Дата документу 16.04.2018 Справа № 554/1588/18
Справа № 554/1588/18
Провадження № 3/554/701/2018
Іменем України
16 квітня 2018 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г. при секретарі Гречка Є. В., з участю захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, не працюючої, інваліда 2-ї групи загального захворювання з дитинства, ОНОКПП невідомий, до адміністративної відповідальності не притягувалася
Відповідно до протоколу складеного поліцейським роти № 3 батальйогну УПП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 «06.03.2018 близько 02 год. 30 хв. ОСОБА_2 в магазині АТБ, що по вулиці Європейська, 28-а в м. Полтава, вчинила дрібні хуліганські дії, а саме образливо чіплявся, виражалася нецензурною лайкою на адресу працівників магазину, чим порушив громадський порядок», що, на думку ініціатора складення протоколу є вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Після роз'яснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, тобто користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, в судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не визнала та показала, що дрібного хуліганства не вчинювала, а просто вступила в суперечку з продавцями магазину, які разом з охоронцями вели себе зухвало, не перебували на робочому місці, вживали спиртне, а коли їм було зроблено зауваження з цього приводу, вони і вчинили сварку та викликали працівників поліції, які не вникаючи в суть ситуації, склали щодо неї протокол. Вважає, що притягнення її до адміністративної відповідальності здійснено з грубим порушенням вимог ст. 256 КУпАП. Суть обвинувачення їй не зрозуміла і роз'яснена не була, в зв'язку з чим вона не могла здійснити своє право на захист. Просила закрити справу за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши її пояснення, дослідивши матеріали, додані до протоколу, суд приходить до висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_2 інкримінованого їй правопорушення та необхідності закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 173 КУпАП відповідальність за нею наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Як видно із змісту протоколу, він складений з грубими порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, яка встановлює, що в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, повинні бути зазначені: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
При складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Ці вимоги закону ініціатором складення протоколу були грубо порушені.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого вказаною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Зокрема, це нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
До інших проявів дрібного хуліганства необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Всупереч зазначеному, ініціатор складення протоколу та притягнення особи до адміністративної відповідальності не виклав в протоколі цих складових елементів правопорушення.
Так, суть викладеного ним в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті 173 КУпАП, що порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В протоколі не зазначено, чи були присутні при вчиненні інкримінованих порушниці дій інші особи, не зазначено мотивів її дій, не розкрито змісту порушення громадського порядку, а лише констатується факт такого вчинення, що є недопустимим, оскільки відповідальність повинна наступати за конкретно вчинене діяння, що слідує із змісту ч. 1 ст. 9 КУпАП, якою визначено поняття адміністративного правопорушення.
До протоколу додані пояснення двох осіб, прізвища яких із-за нерозбірливості почерку не прочитуються, які нібито були понятими при вчинення кимось, але не порушницею, протиправних дій, про що свідчить їх зміст, факту вчинення останньою дрібного хуліганства не підтвердили.
Інші два пояснення, які додані до протоколу в ксерокопіях, судом не визнаються як належні та допустимі докази, оскільки їх процесуальне походження та відносність до вчинення порушницею інкримінованих їй діянь, невідомі.
Протокол виконаний незрозумілим почерком, який практично не піддається прочитуванню, що позбавляє суд можливості зрозуміти його зміст, оформлений вкрай неохайно, всупереч Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 6 листопада 2015 року № 1376 та без додержання вимог, які зазначені в статті 256 КУпАП, що позбавляє суд можливості приймати його до уваги як доказ по справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч цих вимог будь-яких доказів, які б безперечно свідчили про вчинення порушницею інкримінованих їй діянь до протоколу не додано, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про їх відсутність, а отже про відсутність в її діяннях складу правопорушення та самої події правопорушення.
Відповідно до п. 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 283 та 284 КУпАП,
Закрити справу щодо ОСОБА_2 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП..
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.Г. Савченко