Справа № 524/2422/17
Провадження №2-а/524/3/18
03.04.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:
Головуючого судді - Кривич Ж.О.,
секретаря судового засідання Коваль Т.М..,
за участі позивача - ОСОБА_1, представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про скасування містобудівних умов та обмежень,-
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (далі по тексту рішення - відповідач). Посилаючись на статті 1, 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункт 2.4. Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 7.07.2011 року «Про порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», просила суд визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2, видані відповідачем 26.04.2015 року за № 28-06/0692.
ОСОБА_1 суду пояснила, що проживає у будинку АДРЕСА_1, що розташований поблизу від запланованого будівництва. Незаконна видача містобудівних умов та обмежень порушує її права на безпечне середовище для життя та здоров'я. Позивач та її представник ОСОБА_2 вважали, що наміри забудови не відповідають генеральному плану міста Кременчука, оскільки земельна ділянка, де планується забудова, має інше цільове призначення. Оскаржувані умови та обмеження не відповідають ДБН 360-92 стосовно мінімальної площі забудови, наявності прибудинкової території, а також порушують вимоги будівельних норм щодо інсоляції та природного освітлення, не відповідають санітарним правилам планування та забудови населених пунктів. ОСОБА_1 зазначала, що про видачу містобудівних умов та обмежень дізналася тільки 17 березня 2017 року, коли забудовник встановив паспорт об'єкта та почав будівельні роботи.
Управління містобудування та архітектури позов не визнало. Представник ОСОБА_4 суду пояснив, що оскаржувані містобудівні умови та обмеження, були видані у відповідності зі статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 7.07.2011 року «Про порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст». На органи містобудування та архітектури покладено обов'язок встановлювати відповідність намірів забудови містобудівній документації, а відповідність намірів забудови державним будівельним нормам і правилам згідно Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів (затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 р. № 45) здійснюється проектувальною організацією на стадії розроблення проекту будівництва.
Представник зазначав, що управління в наданих ним містобудівних умовах не наводить конкретних вимог державних будівельних норм до об'єкта проектування, а лише ставить умову про їх обов'язкове застосування проектувальником та забудовником, керуючись при цьому приписами Закону та Порядку. Управління не є органом, що визначає практичне застосування названих в містобудівних умовах державних будівельних норм. Підстави відмовити в наданні містобудівних умов були відсутні, оскільки такою підставою може бути лише невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (відзив, а.с. 155-157).
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14.06.2017 року до участі у справі за клопотанням представника відповідача було залучено ТОВ Житлово-будівельний кооператив «Набережний квартал-Кременчук» (а. с. 64). Загальними зборами засновників (протокол № 29/17 від 29.03.2017 р., а. с. 81) третя особа змінила назву на Житлово-будівельний кооператив «Моє місто» (а. с. 83).
Третя особа вважала позов безпідставним. Представник ОСОБА_7 суду пояснив, що ЖБК «Моє місто» дотрималось вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Містобудівний розрахунок, наданий позивачем, на думку представника, не є належним доказом в розумінні статей 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України. На земельній ділянці на даний час не існує будь-якого об'єкту будівництва, тому містобудівний розрахунок не стосується позовних вимог і не містить інформації щодо предмету доказування ( письмові заперечення, а.с. 87-90).
За клопотанням ОСОБА_8, який є власником земельної ділянки, суд залучив його до участі у справі як третю особу на стороні відповідача ( а. с. 93, а. с. 117).
Представник третьої особи ОСОБА_5 вважав, що позовні вимоги є необґрунтованими. Так, п. 3.8* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», на який посилається позивач, стосується реконструкції житлової забудови, якої фактично на даний час не створено. Доводи позивача щодо недостатності умов для будівництва багатоповерхового житлового будинку на підставі п. 3.8* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» є незаконними, оскільки даний пункт стосується безпосередньо забудови (новоствореного житлового будинку), який на даний час не існує. Чинним законодавством України не заборонено забудовнику при розробці технічної документації до початку будівельних робіт та облаштування земельної ділянки для будівництва, залучити сусідні земельні ділянки за рахунок надлишкових площ благоустрою та загальноміських зон відповідного призначення в радіусах нормативної доступності, що й було передбачено оскаржуваними містобудівними умовами та обмеженнями (письмові пояснення, а. с. 123-126, 158-166).
За клопотанням ОСОБА_1 ухвалою суду від 11.12.2017 року до участі у справі як третю особу на боці позивача було залучено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Велика Набережна, б.1» (а. с. 136, 142).
Представник ОСББ ОСОБА_3 позов підтримав повністю, вважав, що видані містобудівні умови та обмеження порушують вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту», затв. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011 року.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши надані ними докази, встановив такі фактичні обставини справи:
26 квітня 2015 року Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради були видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2 за № 28-06/0692 (далі по тексту - земельна ділянка). Дані містобудівні умови та обмеження були видані замовнику Житлово-будівельному кооперативу «Набережний квартал - Кременчук». Зі змісту оскаржуваних містобудівних умов та обмежень вбачається, що кадастровий номер ділянки, на якій планується забудова - НОМЕР_2, площа ділянки, на якій планується забудова - 0,1 га (1000 кв.м.), етажність плануємої забудови - 12 поверхів, кількість квартир плануємої забудови - 92.
На підтвердження права власності або користування земельною ділянкою разом з заявою щодо забудови земельної ділянки замовник ЖБК «Набережний квартал - Кременчук» (зараз - ЖБК «Моє місто») подали Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, зареєстрований Державним кадастровим реєстратором Кременчуцького Держземагентства Приходько Ю.В. від 11.03.2015р.; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, зареєстрований Державним реєстратором Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області Піпіч Д.О. від 14.03.2015р.; Договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 05.03.2015р.; Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 від 27.07.2006р.
Власник земельної ділянки ОСОБА_8 придбав її на підставі договору купівлі-продажу від 17 травня 2004 року та протоколу про хід торгів № 3 від 12 травня 2004 року (а.с. 25). Цільове призначення (використання земельної ділянки), як зазначено в державному акті на право власності, - 1.11.6 «Землі іншої комерційної діяльності». Право власності ОСОБА_8 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17 жовтня 2013 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Ганночкою В.М. Цільове призначення в Реєстрі - «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоповерхового будинку з вбудовано-прибудованими торгівельно-офісними приміщеннями.
Згідно повідомлення заступника міського голови від 22.06.2016 року на запит депутата міської ради ОСОБА_12 рішень Кременчуцької міської ради щодо зміни цільового призначення з «земель іншої комерційної діяльності» на «землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоповерхового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями» не приймалося (а. с. 27). Ці обставини не заперечував представник третьої особи ОСОБА_8 і пояснив, що приватний нотаріус, реєструючи право власності на земельну ділянку, користувався іншим, більш сучасним класифікатором земельних ділянок.
5 березня 2015 року між приватним підприємцем ОСОБА_8 та Житлово-будівельним кооперативом «Набережний квартал - Кременчук» було укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію). В цей же день ними укладений Акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 99-105).
ОСОБА_1, яка є мешканкою поряд розташованого будинку, дізналася про видані містобудівні умови та обмеження 17.03.2017 року, коли були розпочаті будівельні роботи та встановлено паспорт об'єкту будівництва. Наміри збудувати багатоповерхівку на такій малій відстані до будинків №№ 1, 7 та 9 по вул. 50 років СРСР викликали активний супротив мешканців, які завадили будівництву. На даний час будівельні роботи не проводяться; земельна ділянка, де виритий котлован, огорожена парканом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 1 цього Закону містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у
випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до ст. 29 даного Закону основними складовими вихідних даних є:
1) містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови;
3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.
Відповідно до п. 2.1 даного Порядку містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.
Пунктом 2.2 Порядку встановлено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:
- засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;
- ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);
- викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
- кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);
- черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);
- фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);
- містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
Згідно п. 2.4 цього Порядку розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та запечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Свої позовні вимоги ОСОБА_13 доводить посиланням на містобудівний розрахунок, який було виконано приватним підприємством «Юнівер» на замовлення ініціативної групи мешканців будинків № 1, № 7 та № 9 по вул. Велика Набережна в м. Кременчуці. Метою розрахунку було визначення можливості будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці.
До матеріалів справи долучена копія містобудівного розрахунку, оргинальний примірник якого зберігається у позивача і був оглянутий в судовому засіданні.
З розрахунку вбачається, що в результаті дослідження містобудівної документації, інженерно-геологічної, топо-геодезичної (графічної) документації, інформації про об'єкт запланованого будівництва, яка була надана замовником Управлінню містобудування та архітектури, аналізу містобудівної ситуації та характеристики земельної ділянки, спеціалісти ПП «Юнівер» дійшли висновку, що умов для будівництва багатоповерхового житлового будинку на зазначеній земельній ділянці недостатньо. Так, у висновку зазначено, що таке будівництво порушуватиме вимоги
- пункту 3.8* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (примітка 1), в частині забезпечення необхідної мінімальної розрахункової площі ділянки для окремого житлового будинку;
- пункту 3.16 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування міських і сільських поселень», в частині забезпечення майданчика на прибудинкові території;
- пункту 4.10 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я від 19.06.1996 року № 173, в частині озеленення та розміщення майданчиків на прибудинковій території;
- пункту 7.43 (Зміна № 4 ДБН 360-92** «Містобудування. Поанування і забудова міських і сільських поселень») та пункту 4.6 ДБН В.2.3-15/2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів», в частині забезпечення місцями для зберігання автомобілів мешканців будинку (а.с. 42-59).
Представники ОСОБА_4 та ОСОБА_14 зазначений містобудівний розрахунок вважали неналежним доказом, як такий, що не містить інформації щодо предмету доказування.
Суд з зазначеними доводами не погодився. Наданий позивачем доказ стосується розрахунку можливості будівництва на тій земельній ділянці, щодо якої видані містобудівні умови та обмеження, і саме такого будинку, про намір будівництва якого заявив замовник.
Аргументи позивача про те, що мінімальна розрахункова площа ділянки для будівництва 12-ти поверхового житлового будинку повинна становити 1104 кв.м. (12 кв.м. на 92 людини), відкидались відповідачем, проте доказів протилежного суду надано не було.
Відповідно до ч.3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для отримання містобудівних умов та обмежень замовник обов'язково додає містобудівний розрахунок, але містобудівний розрахунок замовника суду надано не було.
В судовому засіданні знайшли своє підтвердження аргументи позивача про те, що містобудівні умови та обмеження не відповідають генеральному плану міста. Так, у генеральному плані міста (а. с. 12) земельна ділянка знаходиться на території, призначенням якої є «території центрів обслуговування». Земельна ділянка відокремлена кольором від прилеглої до неї зони «територія багатоквартирної забудови».
Пояснення відповідача про те, що містобудівні умови та обмеження, видані на підставі плану зонування території, не узгоджуються з вимогами ч. 5 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» про те? що внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту. За наявності таких обставин Управління містобудуваня та архітектури мало дійти висновку про невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням містобудівної документації на місцевому рівні.
У відповідності до пункту 10 оскаржуваних містобудівних умов та обмежень необхідна прибудинкова територія для 12-ти поверхового житлового будинку має складати 3360 кв.м. і передбачати наявність дитячого майданчика, спортивного майданчика та майданчика для відпочинку дорослих людей. Прибудинкова територія не включає в себе ділянку, на якій безпосередньо знаходиться будинок. Отже, очевидним є висновок про те, що земельна ділянка площею 0,1000 га є явно недостатньою для будівництва 12-ти поверхового будинку.
В судовому засіданні ні представник відповідача, ні представник забудовника не змогли пояснити, на яких земельних ділянках буде розташована прибудинкова територія спірного будинку. В судовому засіданні
не були спростовані також доводи позивача про порушення в разі спірного будівництва норм освітлення житлових приміщень прилеглих будинків, санітарних правил планування та забудови населених пунктів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом... визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи скасування окремих його положень.
В судовому засіданні позивач довела, що оскаржувані нею містобудівні умови та обмеження порушують її право на повноцінне життєве середовище і належні умови життєдіяльності. З наведених підстав суд дійшов висновку про те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2, видані відповідачем 26.04.2015 року за № 28-06/0692, є протиправними і підлягають скасуванню.
Відповідно до статтей 244-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_2, № 28-06/0692 від 26.04.2015 року, видані Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради.
Стягнути з Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) судовий збір 640 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука. Перебіг строку апеляційного оскарження починається з дня складення повного тексту рішення - 13.04.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя