчас розгляду кримінального провадження. Вказане не свідчить про висловлювання суддею з приводу оцінки доказів, належності та їх допустимості.
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявленого відводу.
Керуючись ст.ст. 75,81 КПК України, суд,-
В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_9 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис...
Копія вірна:
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1