Дата документу 13.04.2018 Справа № 554/2507/18
Провадження № 1-кс/554/3158/2018
13 квітня 2018 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ВП № 1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018170020000892 від 10.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
Слідчий ВП № 1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області звернувся з клопотанням про арешт майна, яке мотивує наступним.
У провадженні ВП №1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12018170020000892 від 10.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
У ході проведення досудового розслідування установлено, що 10.04.2018 року до ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення про те, що автомобіль "Ленд Ровер" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснював виїзд на вул. М. Бірюзова від магазину "Крайт", вул. М. Бірюзова, 66, не переконавшись у безпечності маневру, скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 217030 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження. (ЄО 6745 від 10.04.2018)
За результатами огляду транспортний засіб було тимчасового вилучено та поміщено на зберігання до майданчику тимчасового тримання транспортних засобів, ДП «Інформ-Ресурси» МВС України за адресою: м. Полтава вул. Європейська, 164.
Опитаний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснив, що 10.04.2018 близько 15:00 год. він керуючи автомобілем LAND ROVER RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_3 чорного кольору, виїжджаючи з прилеглої території (магазину ТОВ «Крайт») на вул. М.Бірюзова у м. Полтава та повертаючи ліворуч у бік вул. Гожулівська не помітив та не надав переваги в русі автомобілю ВАЗ 217030 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок зіткнення водій та пасажири автомобіля ВАЗ 217030, отримали тілесні ушкодження.
Опитана ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснила, що 10.04.2018 близько 14:30 год. вона була пасажиром автомобіля ВАЗ 217030 д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по вул. М.Бірюзова з боку вул. Гожулівська у бік вул. Петра Юрченка. Раптом з правого боку виїхав автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_3 чорного кольору, відбулося зіткнення, внаслідок якого ОСОБА_6 вдарилася головою та більше нічого не пам'ятає. На даний час перебуває на лікуванні у 1МКЛ м. Полтави.
З огляду на вказане, враховуючи те, що автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_3 чорного кольору зберіг на собі сліди ДТП, є доказом в кримінальному провадженні, може бути використаний для встановлення обставин, що встановлюються під час кримінального провадження №12018170020000892 від 10.04.2018 року.
В ході огляду місця події 10.04.2018 року автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_3 був вилучений та він є тимчасово вилученим майном і відповідає критеріям п.1 ч.2 ст.167 КПК України.
Слідчий вказав, що на даний час виникла необхідність у арешті автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_3 , шляхом надання можливості слідчому та прокурору зберігати вилучений транспортний засіб на майданчику і стоянці для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів відповідно до п. 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.01.2012 року. Згідно із вимогами ст. 100 КПК України та п. 20 постанови КМУ № 1104 від 19.01.2012 року не передбачено можливість передачі речових доказів - транспортних засобів на відповідальне зберігання учасникам кримінального провадження та іншим особам.
На підставі наведеного, слідчий просить накласти арешт на вилучений автомобіль.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Встановлено, що у провадженні ВП № 1 Полтавського ВП ГУ НП України в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження №12018170020000892 від 10.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Слідчим доведено, що вищевказане майно, вилучене під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучений, відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.04.2018 року, автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_3 чорного кольору, власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прож. АДРЕСА_1 , підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Як убачається з клопотання слідчого накладення арешту на автомобіль він вважає необхідною мірою для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вказаного кримінального правопорушення, з метою збереженням слідової інформації та загалом речового доказу, з необхідністю встановлення обставин, що вирішуються в ході досудового розслідування шляхом проведення відповідних судових експертиз.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин слідчий суддя вважає доводи клопотання слідчого про необхідність накладення арешту на автомобіль, який є предметом, який зберіг на собі сліди злочину, у кримінальному провадженні переконливими.
Однак, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, прийнявши до уваги, що злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України відноситься до категорії необережних, особа, яка керувала транспортним засобом, не чинить перешкод слідству на стадії досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню - наклавши арешт на майно у виді заборони відчуження та проведення будь яких ремонтних робіт автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_3 чорного кольору.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого ВП № 1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018170020000892 від 10.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузову НОМЕР_4 , чорного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 від 20.04.2016 належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прож. АДРЕСА_1 , з позбавленням права відчуження та проведення будь-яких ремонтних робіт, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
В іншій частині клопотання відмовити.
Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1